Рішення № 76309489, 07.09.2018, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/958/18

Провадження № 2/396/434/18

РІШЕННЯ

Іменем України

07.09.2018 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря судового засідання: Пономаренко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу 396/958/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", від імені якого діє представник ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 04.07.2008 року відповідач отримав кредит у розмірі 2000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ПАТ КБ «ПриватБанк» являється правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк», на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року. 17.07.2009 року проведено державну реєстрацію даних змін.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з “Умовами та правилами надання банківських послуг”, Правилами користування платіжною картою та “Тарифами Банку”, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, та те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який в будь-який момент може змінити кредитний ліміт. Відповідно умов договору сторони погодили відповідні базові процентні ставки за користування кредитними коштами, а також визначили відповідальність за порушення строків сплати плетежів.

Відповідач порушив умови кредитного договору, тому станом на 30.04.2018 року року, має заборгованість за кредитом в розмірі 113240,60 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 13.06.2018 року було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 11.07.2018 року (а.с. 32).

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, позов підтримує у повному обсязі, просить суд позов задовольнити, не заперечує проти прийняття заочного рішення.

Відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі разом з додатками надсилалася відповідачу за місцем його реєстрації, відповідно довідки Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району району Кіровоградської області (а.с. 31), які відповідач не отримав. До суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Розгляд справи відкладено на 26.07.2018 року.

Відповідно вимогам ч.2 ст. 128 ЦПК України та ч. 11 ст. 128 ЦПК України, 21.08.2018 року розміщено оголошення про повідомлення відповідача про дату та час судового розгляду справи на веб-сайті "Судова влада" на 07.09.2018 року.

Станом на 07.09.2018 року відповідач відзив до суду не подав, з клопотанням про відкладення розгляду справи для надання додаткового часу для подачі відзиву, до суду не звертався.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно положень ч. 2 ст. 191 та ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст..ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що 04.07.2008 року між відповідачем ОСОБА_2 та банком ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого являється ПАТ КБ «Приват Банк» було укладено договір б/н про надання кредиту. Відповідач підписав та подав банку анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та оформлення на його ім’я кредитної картки «Універсальна» 30 днів пільнгового періоду. Своїм підписом на анкеті-заяві відповідач підтвердив факт ознайомлення з договором про надання банківських послуг до його укладення, та погодився з його умовами, а також з Умовами та Правилами надання банківських послуг. З довідкою про Умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» також ознайомлений під підпис (а.с. 10, 11).

З копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_2 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки “Універсальна’' та особистим підписом засвідчив, що “ Я згодна (ен) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Також до матеріалів позовної заяви долучено "Довідку про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна, 30 днів пільгового періоду" власноруч підписаної Відповідачем, з якої чітко вбачається, що встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3% на місяць, тобто 36,00% на рік (3%*12міс=36%), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.

Відповідно до довідки про Умови кредитування, з використанням платіжної картки «Універсальна» (а.с. 11) визначено процентну ставку за користування кредитом 3% на місяць, з розрахунку 360 днів в році, строк внесення щомісячного платежу до 25 число місяця, наступного за звітним, розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості становить 50 грн. на місяць, щоразу коли виникає прострочення за кредитом, розмір штрафу за порушення строків платежів 500 грн. + 5% від ціни позову.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.3.2, п.3.3 умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановлено банком, відповідно до п.3.3 умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до статуту, ПАТ КБ "Приват Банк" є правонаступником всіх прав та зобов"язань Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приват Банк"(а.с. 24). 17.07.2009 року проведено державну реєстрацію даних змін.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з “Умовами та правилами надання банківських послуг”, “Правилами користування платіжною карткою” та “Тарифами Банку”, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с. 10).

ПАТ КБ “Приватбанк” свої зобов”язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 6.5 умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов”язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно із п. 6.6 умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконня зобов”язань за договором, на вимогу банку виконати зобов”язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту) оплати винагороди банку.

Власник картки зобов”язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.6.7 умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до кредитного договору, - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов”язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов”язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову.

Відповідно до п. 5.7 "Правил користування платіжною карткою", банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов”язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов”язків за цим договором.

Згідно із п. 5.2 "Умов та правил надання банківських послуг", у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та/або у разі виникнення Овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та /або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов”язків в цілому або в установленому банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов”язків та інших обов”язків за цим договором.

Пунктом 9.12 умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В позові позивач зазначив, що взяті на себе зобов’язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконав, а тому станом на 30.04.2018 року виникла заборгованість в сумі 113240.60 грн., яка складається з заборгованості по кредиту 1601.92 грн., процентів за користування кредитом 100584.76 грн., пені та комісії 5423.42 грн., штрафів 250.00 грн. (фіксована частина) та 5380.51 грн. (процентна складова), що підтверджується розрахунком банку (а.с. 7-9).

Заяв про застосування строків позовної давності передбачених ст. 254, 258 ЦК України, сторони не подали, тому заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню згідно розрахунку за період з 06.07.2008 року по 30.04.2018 року (з врахуванням пільгового періоду), що становить 3539 днів (2008 рік - 179; 2009 рік-360 д.; 2010 рік – 360 д.; 2011 рік – 360 д.; 2012 р. - 360 д.; 2013 р. - 360 д.; 2014 р. - 360 д.; 2015 р. - 360 д.; 2016 р. - 360 д.; 2017 р. - 360 д.; 2018 рік – 120 д).

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, вбачається, що на момент отримання відповідачем кредиту, відсотки за користування кредитом нараховувались виключно на поточне та/або прострочене тіло кредиту з ставкою 36%. З 01 вересня 2014 року позивачем змінено порядок нарахування відсотків за користування кредитом, зокрема до бази розрахунку включено вже нараховані відсотки та санкції за несвоєчасне виконання зобовязань, а також процентну ставку визначено на рівні 34,8 %, з 01 квітня 2015 року 43,20%.

Виходячи з приписів параграфів 1, 2 глави 71 ЦК України, нарахування відсотків здійснюється виключно на поточне та/або прострочене тіло кредиту, тобто на суму кредиту фактично отриману позичальником. Зокрема, ч. 1 ст.1048ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Крім того, відповідно до Довідки про умови кредитування, відповідач отримав кредит за відсотковою ставкою 6% в місяць, (тобто 36% річних), яка нараховується на залишок заборгованості (а.с. 11), право банку збільшувати процентну ставку та умови такого збільшення в цій довідці не передбачено.

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на час підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Тому суд приходить до висновку, що розмір заборгованості зазначений в розрахунку за процентами в сумі 100584 грн. 76 коп. є неправильним, проценти необхідно нараховувати виключно на тіло кредиту в розмірі 1601 грн. 92 коп. за процентною ставкою 36% на рік, з 06.07.2008 року по 30.04.2018 року становить 3539 днів, в розрахунку маємо 5669 грн. 18 коп. (1601.92:100х36= 576 грн. 69 коп. відсотки за рік; 576.69:360х 3539 днів=5669.18 грн.), всього 5669 грн. 18 коп. відсотки за весь період заборгованості.

Правовий висновок щодо порядку та умов збільшення процентної ставки викладено Верховним Судом України в постанові від 30 листопада 2016 року у справі № 6-82цс16, в постанові від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1374 цс 17.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку заборгованості щодо пені та штрафів, судом встановлено, що за умовами, викладеними в Довідці про умови кредитування, пеня нараховується за несвоєчасне погашення заборгованості за кожний день прострочення при наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при сумі прострочення від 50 грн. та більше, а штраф нараховується при порушенні строків платежів по будь-якому із грошових зобовязань, передбачених договором більш чим на 120 днів та розмір штрафу становить 250 грн. + 5% від суми заборгованості.

Відповідач в порушення умов кредитного договору та наведених норм ЦК України, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав та не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

За умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені графіком повернення кредиту та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, за порушення графіку повернення кредиту та процентів за користування ним, договором встановлено відповідальність.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із ч.3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховним Судом України викладеними у постанові від 06.11.2013 року у цивільній справі № 6-116цс13 та у постанові від 03.06.2015 року у цивільній справі № 6-31цс13.

Також, віповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за оден й те саме порушення.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 02 грудня 2016 року №6-248цс15.

Тому суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення штрафу відповідно до п. 8.6 Умов та надання банківських послуг в розмірі 250.00 грн. – штраф (фіксована частина), 5380.51 грн. – штраф (процентна складова) в сумі 5630.50 грн. задоволенню не підлягають.

На час розгляду справи в суді відповідач не подав доказів повного виконання ним кредитного зобов'язання.

З урахуванням встановлених обставин справи і відповідних їм правовідносин, суд вважає, що відповідач порушив вимоги ст.ст. 526, 530 ЦК України і не виконав належним чином умов кредитного договору. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за кредитом є частково обгрунтованими та позов підлягає частковому задоволенню, зокрема в розмірі 12694 грн. 52 коп., з яких 1601.92 грн. - заборгованість за кредитом; 5669.18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5423.42 грн. - заборгованість за пенею та комісією, (1601.92+5669.18+5423.42=12694.52 грн).

В частині позовних вимог про стягнення штрафу відповідно до п. 8.6 Умов та надання банківських послуг в розмірі 250.00 грн. – штраф (фіксована частина), 5380.51 грн. – штраф (процентна складова), в сумі 5630.50 грн., відмовити за необгрунтованістю.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відшкодування судових витрат понесених позивачем пропорційно сумі задоволення позовних вимог, що складає сплачена сума судового збору в розмірі 197.52 грн. (12694.52:113240.60х1762,00)= 197 грн. 52 коп.

На підставі ст.ст. 253, 258, 261, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 631, 1049, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 128, 133, 141, 258-259 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 04.07.2008 року в розмірі 12694 (дванадцять тисяч шістсот дев’яносто чотири) гривні 52 копійок, яка складається з наступного:

- 1601.92 грн. - заборгованість за кредитом;

- 5669.18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 5423.42 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 197 (сто дев’яносто сім) грн. 52 коп.

Всього підлягає стягненню 12892 (дванадцять тисяч вісімсот дев’яносто дві) гривні 04 копійок.

В частині позовних вимог про стягнення штрафу відповідно до п. 8.6 Умов та надання банківських послуг в розмірі 250.00 грн. – штраф (фіксована частина), 5380.51 грн. – штраф (процентна складова) в сумі 5630 грн. 50 коп., та заборгованості по відсотках за користування кредитом в розмірі 94915 грн. 58 коп. - відмовити за необгрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області або через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасники справи, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: О. А. Гарбуз