Рішення № 76308528, 07.09.2018, Яготинський районний суд Київської області

Справа № 754/1803/18

2-а/382/33/18

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2018 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 роти 4 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції у м. Києві рядового ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з даним позовом в якому зазначив, що 4 лютого 2018 року інспектором патрульної поліції ОСОБА_2 було винесено постанову ВР № 272211 у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді 425 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, з даної постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що він 4 лютого 2018 р. о 19 год. 30 хв. керуючи автомобілем Nissan Primera д/н. GEG 112 по вул. Михайла Грушевського в напрямку вул. Героїв Крут рухався в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар чим наражав себе і оточуючих на небезпеку.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП — протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) тіа місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 28.3 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до ст. 276 КУпАП — справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Разом з тим, словосполучення «на місці вчинення правопорушення» та «за місцем його вчинення» не є тотожними та мають різне цільове спрямування. Так, відповідно до Рішення Конституційного суд України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 — «Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України».

Ч. 3 ст. 258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місцівчинення правопорушення, тобто - на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Ч.3 ст.258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

Позивач вважає, що незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський ОСОБА_2 суттєво порушив його права. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 цього Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з’ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 268 цього Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У наведених положеннях цього Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо. Позивач вважає, що незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський ОСОБА_2 не надав йому можливості скористатися своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі. Крім того, поліцейський ОСОБА_2 0.0. проігнорував вимоги ч.2 ст.33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.

Позивач з притягненням його до адміністративної відповідальності інспектором Коваленком О.О. не згоден, оскільки правил ПДР України не порушував, а при розгляді справи на його вимогу ознайомити з доказами правопорушення (ст. 251 КУпАП), з жодними фактичними даними свого правопорушення його ознайомлено не було, крім того, що зі слів інспектора він рухався без увімкненого ближнього світла фар, що й стало основним аргументом в подальшому розгляді справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Але незважаючи на це інспектор патрульної поліції, не маючи достовірних даних про порушення ним правил дорожнього руху, на свій розсуд почав складати постанову про адміністративне правопорушення. У постанові не вказані докази, які інспектор патрульної поліції ОСОБА_2 дослідив при накладенні на нього стягнення та на підставі яких визнав його винним у вчиненні правопорушення. Постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення, є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

За наведених обставин позивач вважає, що дії вчинені інспектором патрульної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення, слід визнати неправомірними, а постанову ВР № 27221 1 від 04.02,2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП слід вважати як винесену бездоказово, вона грунтується на припущеннях і в порушення його прав, а тому її слід скасувати. Враховуючи також, що позивач не вбачає наявності у його діях вини з огляду і на те, що на момент отримання копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення з жодними фактичними даними (фото- відео матеріалами, показами свідків) не ознайомлений, в чому не вбачає законності в діях інспектора при оформленні даної постанови, тому на підставі вищєвикладеного і враховуючи вимоги ст.ст. 5, 8, 19, 55, 124 Конституції України, ч.2 ст. 122, 247, 251, 255, 256, 258, 276, ст.ст. 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та у зв’язку з тим, що він Правила дорожнього руху не порушував, просив скасувати постанову інспектора патрульної поліції ОСОБА_2 від 04.02.2018 р. серії ВР №272211 по даній справі у зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Провадження по адміністративній справі у відношенні нього в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, закрити.

В судове засідання позивач не з'явився, звернувся із заявою про розгляд справи у його відсутність, підтримав вимоги позову.

Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно постанови серії ВР № 272211 від 4 лютого 2018 року, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП і піддано штрафу в розмірі 425 гривень. В даній постанові вказано, що позивач 4 лютого 2018 р. о 19 год. 30 хв. керуючи транспортним засобом Nissan Primera д/н. GEG 112 по вул. Михайла Грушевського в напрямку вул. Героїв Крут рухався в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар чим наражав себе і оточуючих на небезпеку, чим порушив п.19.1 ПДР України. З вказаним документом позивач не згодний.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність за яку законом передбачено адміністративну відповідальність...

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є: будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є...

Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката….Справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце, час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 19.1ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла; б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі; в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі. В умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах дозволяється замість фар ближнього (дальнього) світла ввімкнути протитуманні фари.

Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа піддягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10 Інструкції).

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015р. за № 1395.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 розділ 1 Інструкції).

Відповідно до ст..77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст..78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що враховуючи викладені позивачем обставини в позові, матеріали справи, з яких беззаперечно не вбачається, що у діях позивача присутній склад адміністративного правопорушення, оскільки свідків вказаної події ніде не зазначено, позивачу не було пред’явлено доказів скоєння ним правопорушення, як це передбачено нормами КУпАП, невраховано при винесенні постанови про адмінстратвине правопорушення пом’якшуючих та обтяжуючих обставин.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Наведене вище дає підстави вважати суду, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 90, 246, 250, 139, 121, 382 КАС України, ст. ст. 9, 122, 247, 251, 254, 256, 268, 280, 285 КУпАП, ПДР України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора 3 роти 4 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції у м. Києві рядового ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Постанову серії ВР № 272211 від 04 лютого 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП визнати протиправною та скасувати, провадження по справі закрити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після спливу 10 днів після проголошення повного рішення 07 вересня 2018 року, в разі неподання апеляційної скарги.

Суддя Кисіль О.А.