Постанова № 76307800, 07.09.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1968/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1127/2018

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Гургула В. Б.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_2,

суддів: Фединяка В.Д.., ОСОБА_3,

секретаря Турів О.М.,

з участю: сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за клопотанням ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_5 до Підлузької сільської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_6, відділу державної реєстрації Тисменицької РДА про визнання недійсними рішень, скасування свідоцтв про право власності на земельну ділянку та державної реєстрації права власності на земельні ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Тисменицького районного суду, постановлену головуючим суддею Гургулою В.Б. 27 липня 2018 року,

в с т а н о в и в:

У липні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Тисменицького районного суду від 24 березня 2016 року.

Заяву мотивовано тим, що у даній справі постановлено остаточне рішення – постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2018 року скасовано рішення Тисменицького районного суду від 22 березня 2018 та ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено в повному обсязі, а тому заявниця вважала, що є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Тисменицького районного суду від 27 липня 2018 року клопотання ОСОБА_4 задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24.03.2016 року, по справі №352/1968/15-ц в частині накладення заборони на відчуження належної на праві приватної власності ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 2625884201:02:002:1110 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,08 га, яка знаходиться в урочищі «Ксьондзові городи» в с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області.

Не погоджуючись із даною ухвалою, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Апелянт вказує, що ОСОБА_4 періодично заявляла про свій намір продати земельну ділянку, а тому вважає, що заявниця намагатиметься під час перегляду справи в касаційному порядку відчужити спірну земельну ділянку шляхом продажу. ОСОБА_5 зазначив, що постановою Тисменицького районного суду від 20 березня 2014 року задоволено його адміністративний позов до Підлузької сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача ОСОБА_4Я, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і визнано неправомірними рішення Підлузької сільської ради в частині вилучення у ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,095 га в масиві «Ксьондзові городи». Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2015 вказану постанову залишено без змін. У зв’язку з наведеними обставинами апелянт звернувся до Верховного суду із скаргою на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2018 року. Враховуючи вказане, апелянт просить оскаржену ухвали суду скасувати та залишити в силі ухвалу Тисменицького районного суду від 24.03.2016.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 зазначає, що судом першої інстанції при постановленні оскарженої ухвали з’ясовано обставини, що мають значення для справи, правильно застосовано норми матеріального та не порушено норми процесуального права. Апеляційну скаргу вважає безпідставною, надуманою та не підтвердженою жодними доказами. Відповідач зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України є законна підстава для скасування заходів забезпечення позову, оскільки Апеляційним судом Івано-Франківської області від 11 липня 2018 року прийнято постанову, якою відмовлено в задоволенні позову. Просить апеляційну скаргу відхилити, а оскаржену ухвалу залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_8 апеляційну скаргу з вищенаведених мотивів підтримали, просили її задовольнити.

ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечила з огляду на законність ухвали суду першої інстанції.

Відповідач ОСОБА_9 та її представник проти доводів апеляційної скарги заперечили, просили її відхилити.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені належно, що відповідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їхній відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена, з огляду на таке.

Постановляючи ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки 11 липня 2018 року Апеляційним судом Івано-Франківської області прийнято постанову, якою повністю відмовлено у задоволенні позову, а тому є всі підстави для скасування заходів забезпечення даного позову.

Висновок суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

За змістом ч. 9 ст. 158 ЦПК у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ухвалою Тисменицького районного суду від 24 березня 2016 року для забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Підлузької сільської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_6, відділу державної реєстрації Тисменицької РДА про визнання недійсними рішень, скасування свідоцтв про право власності на земельну ділянку та державної реєстрації права власності на земельні ділянки, накладено заборону на відчуження спірних земельних ділянок, а саме: належної на праві приватної власності ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 2625884201:02:002:1110 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,08 га, яка знаходиться в урочищі «Ксьондзові городи» в с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області; належної на праві приватної власності ОСОБА_6 земельної ділянки з кадастровим номером 2625884201:02:002:1131 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0801 га, яка знаходиться в урочищі «Ксьондзові городи» в с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області.

Рішенням Тисменицького районного суду від 22 берзня 2018 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсними рішення Підлузької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області: від 28 травня 2009 р. № 115-15/2009 у частині погодження місця розташування земельних ділянок під будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд в урочищі «Ксьондзові городи» ОСОБА_4 та ОСОБА_6; - від 12 червня 2014 р. № 649-20/2014 про затвердження ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу їй у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0800 га з кадастровим номером 2625884201:02:002:1110 в урочищі «Ксьондзові городи» с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області; - від 04 листопада 2014 р. № 710-22/2014 про затвердження ОСОБА_6 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу їй у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0801 га з кадастровим номером 2625884201:02:002:1131 в урочищі «Ксьондзові городи» с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області.

Скасовано свідоцтво про право власності на земельну ділянку індексний номер 23085489, видане 17 червня 2014 р. реєстраційною службою Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області на ім’я ОСОБА_4 та державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,08 га з кадастровим номером 2625884201:02:002:1110 в урочищі «Ксьондзові городи» с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області.

Скасовано свідоцтво про право власності на земельну ділянку індексний номер 29768741, видане 20 листопада 2014 р. реєстраційною службою Тисменицького районного управління юстиції Івано-Франківської області на ім’я ОСОБА_6 та державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0801 га з кадастровим номером 2625884201:02:002:1131 в урочищі «Ксьондзові городи» с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області (т. 3 а.с. 8-17).

Додатковим рішенням Тисменицького районного суду від 02 квітня 2018 року стягнуто з Підлузької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області у користь ОСОБА_5 6753 грн 96 коп. судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_9 у користь ОСОБА_5 2251 грн 32 коп. судових витрат з кожної (т.3 а.с. 26-29).

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, до якої приєдналися ОСОБА_9 задоволено. Рішення Тисменицького районного суду від 22 березня 2018 року та додаткове рішенням Тисменицького районного суду від 02 квітня 2018 року скасовано, ухвалено нове. В задоволенні позову ОСОБА_5 до Підлузької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області, ОСОБА_4, ОСОБА_9, Відділу державної реєстрації Тисменицької РДА Івано-Франківської області про визнання недійсними рішень ради, скасування свідоцтв про право власності на земельну ділянку та державної реєстрації права власності на земельні ділянки відмовлено (т.3 а.с. 160-167).

Доводи апелянта щодо розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову за відсутності позивача апеляційний суд відхиляє, оскільки згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду. Крім того, відповідно до вимог ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин, даючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо доцільності скасування заходів забезпечення позову, судом першої інстанції вірно врахована вимоги ст. 158 ЦПК України.

За змістом ст. 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена з додержанням норм процесуального закону. Підстав для скасування цієї ухвали не встановлено.

Керуючись ст.ст.158, 374, 375 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Тисменицького районного суду від 27 липня 2018 року без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 07 вересня 2018 року.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді: В.Д. Фединяк

ОСОБА_3