Постанова № 76307484, 06.09.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3227/18 Головуючий у 1-й інстанції: Ачкасов О.М.

Є.У.№ 317/2221/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

ОСОБА_2,

секретар: Остащенко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про забезпечення позову, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення подвійної суми завдатку,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року ОСОБА_3МА. звернувся до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_4 завдатку, переданого останній у травні 2018 року в рахунок майбутньої купівлі належного відповідачеві житлового будинку. Посилаючись на те, що в обумовлені договором строки з вини відповідачки правочин не був укладений, просив суд на підставі ст.ст. 570 ЦК України стягнути з ОСОБА_4 завдаток у подвійному розмірі, що становить 520 000 грн. З метою забезпечення позову просив накласти арешт на належний відповідачці житловий будинок, розташований за адресою Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Виноградна, будинок 44.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року, заяву ОСОБА_3 про забезпечення позовних вимог задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності (свідоцтво про право власності, номер: 30321132 від 02.12.2014 року, Реєстраційною службою Запорізького районного управління юстиції) ОСОБА_4 (проживаюча: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1), а саме: житловий будинок , що розташований за адресою Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Виноградна, будинок 44.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_4подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись напорушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що правочин не відбувся з вини покупця, а тому останній не має права на подвійну суму завдатку. Вважає заходи забезпечення позову не співмірні із позовними вимогами, оскільки вартість житлового будинку майже в десять разів перевищує ціну позову. На думку відповідача, заява про забезпечення позову за формою і змістом не відповідала вимогам ст. 151 ЦПК України, а тому суд повинен був повернути її позивачеві.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала – зміні з огляду на такі обставини.

За змістом ст.ст. 149, 150 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження можливих труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Встановивши, що між сторонами існує майновий спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно є достатнім видом забезпечення позову у цій справі.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає за можливе обмежити арешт ціною позову – 520 000 грн.

Відсутність у заяві про забезпечення позову пропозиції щодо зустрічного забезпечення не є підставою для повернення відповідної заяви позивачеві.

Відповідач не позбавлений можливості заявити суду клопотання про зустрічне забезпечення.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції змінити, доповнивши її резолютивну частину вказівкою про накладення арешту на нерухоме майно відповідача в межах ціни позову – 520 000грн.

Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково

Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 19 липня 2018 року по цій справі змінити, доповнивши її резолютивну частину вказівкою про накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою Запорізька область, Запорізький район, селище Сонячне, вул. Виноградна, № 44, в межах ціни позову – 520 000 грн.

В іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: