Постанова № 76307109, 07.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/929/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

07 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року (повний тест якого складено 15 травня 2018 року у м. Вінниці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у березні 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, в якому просив: визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, викладену в листі від 16.03.2018 №339/29/04-2018 у проведенні йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності; зобов'язати Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області призначити і виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності в 70-кратному розмірі встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, що становить 123340 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив у виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, посилаючись на те, що звільнення позивача зі служби з поліції здійснено не внаслідок причин зазначених у пунктах ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, що викладена у листі за №339/29/04-2018 від 16.03.2018 у проведенні виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Театральна, 10, код ЄДРПОУ 40108672) призначити та виплатити ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності в 70-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказав на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що у позивача відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки його звільнено зі служби у зв'язку із скороченням штатів, і суд першої інстанції не врахував, що звільнення позивача зі служби в поліції відбулося не внаслідок захворювання, у зв'язку з яким позивачу визначено інвалідність.

17 серпня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній вказав на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, у зв'язку із чим просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

З урахуванням вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_2 проходив службу в поліції. Наказом начальника ГУНП у Вінницькій області №11 о/с від 16.01.2017 відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із скороченням штатів) підполковника поліції ОСОБА_2, оперуповноваженого карного розшуку Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи 02.02.2017 видано довідку серія 12ААА №099699 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності, згідно якої, ОСОБА_2 встановлено 50% втрати працездатності. Причина втрати професійної працездатності через захворювання пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

05.04.2017 Обласною медико-соціальною експертною комісією №1 Департаменту охорони здоров'я Вінницької ОДА сформовано виписку з акту огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки, серії 12 ААА №584498, відповідно до якої позивачу встановлено третю групу інвалідності з 26.01.2017 безтерміново.

12.09.2017 ОСОБА_2 із заявою звернувся до начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про призначення одноразової грошової допомоги.

Листом від 16.03.2018 №339/29/04-2018 Головне управління Національної поліції у Вінницькій області повідомило позивача про те, що його заява щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності передбаченою ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" розглянута. За результатами розгляду позивача проінформовано, що у відповідності до вказаної норми, одноразова грошова допомога призначається і виплачується особі, у разі визначення їй інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травм або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин зазначених у цьому пункті, тобто через хворобу. Оскільки з наданих ОСОБА_2 матеріалів вбачається, що звільнення його було відповідно до інших причин, правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги не має.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача у зв'язку із скороченням штатів не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в ОВС, оскільки днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Згідно з пп. "в" п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону №580-VIII розмір одноразової грошової допомоги поліцейському внаслідок причин, зазначених у п. 4, інвалідності III групи визначено - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 (далі - Порядок №4).

Нормами пп. 4 п. 5 розділу 1 Порядку № 4, зі змінами та доповненнями внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2016 № 916, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

За приписами п. 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІІ цього Порядку посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Разом з цим, передумовою виплати позивачу одноразової грошової допомоги є дотримання певної процедури та послідовності.

Так, положеннями п. 3 розділу ІІІ Порядку № 4 передбачено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

За приписами п. 1 розділу IV Порядку № 4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу ІІІ, фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: по центральному органу управління поліції, керівникам міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій (п.п. 1 п. 2 розділу IV Порядку № 4).

Відповідно до п. 3 розділу IV Порядку № 4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Даючи правову оцінку доводам апеляційної скарги відповідача стосовно правомірності винесення відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії та виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії позивачу з 26.01.2017 встановлено IIІ групу інвалідності в результаті захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, тобто після звільнення останнього з органів Національній поліції.

За таких обставин, з 26.01.2017 у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з установлення йому інвалідності ІІІ групи, причиною якої є наявність у нього захворювання, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ і останній має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому ст. 99 Закону України "Про Національну поліцію".

Також судом першої інстанції правомірно враховано правову позицію Верхового Суду, викладену у постанові від 21.02.2018 року по справі №127/8696/17, де за подібними правовідносинами, як і в даній справі позивача було звільнено зі служби в поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку із скороченням штатів і Суд вказав, що поліцейському, якому внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції встановлено III групу інвалідності має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно положень Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку №4.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта щодо втручання суду першої інстанції у дискреційні повноваження Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, зважаючи на наступні обставини справи.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення (постанова Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015 у справі № К/800/6863/15, від 29.11.2016 № К/800/17306/16, № К/800/17393/16 від 29.09.2016, № К/800/13317/15 та від 17.12.2015 № К/800/32134/15).

В той же час, повноваження суб'єктів владних повноважень не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (постанова Вищого адміністративного суду України від 17.12.2015 у справі №К/31204/15).

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В контексті розгляду даної справи, повноваження щодо відповідача призначення та виплати одноразової грошової допомоги чітко регламентовані Законом України "Про Національну поліцію" та Порядком №4.

Так, вичерпні умови, за яких орган відмовляє у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, визначені законом, а якщо такі умови відсутні, то орган повинен здійснити відповідну виплату. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - призначити виплату даної допомоги або відмовити у її виплаті. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Таким чином, вказані вище повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки суб'єкт владних повноважень не може діяти на власний розсуд за умови подання особою, яка має право на отримання одноразової грошової допомоги усіх необхідних документів відповідно до положень Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку №44, а відтак доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, в той час як доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 вересня 2018 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.