Вирок № 76306997, 07.09.2018, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 325/530/18

провадження № 1-кп/325/89/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Діденка Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

прокурорів Богуна О.Ю., Широкова М.О., Дущака Г.С.,

захисника ОСОБА_2,

потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілих ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018080330000095 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого електромонтером Мелітопольської дистанції сигналізації та зв’язку ПАТ «Укрзалізниця», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 89, який фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 17 кв. 46, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

10 березня 2018 року, приблизно о 01 год. 20 хв., ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вулиці Поштової в с. Приморський Посад Приазовського району Запорізької області, з боку узбережжя Азовського моря в напрямку вулиці Морської, зі швидкістю не менше 90 км/год, що перевищує дозволену у населеному пункті. Не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, змінив напрямок руху вправо та виїхав на праве узбіччя, після чого змінив напрямок руху вліво, внаслідок чого виник занос керованого ним автомобіля ВАЗ 21099. Автомобіль в стані заносу перетнув проїзну частину, виїхав на ліве узбіччя, де ОСОБА_1 знову змінив напрямок руху вправо, виїхав на проїзну частину та допустив перекидання автомобіля. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 10.1, 12.2, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме:

- п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням, або будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

- п. 12.2 «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги»;

- п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год»;

- п. 12.9 б) «Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п. 12.4-12.7…».

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, згідно висновку судової інженерно-технічної експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП № 9-204 від 30.03.2018 року, з технічної точки зору, знаходиться в прямому причинному зв’язку з подією ДТП.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 загинула на місці події, а пасажир ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких помер того ж дня у лікарні. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 235 від 10.03.2018 року, причиною смерті ОСОБА_6 стала відкрита черепно-мозкова травма з лінійними переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під м’які оболонки головного мозку, що ускладнилися набряком, дислокацією головного мозку, яка знаходиться у прямому причинному зв’язку із настанням смерті. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 241 від 12.03.2018 року, смерть ОСОБА_7 настала від закритої черепно-мозкової травми, що ускладнилась набряком головного мозку, яка знаходиться у прямому причинному зв’язку із настанням смерті.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 09 березня 2018 року він разом з друзями зібрався за місцем проживання ОСОБА_8 в с. Приморський Посад Приазовського району, де вони святкували «08 березня». В той день він на своєму автомобілі ВАЗ 21099 допоміг привезти пиво, і приблизно з 20 год. був разом із друзями, серед яких були також ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інші. В той вечір він не вживав алкоголь, а тільки робив вигляд, що випиває, горілку пити він відмовився. Після 23.00 години вони вийшли на вулицю, і ОСОБА_6 запропонувала поїхати на море. Всі погодились, ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля ВАЗ 21099 і вони разом з ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поїхали на узбережжя Азовського моря. Коли вони приїхали, ОСОБА_7 впав у воду, тоді вони сіли в автомобіль і поїхали у зворотному напрямку. ОСОБА_1 керував автомобілем, ОСОБА_8 знаходилась на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на задньому сидінні. У зворотному напрямку він рухався зі швидкістю приблизно 80-90 км/год. На заокругленні ділянки дороги задню частину автомобіля почало заносити, і для того, щоб уникнути заносу він повернув кермо вправо, а потім вліво, але автомобіль перевернувся. Він вибрався з автомобіля і побачив, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 лежали на узбіччі. ОСОБА_8 викликала швидку допомогу. Він намагався робити непрямий масаж серця ОСОБА_6, але все було марно. Коли приїхала швидка допомога він втік з місця пригоди не дочекавшись працівників поліції, оскільки перелякався. Наступного дня він сам з’явився до поліції. Вважає, що він не порушував жодного з правил дорожнього руху, зазначених в обвинувальному акті. Занос автомобіля на його думку почався раптово, коли він не змінював напрямок руху, а просто рухався по проїзній частині. Дозволену швидкість руху на його думку він не перевищив, оскільки повертаючись з узбережжя Азовського моря він не знав, що рухається по населеному пункту, так як знаку «Населений пункт» не було. Автомобіль ВАЗ 21099 АР9133ВК належить іншій особі, але знаходиться в його законному користуванні на підставі наявних у нього реєстраційних документів. Також, зазначив, що повністю відшкодував потерпілим матеріальну шкоду, цивільні позови в частині моральної шкоди визнає.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї вини, його вина в інкримінуємому злочині підтверджується наступними доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні 05.06.2018 року та 27.08.2018 року пояснила, що вона добре знайома з ОСОБА_1, потерпіла ОСОБА_4 є її тіткою. 09 березня 2018 року вона разом з друзями зібрались у неї вдома по вул. Тельмана, 59 в с. Приморський Посад, щоб відсвяткувати «08 березня». В той день вони заздалегідь разом з ОСОБА_1 в магазині в с. Приморський Посад, в якому працювала продавцем їх знайома ОСОБА_9, купили пиво марки «Закарпатське» в кількості 2 пака в пляшках по 2 літри, яке завантажили автомобіль ОСОБА_1 ВАЗ 21099 і розійшлись. В той день приблизно о 19 годині до неї приїхав ОСОБА_1 на автомобілі, вони чекали інших, потім з 20.00 год., коли вже прийшли друзі, вони почали випивати, пили пиво, потім знайомий її батька приніс горілку, і ОСОБА_1 разом з чоловіками в приміщенні кухні пили горілку. Вона бачила, як ОСОБА_1 вживав алкоголь, а саме пив пиво, а також вона один раз зайшла в кухню і бачила, як ОСОБА_1 пив горілку, але скільки він випив, їй невідомо. Він не був сильно п’яним на вигляд, явних ознак сп’яніння не було. Приблизно о 00.00 год. всі розійшлись, а вона з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 вирішили поїхати на море. Вони сіли в автомобіль ОСОБА_1, він був за кермом і дістались до моря. Там, ОСОБА_3 впав у воду, і вони поїхали у зворотному напрямку. В машині ОСОБА_3 почав роздягатись, бо одяг був мокрий. В автомобілі ОСОБА_1 увімкнув обігрів, було тепло і причин поспішати не було. Свідок сиділа на передньому пасажирському сидінні, швидкість автомобіля була не менше 100 км/год, оскільки перед поворотом вона подивилась на спідометр і бачила показник більше 80 км/год, і при цьому ОСОБА_1 збільшував швидкість. Коли вони входили в лівий поворот, задню частину автомобіля почало заносити, ОСОБА_1 намагався вирівняти автомобіль, але його занесло в ліву сторону і автомобіль перекинувся, залишившись поперек дороги. Перед заносом автомобіля жодних перешкод на дорозі не було. В судовому засіданні свідок підтвердила, що під час досудового розслідування з нею проводився слідчий експеримент, під час якого вона правильно показувала, як саме сталась пригода та місце заносу, а також в судовому засіданні підтвердила і показала на схемі, доданої до протоколу слідчого експерименту, що занос автомобіля почався на правому узбіччі дороги. Коли автомобіль перевернувся, першим з машини виліз ОСОБА_1, потім через лобове скло вилізла свідок, і побачила, що ОСОБА_3 Олексанр лежав на дорозі ближче до машини, а ОСОБА_6 лежала трохи далі. Вона викликала швидку допомогу, тоді на годиннику телефону показував час 1.18. Потім до них підійшов якийсь чоловік, який працював охоронцем десь поблизу. Він допоміг їй тримати ОСОБА_3, який тоді ще дихав, в той час ОСОБА_1 був біля ОСОБА_6, намагався робити їй штучне дихання. Через деякий час приїхала швидка допомога. Потім вона подзвонила брату ОСОБА_1, і розповіла про пригоду, той попросив дати телефон ОСОБА_1, через хвилину ОСОБА_1, поговоривши по телефону, підійшов до неї і сказав, що він іде, і якщо будуть питати - вона не знає де він, та не пояснюючи причин побіг у бік моря. Після цього під’їхала поліція. Вона у машині швидкої допомоги поїхала разом з ОСОБА_3 Потім вже 10 березня приблизно о 14 год. ОСОБА_1 подзвонив свідку з іншого невідомого номера та цікавився, чи допитували її в поліції, та чи розповідала вона, що ОСОБА_1 вживав алкоголь, на що свідок відповіла йому, що вона розповіла, що всі вживали алкоголь. ОСОБА_1 сказав їй, що був десь на морі. Крім того, свідок зазначила, що ОСОБА_1 любить їздити швидко, раніше були випадки, коли він керував автомобілем після вжиття алкоголю, зокрема, він потрапляв у аварію.

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10 березня 2018 року, яким на вулиці Поштовій в с. Приморський Посад на прямій ділянці вулиці після закруглення з асфальтовим покриттям зафіксовано пошкоджений автомобіль НОМЕР_2, який лежав на правому боці на проїзній частині. Також, зафіксовано труп ОСОБА_6 Відповідно до протоколу огляду і схеми ДТП, на правому та лівому збіччі виявлені сліди ковзання, при цьому перший слід виявлено на правому узбіччі на відстані 0 метрів від дороги.

- висновком експерта № 19-33 від 28.03.2018 року, відповідно до якого на момент експертного дослідження рульове управління і гальмівна система автомобіля НОМЕР_1 знаходилась у працездатному стані, була виявлена несправність у вигляді заглушення трубопроводу заднього правого колеса механічним способом, яка виникла до дорожньо-транспортної пригоди. Дану несправність у робочій гальмівній системі водій автомобіля мав можливість виявити до ДТП, а саме перед виїздом. На момент експертного дослідження ходова частина автомобіля знаходилась у непрацездатному стані. Відмови у ходовій частині автомобіля ВАЗ 21099 у вигляді деформації розтяжки в підвісці переднього лівого колеса, деформації задньої балки у лівій частині виникли в результаті ДТП. Встановити час розгерметизації шини заднього правого колеса не є можливим.

- висновком судово-медичної експертизи № 235 від 10.03.2018 року, згідно з якою причиною смерті ОСОБА_6 стала відкрита черепно-мозкова травма з лінійними переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під м’які оболонки головного мозку, що ускладнилися набряком, дислокацією головного мозку, яка знаходиться у прямому причинному зв’язку із настанням смерті.

- висновком судово-медичної експертизи № 241 від 12.03.2018 року, згідно з якою смерть ОСОБА_7 настала від закритої черепно-мозкової травми, що ускладнилась набряком головного мозку, яка знаходиться у прямому причинному зв’язку із настанням смерті.

- заявою гр. ОСОБА_10, якою він надав поліції відеозапис з камери будинку по вул. Поштовій в с. Приморський Посад, та протоколом огляду від 17.03.2018 року, відповідно до якого слідчий провів огляд відеозапису з камери спостереження на куту будинку по вул. Поштова в с. Приморський Посад, та встановив, що під час подолання закруглення проїзної частини вулиці Поштової вліво автомобіль НОМЕР_2 змінює напрямок руху вправо, виїжджає на праве за напрямком свого руху узбіччя (світло фар спрямоване вправо), колив праві верхній частині відображений час 01.17.28+14 кадрів. Автомобіля змінює напрямок руху вліво, відбувається занос, коли у верхній частині кадру відображений час 01.17.29+7 кадрів. З цього моменту автомобіль рухається під деяким кутом відносно проїзної частини вул. Поштової (світло фар спрямоване на праве узбіччя майже під прямим кутом), зміщуючись у ліве узбіччя. Коли у верхній частині кадру відображений час 01.17.31+3 кадри автомобіль НОМЕР_2 знову змінює напрямок руху вправо та виїжджає на проїзну частину вул. Поштової. Перекидання автомобіля відбувається, коли у верхній правій частині кадру відображений час 01.17.32+3 кадри. Автомобіль продовжує перекидатись та остаточно зупиняється, коли у верхній правій частині кадру відображений час 01.17.35+4 кадри, з цього моменту та до кінця відеозапису автомобіль знаходиться у непорушному стані. До моменту перекидання автомобіля на ньому постійно ввімкнено світло фар, інших транспортних засобів, пішоходів або тварин в місці ДТП немає. Вказаний відеозапис було безпосередньо переглянуто і досліджено в судовому засіданні.

- протоколом затримання від 10.03.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1 затримано 10.03.2018 року о 16 год. 25 хв. в приміщенні Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 16.03.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1, в присутності захисника та потерпілих було запропоновано пояснити механізм ДТП, на що ОСОБА_1 погодився і пояснив, що 10.03.2018 року приблизно о 01.20 годині він керуючи автомобілем НОМЕР_2 рухався по проїзній частині вулиці Поштової в с. Приморський Посад Приазовського району Запорізької області, з боку узбережжя Азовського моря в напрямку вилиці Морської, на відстані 1,1 м від правого краю проїзної частини, з ближнім світлом фар, зі швидкістю приблизно 90 км/год. Ні у зустрічному, ні у попутному напрямку транспортні засоби не рухались, у керування ніхто не втручався, пішоходів або тварин в місці ДТП не було. Лобове скло чисте, без тріщин та сколів, не тоноване. Видимість елементів проїзної частини ніщо не обмежувало. Під час руху на закругленні проїзної частини вул. Поштової вліво, ОСОБА_1 у зв’язку з високою швидкістю руху змінив напрямок руху вправо, на відстані 0,0 м від закінчення закруглення виїхав на праве узбіччя, де змінив напрямок руху вліво, внаслідок чого виник занос керованого ним автомобіля НОМЕР_2. Автомобіль в стані заносу перетнув проїзну частину, виїхав на ліве узбіччя, де ОСОБА_1 знову змінив напрямок руху вправо, виїхав на проїзну частину та скоїв перекидання автомобіля.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 16.03.2018 року, відповідно до якого свідку ОСОБА_8 було запропоновано пояснити механізм ДТП, на що вона погодилась і пояснила, що 10.03.2018 року приблизно о 01.20 годині вона в якості пасажира знаходилась на передньому пасажирському сидінні автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 рухалась по проїзній частині вулиці Поштової в с. Приморський Посад Приазовського району Запорізької області, з боку узбережжя Азовського моря в напрямку вилиці Морської, на відстані 1,1 м від правого краю проїзної частини, з ближнім світлом фар, зі швидкістю приблизно 90 км/год. На задньому сидінні знаходились ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Ні у зустрічному, ні у попутному напрямку транспортні засоби не рухались, у керування ніхто не втручався, пішоходів або тварин в місці ДТП не було. Лобове скло чисте, без тріщин та сколів, не тоноване. Видимість елементів проїзної частини ніщо не обмежувало. Під час руху на закругленні проїзної частини вул. Поштової вліво, ОСОБА_1 у зв’язку з високою швидкістю руху змінив напрямок руху вправо, на відстані 0,0 м від закінчення закруглення виїхав на праве узбіччя, де змінив напрямок руху вліво, внаслідок чого виник занос керованого ним автомобіля НОМЕР_2. Автомобіль в стані заносу перетнув проїзну частину, виїхав на ліве узбіччя, де ОСОБА_1 знову змінив напрямок руху вправо, виїхав на проїзну частину та скоїв перекидання автомобіля.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що при проведенні слідчого експерименту показувала все правильно, та підтвердила, що занос автомобіля стався після закруглення дороги на відстані 0,0 м від правого узбіччя, показавши місце заносу на схемі, яка є додатком до протоколу слідчого експерименту.

- висновком експерта від 30.03.2018 року № 9-204, згідно з яким водій ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 12.1, 12.2, 12.4, 12.9 б Правил дорожнього руху. У діях водія ОСОБА_1 є невідповідність вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться у прямому причинному зв’язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. В діях водія ОСОБА_1 є також невідповідність вимогам п.п. 12.2, 12.4, 12.9 б Правил дорожнього руху, що не знаходиться в причинному зв’язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. Технічна можливість у водія ОСОБА_11 запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді залежала від виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху.

Також, в судовому засіданні суд вислухав потерпілих.

В судовому засіданні 11.07.2018 року та 10.08.2018 року потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 09 березня 2018 року вона з чоловіком була вдома, ОСОБА_7 пішов з дому у вечорі, після 18 години. Наступного дня від старости села вона дізналась про дорожньо-транспортну подію, і що ОСОБА_7 у лікарні. Зазначила, що отримала від обвинуваченого відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі і підтримала свій уточнений позов в частині стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 1 000 000,00 грн. Просила суд призначити обвинуваченому суворе та реальне покарання.

В судовому засіданні 11.07.2018 року та 10.08.2018 року потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 09 березня 2018 року вона була присутня у ОСОБА_12, перед цим вони разом купували пиво в магазині, в якому свідок працювала продавцем. ОСОБА_1 в той день приїхав на своєму автомобілі ВАЗ 21099. Вона прийшла приблизно о 19.00 год., коли вона прийшла, всі вже почали пити пиво, бокали були у всіх, потім ОСОБА_13 принесли горілку і хлопці пили горілку на кухні, перед кожним стояли рюмки, скільки випив ОСОБА_1 їй невідомо. Приблизно після 23.00 год. вона пішла додому. Наступного дня їй повідомили, що діти розбились на автомобілі. ЇЇ привезли на місце події, вона бачила перевернутий автомобіль і працівників поліції. Зазначила, що отримала від обвинуваченого відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі і підтримала свій уточнений позов в частині стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 1 000 000,00 грн. Просила суд призначити обвинуваченому суворе та реальне покарання.

Також, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_17, які щодо обставин дорожньо-транспорної пригоди не обізнані і з цього приводу не змогли дати показань. Зазначали, що в той вечір ОСОБА_1 вживав алкоголь разом з усіма, проте не змогли повідомити скільки саме і якого алкоголю випив ОСОБА_1 та в якому стані знаходився.

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд приходить до переконання, що вони є достовірними і свідчать про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення.

Також, в судовому засіданні 27.08.2018 року за клопотанням сторони захисту судом було досліджено відеозапис, зроблений захисником ОСОБА_2, на якому, з його слів, зафіксовано рух автомобіля по дорозі від узбережжя Азовського моря в с. Приморський Посад до закінчення вказаного населеного пункту, та зафіксовано відсутність знаку «населений пункт» або «обмеження швидкості». Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 і його захисник ОСОБА_2 наполягали на тому, що ОСОБА_1 не допустив порушення дозволеної швидкості руху, так як під час руху від узбережжя Азовського моря відсутні дорожні знаки «населений пункт» або «обмеження швидкості»

З цього приводу, суд не погоджується із вказаними доводами, оскільки, як було встановлено і визнано самим обвинуваченим, під час руху керованого ним автомобіля по території с. Приморський Посад в напрямку узбережжя Азовського моря він не перетинав дорожній знак 5.46 «кінець населеного пункту», у зв’язку з чим відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1, виїхавши до узбережжя Азовського моря, а потім повертаючись звідти виїжджав за межі населеного пункту с. Приморський Посад, територія якого охоплює і частину узбережжя Азовського моря. Тому, ОСОБА_1, усвідомлюючи, що визначально знаходиться у населеному пункті повинен був керуватись тим, що не перетинав його межі за відсутності дорожнього знаку 5.46 і мав дотримуватись дозволеної швидкості руху, передбаченої п. 12.4 Правил дорожнього руху.

Крім того, суд не погоджується з доводами захисника про те, що у випадку дотримання потерпілими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 правил користування ременями безпеки могли не наступити суспільно-небезпечні наслідки у вигляді їх смерті, оскільки такі доводи не впливають на суть пред’явленого обвинувачення. Згідно з п. 2.3 в) Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Обвинуваченому ОСОБА_1 не інкримінується порушення п. 2.3 в) Правил дорожнього руху. Наявність причинного зв’язку між дорожньо-транспортною пригодою і порушенням саме ОСОБА_1 Правил дорожнього руху підтверджено висновком експерта від 30.03.2018 року № 9-204. Ухвалою суду від 27.08.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника про призначення додаткової комплексної судової експертизи з даного питання.

Також, суд не приймає до уваги доводи захисника щодо наявності розбіжностей у показаннях свідка ОСОБА_8 щодо моменту виникнення заносу автомобіля, оскільки під час додаткового допиту в судовому засіданні 27.08.2018 року свідок ОСОБА_8 дала детальні показання щодо моменту виникнення заносу, які відповідають протоколу слідчого експерименту від 16.03.2018 року за її участі та за участі обвинуваченого під час досудового розслідування.

Доводи обвинуваченого щодо виникнення заносу автомобіля на проїзній частині ще до того, як він почав змінювати напрямок руху вправо суд не бере до уваги, оскільки вони не узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема, з: протоколом огляду місця події від 10.03.2018 року, на схемі до якого зображено перші сліди заносу автомобіля вже на правому узбіччі після закінчення закруглення дороги; протоколами слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 і самого ОСОБА_1, висновком експерта від 30.03.2018 року № 9-204, показаннями свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні. Тому, наведені доводи обвинуваченого ОСОБА_1 суд розцінює як позицію захисту, за допомогою якої він намагається уникнути відповідальності. Ухвалою суду від 27.08.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника про призначення додаткової судової інженерно-транспортної експертизи з цього питання.

Також, суд вважає безпідставними доводи захисника про неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого, так як в момент ДТП ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а його смерть настала пізніше вже в лікарі, оскільки висновком судово-медичної експертизи № 241 від 12.03.2018 року встановлено наявність прямого причинного зв’язку між смертю ОСОБА_7 і отриманими під час ДТП тілесними ушкодженнями.

Водночас, на переконання суду, стороною обвинувачення не було надано належних доказів перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину. Так, у зв’язку з тим, що обвинувачений зник з місця пригоди, його медичне обстеження на предмет встановлення стану алкогольного сп’яніння одразу після події проведено не було. Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння № 10, складеному вже 10.03.2018 року о 14 год. 45 хв., алкогольного сп’яніння не виявлено. В судовому засіданні з цього приводу в якості свідка було допитано лікаря ОСОБА_14, яка підтвердила, що огляд на стан сп’яніння ОСОБА_1 проводився у відповідності до нормативних вимог, аналіз крові показав негативний результат. Показання свідків ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_13, потерпілої ОСОБА_4 суд не може прийняти до уваги в якості належних доказів перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп’яніння, оскільки вони не підтверджують чи дійсно вживав ОСОБА_1 алкоголь та в якій кількості, і чи перебував він у стані сп’яніння саме в момент дорожньо-транспортної пригоди.

Тому, керуючись статтею 62 Конституції України, суд виключає з обвинувачення перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп’яніння.

Діяння обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель двох осіб.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступень тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає відшкодування матеріальної шкоди потерпілим.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що він раніше не судимий, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває. Проте, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Також, суд приймає до уваги, що свідки ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_16 в судовому засіданні характеризували ОСОБА_1 як такого, який полюбляє швидко їздити, були випадки коли він сідав за кермо в стані сп’яніння, та вже раніше потрапляв у дорожньо-транспортну пригоду, а саме повертаючись зі святкування дня народження автомобіль під керуванням ОСОБА_1 перевернувся, тоді ніхто не постраждав і поліцію не викликали. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 втік з місця дорожньо-транспортної пригоди, що негативно характеризує його особу.

Згідно з висновком органу пробації у досудовій доповіді від 15.05.2018 року, виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства. Виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому випадку за умови здійснення органом пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів.

З урахуванням обставин злочину, наявності пом’якшуючої вину обставини, даних про особу обвинуваченого, керуючись статтями 65-67 КК України, суд знаходить необхідним призначити ОСОБА_1 основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини 3 ст. 286 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів, а також із застосуванням обов’язкового додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Враховуючи обставини злочину та його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті двох осіб, позицію потерпілих, а також те, що ОСОБА_1 у вчиненому не розкаявся, а отже правильних висновків для себе не зробив, суд не вважає можливим застосування положень статті 75 КК України щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком.

На підставі ст.ст. 1167, 1168 Цивільного кодексу України, ст. 206 ЦПК України, цивільні позови потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в сумі 1 000 000 грн. 00 коп. кожній, підлягають задоволенню повністю, оскільки позови визнані обвинуваченим в повному обсязі і таке визнання не суперечить закону, і не порушує прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення судових експертиз в загальному розмірі 3432,00 грн. слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, арешт з автомобіля НОМЕР_2, накладений ухвалою слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 13.03.2018 року підлягає скасуванню, з поверненням обвинуваченому, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ автомобіль належить ОСОБА_18, а обвинувачений є лише користувачем автомобіля на підставі наявного у нього оригіналу реєстраційного документа.

На підставі ст.ст. 177, 178, 181, 368, 374 КПК України, беручи до уваги встановлені судом обставини справи та доводи прокурами, яким обгрунтоване клопотання, суд вважає, що клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби підлягає задовленню, а тому слід обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяців з метою забезпечення виконання ним в подальшому своїх процесуальних обов'язків.

Питання про долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд –

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання на виконання вироку суду.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 суму моральної шкоди в розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 суму моральної шкоди в розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6,(ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в дохід держави витрати на проведення судових експертиз в загальному розмірі 3432,00 грн. (р/р 31116115700009, ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025367).

Скасувати арешт з автомобіля НОМЕР_2, накладений ухвалою слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 13.03.2018 року (справа № 325/329/18, провадження 1-кс/325/83/2018) і повернути його ОСОБА_1.

Речові докази у справі:

1) 1 шт. бейсболка чорного кольору, яка упакована в спец-пакет № 4237163, пару кросівок «Nike» чорного кольору, які упаковані в спец-пакет № 4340094, 1 шт. чохол з водійського сидіння автомобіля, який упаковано в спец-пакет № 4370577, 1 шт. чохол з переднього пасажирського сидіння автомобіля, який упаковано в спец-пакет № 4370578, змив з поверхні руля автомобіля, який упаковано в паперовий конверт білого кольору, змив з поверхні коробки передач автомобіля, який упаковано в паперовий конверт білого кольору, які передано на зберігання до Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП за квитанцією № 000133 – знищити.

2) 1 шт. мобільний телефон NOMI i5010 ІМЕІ: 353605080657017 білого кольору, без задньої кришки з сім-карткою «Київстар»який упаковано в спец-пакет № 0008349, та передано на зберігання до Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізької області - повернути ОСОБА_1;

3) 1 шт. програвач МР3 «River» S100 білого кольору, з навушниками чорного кольору, які упаковані в спец-пакет № 0008349, та передано на зберігання до Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізької області - повернути потерпілій ОСОБА_3.

4) оптичні диски CD-R Videx, із записом ДТП, та DVD-R із записом, зробленим захисником ОСОБА_2 – залишити в матеріалах справи.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, що полягає у забороні залишати житло за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 17 кв. 46 в період часу з 19 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. строком на 2 (два) місяці.

Покласти на ОСОБА_1 обов’язки:

1) прибувати за викликом суду незалежно від стадії кримінального провадження;

2) повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.

3) здати на зберігання до відділу органу Національної поліції за місцем проживання свої паспорти, що дають право на виїзд з України: паспорт громадянина України та паспорт для виїзду за кордон, виданий Мелітопольським МВ УДМС України в Запорізькій області серії FJ № 777990.

Строк дії запобіжного заходу закінчується 07 листопада 2018 року включно.

Копію вироку направити до органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1 для виконання.

Органу Національної поліції після постановлення обвинуваченого ОСОБА_1 на облік, повідомити про це суд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та захиснику.

Суддя Є.В Діденко