Постанова № 76306242, 06.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1362/18

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

06 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року (повний текст якого складено 11 травня 2018 року у м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у квітні 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що орган Пенсійного фонду протиправно відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки до стажу роботи трактористом не зараховано періоди роботи з 01 квітня 1979 року по 09 листопада 1980 року, з 28 жовтня 1982 року по 31 грудня 1982 року, з 01 січня 1992 року по 16 грудня 2005 року, а також період строкової служби в армії з 10 листопада 1980 року по 27 жовтня 1982 року.

Протокольною ухвалою суд першої інстанції замінив відповідача Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано відмову Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №8904/02 від 27 жовтня 2017 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області врахувати ОСОБА_2 стаж роботи трактористом за періоди з 01 квітня 1979 року по 09 листопада 1980 року, з 28 жовтня 1982 року по 31 грудня 1982 року, з 01 січня 1992 року по 16 грудня 2005 року, а також період строкової служби в армії з 10 листопада 1980 року по 27 жовтня 1982 року, як пільговий та призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах з 08 травня 2017 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги, що згідно трудової книжки колгоспника за періоди роботи позивача з 21.03.1991 по 16.12.2005 посада зазначена як "Інж. тр. робіт" і позивачем не надано довідок уточнюючих характер роботи, який дає право на призначення пільгової пенсії. Крім того, відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника, 16.12.2005 ОСОБА_2 звільнений з роботи з посади "інженера по техніці безпеки".

Зважаючи на те, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, то з урахуванням п. 7 ч. 1 ст. 306, ст. 307 КАС України суд призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до положень ст. 304 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, ОСОБА_2 після досягнення 55 років звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Листом від 27 жовтня 2017 року №8904/02 Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки до пільгового стажу ОСОБА_2 зараховано роботу трактористом лише за період з 01 січня 1983 року по 31 грудня 1991 року в колгоспі "Прогрес", згодом спілка селян власників "Прогрес", ТОВ "Прогрес" та з 31 березня 2010 року по 18 квітня 2013 року в ТОВ "Летичів Агро". У зарахуванні до пільгового стажу період проходження строкової військової служби з 10 листопада по 27 жовтня 1982 року та періоди роботи на посаді тракториста з 01 квітня 1979 року по 09 листопада 1980 року, з 28 жовтня 1982 року по 31 грудня 1982 року, з 01 січня 1992 року по 16 грудня 2005 року в колгоспі "Прогрес" (правонаступник ТОВ "Прогрес") відмовлено, так як відсутні первинні документи, які підтверджували б роботу на посаді тракториста.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що не точно вказані спеціальність позивача "інженер тракторних робіт" замість "тракторист", не може порушувати права позивача на отримання пільгової пенсії при наявному трудовому стажі, який дає право на пільгову пенсію, враховуючи, що факт роботи позивача трактористом у спірний період підтверджується зазначенням в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 кількості трудоднів та іншими доказами по справі.

Суд апеляційної інстанції лише частково погоджується із позицією суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Положеннями ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами п.п. 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено право на пільгове пенсійне забезпечення особам, які мають на день введення в дію цього Закону (на 01 січня 1992 року) стаж на роботах, що давали право на пенсію на пільгових умовах.

Оцінюючи доводи апелянта стосовно правомірності винесення відмови у зарахуванні до пільгового стажу періоди проходження строкової військової служби з 10 листопада по 27 жовтня 1982 року та періоди роботи на посаді тракториста з 01 квітня 1979 року по 09 листопада 1980 року, з 28 жовтня 1982 року по 31 грудня 1982 року, з 01 січня 1992 року по 16 грудня 2005 року в колгоспі "Прогрес" (правонаступник ТОВ "Прогрес"), суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" та ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час проходження військової служби зараховується громадянам до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Нормами п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року визначено, що при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах, служба в військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВС. НКДБ. МДБ, Комітету Державної безпеки СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік, служба в органах міліції прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала службі чи безпосередньо слідувала за нею. При цьому зазначені періоди враховуються в розмірі, який не перевищує наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах чи пільгових розмірах.

З матеріалів справи слідує, що до проходження строкової військової служби з 10 листопада 1980 року по 27 жовтня 1982 року та по її закінченню позивач працював трактористом з 1979 року в колгоспі імені Фрунзе с. Глібів Новоушицького району Хмельницької області та виконував норму тракториста, що підтверджується записами в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 (а.с. 14).

Тобто, відповідач безпідставно не зарахував до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період проходження позивачем строкової військової служби з 10 листопада 1980 року по 27 жовтня 1982 року, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_1.

Крім того, колегія суддів зауважує, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" не передбачають необхідності надання первинних документів у разі наявності відомостей про роботу в трудовій книжці, в той час як записи у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_2 підтверджують, що ОСОБА_2 працював трактористом у період з 01 квітня 1979 року по 31 грудня 1991 року і період роботи з 01 січня 1983 року по 31 грудня 1991 року відповідач самостійно зарахував до пільгового стажу.

За таких обставин, відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу період проходження строкової військової служби з 10 листопада по 27 жовтня 1982 року та періоди роботи на посаді тракториста з 01 квітня 1979 року по 09 листопада 1980 року, з 28 жовтня 1982 року по 31 грудня 1982 року, оскільки наявні у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_2 записи підтверджують перебування ОСОБА_2 на вказаній посаді у спірний період.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованою позицію апелянта щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 01 січня 1992 року по 16 грудня 2005 року в колгоспі "Прогрес" (правонаступник ТОВ "Прогрес"), з огляду на таке.

Відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_2 за періоди роботи позивача з 21.03.1991 по 16.12.2005 посада зазначена як "Інж. тр. робіт" і позивачем не надано довідок уточнюючих характер роботи, які дають право на призначення пільгової пенсії.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що із записів у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 слідує, що 16.12.2005 ОСОБА_2 звільнений з роботи з посади "інженера по техніці безпеки", а в архівних довідках від 13.06.2018 № 187-с взагалі не зазначено, на якій посаді працював позивач в сільськогосподарському підприємстві с. Голенищево.

Також, в порушення вимог п. 20 Порядку № 637 судом першої інстанції зроблено висновок щодо можливості зарахування до пільгового стажу періоди роботи позивача з 21.03.1991 по 16.12.2005 на підставі письмових пояснення гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5., які відповідно до відомостей в трудових книжках працювали разом із позивачем на одному підприємстві та підтвердили факт роботи позивача трактористом, враховуючи, що вказана норма передбачає можливість підтвердження пільгового стажу виключно уточнюючими довідками, а не показами свідків.

Враховуючи вищевказане, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо відмови у зарахуванні періоду роботи ОСОБА_2 з 21.03.1991 по 16.12.2005 до пільгового стажу на посаді тракториста, а тому доводи апеляційної скарги стосовно порушення норм матеріального та процесуального права та неповного дослідження обставин справи при прийнятті оскаржуваного рішення частково знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

В силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,8 грн., то колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №8904/02 від 27 жовтня 2017 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу періоди роботи трактористом з 01 квітня 1979 року по 09 листопада 1980 року, з 28 жовтня 1982 року по 31 грудня 1982 року та період строкової служби в армії з 10 листопада 1980 року по 27 жовтня 1982 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 вересня 2018 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.