Постанова № 76306118, 04.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/739/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

04 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Сапальової Т.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Хлистун С.В.,

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Павич О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що при перерахунку його пенсії індивідуальний коефіцієнт заробітної плати склав 1,67859 замість 2,02470, тобто був зменшений на 0,34611.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що після перерахунку пенсії позивача розмір ії не привів до зменшення, свої дії вважає правомірними та вчиненими в межах чинного законодавства.

В судовому засіданні позивач доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці та з 01.10.2001 року позивачу була призначена пенсія за віком по Списком № 2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З 01.01.2004 року у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" складові пенсійної виплати ОСОБА_2 перераховано відповідно до чинного законодавства.

Розмір пенсії було обчислено із заробітної плати за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 року (60 місяців).

Індивідуальний коефіцієнт заробітку становив 2,02470.

Середньомісячний заробіток 620,47 (306,45*2,02470).

Загальний стаж зарахований відповідно до заяви від 28.04.2004 року по 31.12.2003 року становив 38 років 2 місяці 6 днів.

17 травня 2006 року ОСОБА_2 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії.

Розпорядженням Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці від 29.05.2006 року позивачу було проведено перерахунок пенсії станом на 01.06.2006 року із врахуванням заробітку 620,47 грн, який був обчислений як 306,45*2,02470, де 306,45 грн - середня зарплата працівників зайнятих в галузях економіки України за 2002 рік; 2,02470 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати.

В лютому 2008 року ОСОБА_2 було встановлено, що в жовтні 2006 року Пенсійним фондом України в м. Вінниці здійснено перерахунок пенсії позивачу із врахуванням заробітної плати, яку ОСОБА_2 отримував після 01.07.2000 року та середньої заробітної плати працівників зайнятих в галузях економіки України за 2005 рік в сумі 735,57 грн. Погодження на такий перерахунок позивач не давав. При зазначеному перерахунку пенсія ОСОБА_2 збільшилася на 151,27 грн, а коефіцієнт заробітної плати зменшився з 2,02470 до 1,67859, тобто на 0,34611.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими, а відповідач в свою чергу при перерахунку пенсії позивача правомірно застосував показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, як це передбачено ч. 4-3 в Прикінцевих положень Закону №1058-ІV.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 1058-ІV від 09 березня 2003 року (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно ч. 1 ст.10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

Кс= (См*Вс)/100%*12

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Так, згідно п. 2 ст. 43 Закону України №1058-ІV, для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Колегією суддів під час судового засідання була досліджена пенсійна справа ОСОБА_2

Так, судом встановлено, що позивач не звертався до пенсійного органу щодо вибору перерахунку пенсії із врахуванням заробітної плати (доходу) за період, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто із врахуванням заробітної плати за період роботи після 01.07.2000 року.

Представник відповідача не змогла пояснити суду підстав для зменшення індивідуального коефіцієнту заробітної плати позивача.

При цьому, колегія суддів наголошує, що зазначена методика перерахунку пенсії призвела до зменшення індивідуального коефіцієнту заробітної плати ОСОБА_2 і відповідно пенсії при всіх наступних перерахунках.

Судом першої інстанції не взято до уваги зазначені протиправні дії відповідача та помилково відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо перерахунку пенсії за віком ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

У зв'язку з задоволенням вищезазначеної вимоги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_2 згідно вимог п. 2 ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із врахуванням заробітної плати (доходу) відповідно до довідки про заробітну плату за період з 01.01.1987 по 31.12.1991 рр. з якої раніше обчислено пенсію при введені в дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати 2,02470.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці відновити страховий стаж ОСОБА_2 за роботу після квітня 2006 року та добавити його до загального страхового стажу при перерахунку пенсії, колегія суддів зазначає наступне.

Так, ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ні при поданні позову, ні про поданні апеляційної скарги не порушував питання поновлення строків звернення до суду. Натомість, позивач зазначав суду, що з лютого 2008 року йому стало відомо про здійснення перерахунку пенсії із зменшенням індивідуальної заробітної плати.

Відтак, позовна вимога щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці відновити страховий стаж ОСОБА_2 за роботу після квітня 2006 року та добавити його до загального страхового стажу при перерахунку пенсії задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 27.02.2018 року звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2, саме з 27.08.2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені скаржником судові витрати в сумі 1762 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_2 згідно вимог п. 2 ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із врахуванням заробітної плати (доходу) відповідно до довідки про заробітну плату за період з 01.01.1987 по 31.12.1991 рр. з якої раніше обчислено пенсію при введені в дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати 2,02470 з 27.08.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 вересня 2018 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Совгира Д. І. Сапальова Т.В.