Постанова № 76305917, 05.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Волошин Д.А.

05 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2983/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника відповідача Фіщук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 по справі № 820/2983/18, повний текст складено 25.06.2018, розташованого за адресою: вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промліт"

до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2018 року, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Промліт" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0105981213 від 21.12.2017 в частині нарахування штрафу в сумі 22067,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку позивача, з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за період складання - жовтень, листопад 2015 року, вересень, жовтень 2016 року, січень - квітень, липень - жовтень 2017 року, про що складено акт № 21344/20-40-12-13-19/37762217 від 24.11.2017. На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0105981213. Проте, позивач не погоджується із зазначеним рішенням та вважає, що дії відповідача при проведенні камеральної перевірки були протиправними, податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню, з огляду на порушення 30-ти денного строку для проведення камеральної перевірки, при цьому саме право на проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних надано контролюючим органам з 01.01.2017, тоді як відповідачем проведено таку перевірку також за жовтень, листопад 2015 року, вересень, жовтень 2016 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області № 0105981213 від 21.12.2017 в частині визначення штрафу у сумі 8334,66 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Харківській області, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача, Фіщук О.В. просила апеляційну скаргу задовольнимти в повному обсязі.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасникв справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промліт" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 37762217.

Головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків і зборів юридичних осіб території обслуговування Центральної ОДПІ м. Харкова управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Харківській області Мазур О. С. 24 листопада 2017 року проведено камеральну перевірку Толвариства з обмеженою відповідальністю "Промліт", з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за період складання - жовтень, листопад 2015 року, вересень, жовтень 2016 року, січень - квітень, липень - жовтень 2017 року, про що складено акт № 21344/20-40-12-13-19/37762217 від 24.11.2017.

Відповідно до висновку акту перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю "Промліт" в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України несвоєчасно зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за період складання - жовтень, листопад 2015 року, вересень, жовтень 2016 року, січень - квітень, липень - жовтень 2017 року на суму ПДВ 172686,30 грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.0127.2017 №0105981213, яким за затримку реєстрації податкових накладних, згідно ст. 120-1 Податкового кодексу України, до позивача застосовано штраф у загальному розмірі 25092,27 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу Товариством з обмеженою відповідальністю "Промліт" подано скаргу до ДФС України, проте рішенням від 21.03.2018 № 9942/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи правомірність проведеної камеральної перевірки за період складання - січень - квітень, липень - жовтень 2017 року та враховуючи порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Промліт" строків реєстрації податкових накладних у вказаний період, податкове повідомлення-рішення № 0105981213 від 21.12.2017 в частині визначення штрафу у сумі 16757,61 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за 2017 рік, винесено у відповідність до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Щодо проведення камеральної перевірки з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за період складання - жовтень, листопад 2015 року, вересень, жовтень 2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому, камеральна перевірка проводяться контролюючим органам в межах його повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2017), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 Податкового кодексу України.

В редакції Податкового кодексу України, яка діяла щодо статті 76 до 01.01.2017, порядок проведення камеральної перевірки був наступним. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

01 січня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 року №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в редакції Закону України № 1797-VIII, викладено, в наступній редакції: предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах".

У той же час, у жовтні 2015 року - жовтні 2016 року за діючими нормами Податкового кодексу України для камеральної перевірки звітності з ПДВ встановлено особливий порядок камеральної перевірки саме цієї звітності. За п. 200.10 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Отже, право проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в межах камеральної перевірки надано контролюючому органові з 01.01.2017.

Колегія суддів зазначає, що контролюючі органи камеральну перевірку звітності з ПДВ, у тому числі і з питань своєчасності надання цієї звітності, мають здійснювати в межах 30 денного терміну від дати закінчення граничного терміну надання цієї звітності або від дати фактичного надання цієї звітності, а перевірка показників податкової звітності після закінчення 30 денного терміну має проводитись в рамках документальної (виїзної чи невиїзної) перевірки платника податку з дотриманням вимог Податкового кодексу України для призначення, проведення та оформлення цих перевірок.

Тобто, своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних може бути предметом камеральної перевірки лише з 01 січня 2017 року. В іншому випадку контролюючий орган має можливість провести позапланову перевірку, скласти акт та винести відповідне рішення на підставі висновків цього акта перевірки в межах строків, передбачених Податковим кодексом України.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного суду України від 27.01.2015 по справі №21-425а14, зазначено, що невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до п. 121-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на грудень 2015 року) передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Згідно п. 120-1.3 ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на грудень 2015 року) передбачено, що Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Проте такий порядок затверджений не був. У зв'язку з цим, контролюючий орган не мав можливості застосувати штраф, передбачений ст. 120-1 ПК України за спірний період проведення камеральної перевірки.

Згідно пп. 4.1.4 ПК України якщо норма закону допускає неоднозначне трактування прав та обов'язків платника податків або контролюючого органу, рішення повинне прийматися на користь платника податків.

Також Законом України № 1797-VIII викладено в новій редакції статтю 120-1 Податкового кодексу, а саме: порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач у спірних правовідносинах під час проведення камеральної перевірки позивача за період з жовтня 2015 року по жовтень 2016 року діяв не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0105981213 від 21.12.2017, в частині нарахування штрафу у розмірі 8334,66 грн є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки встановлено незаконність і протиправність проведення камеральної перевірки з питання своєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Промліт" граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період - жовтень, листопад 2015 року, вересень, жовтень 2016 року, то відсутні і правові наслідки такої перевірки у вигляді винесення податкового повідомлення-рішення.

Щодо проведення камеральної перевірки з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за період складання - січень - квітень, липень - жовтень 2017 року,колегія суддів зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VIII, чинного з 01.01.2017, підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено другим абзацом відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналіз зазначеної норми Податкового кодексу України свідчить, що на момент проведення перевірки предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути і інші питання такі як своєчасність реєстрації податкових накладних. Крім того, на думку суду своєчасність реєстрації податкових накладних може бути предметом камеральної перевірки лише з 01 січня 2017 року.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що нормами податкового законодавства не передбачено обмежень щодо проведення камеральних перевірок за аналогією з нормою п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України, проведення камеральних перевірок податкової звітності та з інших підстав, свідчить що за один податковий період може бути проведено за різним предметом окрема камеральна перевірка.

Враховуючи те, що предметом камеральної перевірки є своєчасність реєстрації податкових накладних, колегія суддів приходить до висновку про правомірність проведення перевірки контролюючим органом.

Так, відповідно до п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Таким чином, враховуючи, що у даному випадку контролюючим органом проводилась камеральна перевірка щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за січень-квітень 2017 року та липень-жовтень 2017 року, Головним управлінням ДФС у Харківській області не порушено 1095 денного строку проведення перевірки.

Відповідно до абз.11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні питання та дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та працесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 по справі № 820/2983/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя В.В. СтаростінСудді С.С. Резнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 07.09.2018.