Постанова № 76305779, 04.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/5255/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Загороднюк В.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Танасогло Т.М., Запорожана Д.В.,

при секретарі - Кучмій І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме: визнання протиправними дій щодо утримання з пенсії позивача податку на доходи фізичних осіб та військового збору, у період з 01 лютого 2015 року по 01 вересня 2015 року; зобов'язання зробити перерахунок пенсії та виплатити виниклу заборгованість.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2018 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як станом на момент існування спірних правовідносин пенсійним органом правомірно стягувались з пенсії позивача суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, відповідно до положень ПК України.

В свою чергу, на думку апелянта є безпідставним посилання суду першої інстанції на рішення КСУ від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018 року, так як таким рішенням визнано неконституційними спірні положення ПК України лише з дня його ухвалення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до положень ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Крім того, позивач є інвалідом війни 2-й групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

В свою чергу, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеський області згідно з ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71 почало утримувати з пенсії позивача податок з доходу фізичних осіб та військовий збір.

Не погоджуючись з вказаними обставинами позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як пенсійним органом протиправно нараховано на пенсію позивача спірні податки та збори, з чим погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При цьому, ЗУ «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових та соціальних пенсій.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», пенсії не підлягають оподаткуванню.

Відповідно до вимог п. 23 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита всіх видів та інших платежів до бюджету, відповідно до податкового та митного законодавства.

Між тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до Податкового кодексу України.

Згідно пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включенні суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності дій пенсійного органу щодо утримування з пенсії позивача податку з доходу фізичних осіб та військового збору, у період з 01 лютого 2015 року по 01 вересня 2015 року.

В свою чергу, позивач є інвалідом війни 2-й групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Проте, всупереч вищевказаним положенням Конституції України та ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пенсійним органом нараховано на пенсію позивача спірні податки та збори.

Внаслідок чого, судом першої інстанції зроблено вірний висновок щодо задоволення позовних вимог, так як положення пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України не могли застосовуватись у спірний період до позивача, який має статус інваліда війни.

В даному випадку, вказаний висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 27 березня 2018 року (справа №752/7724/15-а).

Більш того, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року положення абз. 1 пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України визнано неконституційним.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 04 вересня 2018 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: Т.М. Танасогло

Д.В. Запорожан