Постанова № 76305727, 05.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3283/17

Категорія: 3.5 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання Грабового В.О.,

за участю позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Бендера А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

21 червня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому просив визнати незаконним внесення в акт перевірки № 58/09 від 11.12.2015 року та застосування в акті недостовірних відомостей: щодо договору № 50177 від 27.03.2014, виготовленого філією "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" щодо позивача; щодо статусу "виконавець" у філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" щодо позивача; про нібито надання послуг філією "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" щодо позивача; про застосування водопостачальною організацією пристрою блокування внутрішньо будинкової мережі водовідведення з посиланням відповідача на нібито заяву позивача; про нібито наявність у позивача заборгованості перед філією "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс". Позивач також просив визнати незаконним перевищення відповідачем наданих повноважень, передбачених ч.1 ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів", зобов'язати відповідача вилучити з акту перевірки № 58/09 від 11.12.2015 року наведені недостовірні відомості та стягнути моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем при складанні акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 58/09 від 11.12.2015 року філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" викладені недостовірні відомості щодо позивача, що свідчить про перевищення відповідачем свої повноваження, передбачені ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 19 Конституції України.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що при складані акту перевірки ніяким чином не було порушено права, свободи та інтереси позивача, а висновки акту перевірки ґрунтуються на дослідженому договорі та наведених у зверненні позивача обставинах.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою задовольнити його позовні вимоги. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначає, що судом протиправно залишені поза увагою доводи його позову.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 30.11.2015 р. по 11.12.2015 р., на підставі звернення гр. ОСОБА_2 (№ М-973) та доповнень до нього, за згодою Держспоживінспекції України від 05.11.2015 року № 02/7-1903-2015, згідно наказу про проведення позапланової перевірки від 27.11.2015 року № 177-од та направлення на проведення перевірки від 27.11.2015 року № 835, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області було проведено позапланову перевірку філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», за результатами якої складений акт від 11.12.2015 року №58/09 (т.1 а.с.94-96).

Згідно вказаного акту від 11.12.2015 року № 58/09 перевіркою встановлено, що до змісту договору № 50177 укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Інфокс» 27.03.2014 року виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення внесені несправедливі умови, а саме до договору включені пункти, які не передбачені умовами Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 року № 933) та нормами Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Так, в акті перевірки зазначено, що п. 3.3.3 договору надає право ТОВ «Інфокс» відмовитися від виконання обов'язків, визначених в п. 3.2.1 договору щодо цілодобового подання води та приймання стоків у випадку порушення споживачем умов п. 3.4.1 договору в частині своєчасної сплати за послуги, у разі утворення заборгованості, що перевищує вартість водокористування за останні два місяці. Також абз. 5 п. 7.3 договору надає виконавцю право достроково розірвати договір. В договорі № 50177 від 27.03.2014 року відсутній розділ «Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві», який передбачений умовами Типового договору.

Крім того щодо питання необґрунтованості нарахування боргу, в акті перевірки зазначено, що позаплановою перевіркою на підставі наданих сторонами документів встановлено, що водопостачальне підприємство на особовий рахунок споживача ОСОБА_4 нарахована заборгованість у період з 2008 року по листопад 2015 року на загальну суму 7994,64 грн. без урахування строку загальної позовної давності, визначеної ст.257 ЦКУ.

Згідно акту перевірки, перевіркою встановлено, що послуги з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1, надавалися безперебійно. Крім того, згідно акту перевірки, перевіркою встановлено, що споживачем ОСОБА_2 не забезпечено дотримання умов п. 30 пп. 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених ПКМУ від 21.07.2005 року № 630 (в редакції ПКМУ від 30.09.2009 року №933) та п. 3.4.1 договору № 50177 від 27.03.2014 року.

В акті перевірки вказано, що згідно наданих квитанцій про оплату послуг та виписки з особового рахунку № 93133208032 у 2014 році споживачем не внесена плата за період вересень-жовтень; у 2015 році - за квітень-листопад. Згідно акту перевірки, перевіркою встановлено, що у платіжних документах, виданих виконавцем до оплати послуг за періоди березень 2014 р.,- серпень 2014 р., листопад 2014 р. - грудень 2014 р., січень 2015 р. - березень 2015 р., які надані споживачем, передбачені графи «показання водомірів», проте не зазначені поточні і попередні показання засобів обліку води, різниця цих показань. Крім того, в акті перевірки вказано, що при розгляді питання правомірності можливого застосування ТОВ «Інфокс» філією «Інфоксводоканал» пристрою з блокування внутрішньо-будинкової мережі водовідведення в багатоквартирному будинку з урахуванням наданих споживачем ОСОБА_2 копій актів департаменту роботи з абонентами філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» № 5625/5 від 19.08.2014 р. та № 66/5 від 02.04.2015 р. та представлених СМС повідомлень від 10.08.2015 р., 24.09.2015 р., 27.10.2015 р. в діях виконавця послуг встановлені ознаки агресивної поведінки споживача стосовно придбання продукції, а саме загрозу здійснити неправомірні дії, які полягають у припиненні надання послуги з водопостачання, що порушує вимоги чинного законодавства України.

В акті перевірки зазначено, що діяльність філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» щодо блокування внутрішньо-будинкової мережі водовідведення є агресивною нечесною підприємницькою практикою.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо складання за результатами проведеної перевірки відповідного акту перевірки цілком відповідають повноваженням останнього та вимогам Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг від 07.03.2012 року № 310 (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), та такий акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

У відповідності до вимог ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-XII (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів; проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію, у тому числі харчові продукти, відповідно до закону; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції. Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

Частиною 2 зазначеної статті встановлюється, що результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

Згідно ст. 29 Закону України «Про захист прав споживачів» службові особи органів виконавчої влади, які здійснюють захист прав споживачів, зобов'язані суворо додержуватися вимог законодавства. За невиконання або неналежне виконання обов'язків службові особи притягаються до відповідальності згідно із законодавством.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року № 310 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.05.2012 року за № 743/21056 затверджено Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

Так, у відповідності до п. 1.4 Порядку перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до вимог пп. 3.1-3.3, 3.6 Порядку за результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт, який повинен містити такі відомості: дату складання акта; тип перевірки (планова або позапланова); предмет перевірки; найменування органу з питань захисту прав споживачів, а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка провела перевірку; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких проводилася перевірка.

Під час опису виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер. Зміст порушення повинен бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів та документів не допускається. Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посиланням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.

На підставі акта, який складено за результатами проведення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, яка проводила перевірку, дається керівнику суб'єкта господарювання припис про усунення порушень.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що акт є службовим документом, якій підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення.

Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про наявність порушень законодавства з питань захисту прав споживачів є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Абсолютно вірним є висновок суду, що акт перевірки, рівно як і опис встановлених порушень не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, в зв'язку з чим не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

В свою чергу, оцінка акту перевірки, в тому числі, і оцінка дій посадових осіб щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про визнання незаконними даних акту перевірки, відсутні підстави про задоволення позову в цій частині.

Доводи апеляційної скарги фактично дублюють доводи адміністративного позову, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 07 березня 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко