Постанова № 76305647, 05.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4772/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченко К.В.,

при секретарі судового засідання Грабового В.О.,

за участю представника апелянта ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень -

В С Т А Н О В И Л А :

15 вересня 2017 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення - рішення № 0048811305 на суму 3931,17 грн, № 0048821305 на суму 327,62 грн, від 29.08.2017 року; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0048791305 на суму 3024,80 грн він 29.08.2017 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф0048781305 на суму 3024,80 грн від 29.08.2017 року; рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №0048851305 від 29.08.2017 року на суму 680 грн, винесені ГУ ДФС в Одеській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту перевірки щодо порушення ФОП ОСОБА_3 вимог законодавства про працю та податкового законодавства ґрунтуються виключно на поясненнях працівника ОСОБА_4, які були нею надані під тиском та не відповідають існуючим документам.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що з податкової звітності позивача вбачається, що ОСОБА_4 фактично оформлена як найманий працівник з 15.03.2017 року, однак за результатами опитування самої ОСОБА_4 встановлено, що вона виконує обов'язки продавця з листопада 2016 року. За весь період отримувала заробітну плату на рівні мінімальної, гарантованою державною. На підставі викладеного перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3, в порушення вимог ПК України, не утримала та не перерахувала до бюджету за період з листопада 2016 року по березень 2017 року із заробітної плати ОСОБА_4: податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати на загальну суму 2 474,84 грн, військовий збір із заробітної плати на загальну суму 206,24 грн, податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 3024,80 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи у їх сукупності. Інші доводи апеляційної скарги дублюють акт перевірки та заперечення на адміністративний позов по справі.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 06.03.2012р. №25560000000099180 та перебуває на обліку в ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області.

Відповідно до ст.20 п.п. 80.2.5. п. 82.2 ст. 80 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 03.08.2017 року №3357 та направлень від 03.08.2017 року №973 та 974, виданих ГУ ДФС в Одеській області, фахівцями контролюючого органу проведено фактичну перевірку позивача з питань дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами зазначеної перевірки складено акт №451/15-32-40-03/НОМЕР_1 від 14.08.2017 року, у висновках якого встановлено порушення ФОП ОСОБА_3:

- ст.24 Кодексу законів про працю України, а саме допущення працівника ОСОБА_4 до виконання трудових обов'язків без укладення договору,

- пп.14.1.180, пп.14.1.195, пп.14.1.222 п.14.1 ст.14, пп.162.1.3. п.162.1. ст.162, 163.1.2. п.163.1. ст.163., п.164.2. ст.164. п.167.1. ст.167., пп.168.1.1., пп.168.1.2., пп.168.1.4. п.168.1., п.168.3, п.п. 168.4.7. п.168.4. ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, внаслідок чого ФОП ОСОБА_3 не утримала та не перерахувала до бюджету податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати нарахованої за листопад 2016 по березень 2017 року включно у сумі 13749,09 грн. на загальну суму 2474,84 грн.;

- п.п. 162.1.1 п.162.1 ст.162, ст.. 168, п.171.1,ст.. 171, п.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-У1 із змінами та доповненнями, внаслідок чого ФОП ОСОБА_3 занизила зобов'язання по сплаті військового збору із заробітної плати нарахованої за листопад 2016 по березень 2017 року включно на загальну суму 206,24 грн.;

- частини 4 пункту 2 статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зі змінами та доповненнями; п. 2. ч. 1 ст.6, пп.1.2 ст.7 з урахуванням п.11. ст.8 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI із змінами та доповненнями.

На підставі висновків акту ГУ ДФС в Одеській області 29.08.2017 прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0048811305, яким визначена сума грошового зобов'язання з ПДФО на суму 3931,37 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 2 474,84 грн. і штрафні санкції 1 456,53 грн.,

- податкове повідомлення-рішення №0048821305, яким визначена сума військового збору у розмірі 327,62 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 206,24 грн. і штрафні санкції 121,38 грн.,

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0048791305 на суму 3024,80 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №0048851305 на суму 680,00 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.08.2017 року №Ф0048781305 на суму 3024,80 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем правомірності висновків акту фактичної перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані рішення контролюючого органу.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Згідно з пунктом 80.6 статті 80 Податкового кодексу України під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Актом складним за результатами фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3, зокрема за результатом опитування ОСОБА_4, посадовими особами відповідача встановлено, що ОСОБА_4 працює у позивача продавцем з листопада 2016 року, її заробітна плата складає 2 840 грн, вона працює за графіком 5 робочих днів 2 вихідних з 08:00 години до 16:00 годин. Разом з тим, згідно з наявної податкової звітності позивача, ОСОБА_4 фактично оформлена як найманий працівник лише з 15.03.2017 року.

Вважаючи встановленим факт роботи продавця ОСОБА_4 без відповідного оформлення у ФОП ОСОБА_3 майже ніж 4,5 місяці, відповідачем встановлено не утримання та не перерахування до бюджету позивачем за період листопад 2016 - березень 2017 р. податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати у сумі 2 474,84 грн, військовий збір у розмірі 206,24 грн та єдиний соціальний внесок у розмірі 3024,80 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, всі зазначені порушення ґрунтуються лише на поясненнях ОСОБА_5, які не долучені до матеріалів справи.

Однак в поясненнях, наданих позивачу 11.09.2017 року, ОСОБА_5 зазначила, що надала пояснення працівникам ДФС під тиском, тобто їй погрожували тим, що викличуть поліцію, яка неодмінно її затримає. Крім того ОСОБА_5 стверджує, що в поясненнях наданих працівникам ДФС не навмисно зазначила невірну дату свого працевлаштування. Так, вона не повинна пам'ятати точну дату свого працевлаштування, оскільки така вірна дата зазначена у документах.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає обґрунтованими доводи суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження висновків акту перевірки від 14.08.2017 року.

Так, жодних доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення статті 24 КЗпП, що виразилося у допуску продавця ОСОБА_4 до виконання трудових обов'язків без укладання відповідного договору та неповідомлення про це органи ДФС з листопада 2016 року, відповідачем суду не надано.

Крім того, суд не приймає доводи апеляційної скарги про взяття до уваги пояснень продавця ОСОБА_4, яка зазначила, що працює у позивача з листопада 2016 року, оскільки ці пояснення взагалі відсутні в матеріалах справи та навіть в разі дійсного їх отримання посадовими особами відповідача під час перевірки, вони не є належними доказами вчиненого правопорушення, до того ж спростовані поясненнями самої ж ОСОБА_4 від 11.09.2017 року, в яких остання посилалась на те, що давала попередні пояснення під тиском працівників податкової.

З наведеного вбачається, що оскаржувані рішення ДФС та податкова вимога, які складені 29.08.2017, ґрунтуються на неналежних доказах, покладених в основу висновків акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області, в зв'язку з чим обґрунтовано визнані судом першої інстанції протиправними та скасовані.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 07 вересня 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко