Постанова № 76305613, 07.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/5847/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Бруновської Н.В., Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Ужгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у справі № 807/1183/16 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Ужгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень (рішення суду першої інстанції прийняте суддею П’ятковським В.І. в м. Коломия Івано-Франківської області, 27.04.2018 року згідно журналу судового засідання о 13:40 год., повний текст судового рішення складено 03.05.2018), -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі – Позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області, правонаступником якої є Ужгородська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі – Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень №0003691201 від 25.08.2016 року та №0003701201 від 25.08.2016 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено..

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомленні - рішення Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області № НОМЕР_1 від 25.08.2016 року та № НОМЕР_2 від 25.08.2016 року.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив Відповідач, який покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що висновки суду першої інстанції про проведення камеральної перевірки поза межами передбачених податковим законодавством строків, не відповідають нормам матеріального права.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 ст. 311 КАС України справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Відповідачем проведено камеральну перевірку Позивача за результатами якої складено Акт № 24/12-01/31179046 від 08.08.2016 р. «Про результати камеральної перевірки щодо дотримання встановлених законодавством граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість та своєчасності сплати податку на додану вартість за період грудень 2014 року – листопад 2015 року.(далі – Акт камеральної перевірки).

У висновку Акту камеральної перевірки вказано, що дані камеральної перевірки свідчать про відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю – платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання за липень 2015р. – листопад 2015 р. та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість за період жовтень 2015 р. – листопад 2015 р. визначених ст. 201 ПК України.

Також, зазначено порушення граничних термінів сплати податку на додану вартість по декларації за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2015 року, уточнюючих розрахунках до декларацій з ПДВ від 24.09.2015р., 23.09.2015 р., та Рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (ст. 100 ПКУ) від 07.07.2015 р. № 34 (по деклараціям за грудень 2014р., січень, лютий 2015 р.).

Відповідач на підставі Акту камеральної перевірки виніс податкові повідомлення рішення: № НОМЕР_1 від 25.08.2016 року яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф на загальну суму 119021,39 грн.; № НОМЕР_2 від 25.08.2016 року яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного п.203.1 ст.203 ПК України, та на підставі ст.126 ПК України за затримку сплати грошового зобов’язання в сумі 7381000,5 грн. 10 коп. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч двісті гривень 10 копійок за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Позивачем до адміністративного позову разом з оскаржуваними податковими повідомленнями рішеннями додано відповідні розрахунки, а саме: розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (Додаток до податкового повідомлення рішення від 25.08.2016 року № НОМЕР_1); розрахунок штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 25.08.2016 року по ДП «Закарпатський Облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні Дороги України» 31179046.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що визначення податковим органом штрафів за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими повідомленнями-рішеннями № НОМЕР_1 від 25.08.2016 року та № НОМЕР_2 від 25.08.2016 року є протиправним..

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно з п. 76.2 ст. 72 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 ст. 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 203.1 статті 203 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Апеляційний суд зазначає, що з урахуванням вимог п. 56.21. ст. 56 Податкового кодексу України, вказує на те, що камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість підлягає проведенню в межах строків, встановлених пунктом 200.10 статті 200 ПК України.

Граничним терміном отримання податкової декларації є 20-й календарний день, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, відповідно з 21-го календарного дня розпочинається відлік 30-ти денного строку для проведення камеральної перевірки заявлених у податковій звітності даних. Тому кінцевий строк для проведення камеральної перевірки по ПДВ за грудень 2015 року закінчився в 19 лютого 2015 року, що свідчить про неправомірність проведення камеральної перевірки та про протиправність податкових-повідомлень рішень прийнятих за її результатами.

Законодавством України, чинним на момент складання Акту камеральної перевірки, саме на відповідача покладається здійснення контролю щодо строків сплати податкових зобов’язань, однак у строки визначені законом Відповідачем не було цього здійснено.

Колегія суддів відкидає покликання апелянта на те, що строки проведення камеральної перевірки, визначені пунктом 200.10 ст. 200 ПК України, розповсюджуються виключно на перевірки, пов’язані із поверненням сум бюджетного відшкодування, оскільки системний аналіз даної правової норми не дає підстав для такого звуженого її застосування.

Також безпідставним є посилання Відповідача на судову практику Верховного Суду України, викладену у Постанові від 09.02.2016 року по справі № 21-4341а15, оскільки висловлена в даному судовому рішенні правова позиція стосується строків давності визначення суми грошового зобов’язання податковим органом, а не строків проведення камеральних перевірок, у зв’язку з порушенням яких суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вищевикладене апеляційний суд приходить до переконання про те, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 25.08.2016 року та № НОМЕР_2 від 25.08.2016 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 241, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ужгородської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у справі № 807/1183/16 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3