Постанова № 76305450, 06.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/6469/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В., Коваля Р.Й.

за участю секретаря судового засідання - Гром І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 липня 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Городецька Л.М., м. Львів, рішення проголошено 10 липня 2018 року) у справі №461/2475/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС про скасування постанови.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10 липня 2017року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що працівниками митниці при винесенні оскаржуваної постави не було враховано усіх обставин справи, зокрема наданої ним довідки про неможливість вивезення вказаного вище автомобіля у зв'язку із ремонтом електропроводки двигуна. Поряд з тим, вважає, що правопорушення передбачене ч.3 ст.470 МК України не є триваючим, а відтак митним органом винесено постанову про порушення митних правил з пропуском строків передбачених частиною 1 статті 467 МК України.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подавав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач порушив вимоги митного режиму - транзит, не надав суду доказів непереборної сили, які перешкодили вивезенню транспортного засобу з митної території України чи поміщення в інший митний режим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзит, повинні: - перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; - не використовуватись з жодною іншою метою, крім транзиту.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

Для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб (ст. 95 МК України).

У відповідності до ч. 3 ст. 470 МК України, перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що через митний пост «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС каналом, позначеним символами зеленого коридору («зелений коридор»), 25.12.2017 року позивачем ввезено на митну територію України транспортний засіб марки «BMW» VIN НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, без письмового декларування та сплати усіх митних платежів. Згідно з даними АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 07.02.2018 року не вивозився та у інший митний режим, згідно з нормами чинного законодавства - не поміщений.

Постановою заступника начальника митниці начальника управління протидії митним правопорушенням від 20.03.2018 року в справі про порушення митних правил №0956/20900/18 (а.с.5) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу розміром п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказане вище правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 470 МК України, є триваючим правопорушенням, яке розпочалося 25.12.2017 року та тривало до моменту його виявлення.

В матеріалами справи відсутнє підтвердження, що позивач звертався до відповідача із письмовим повідомленням про те, що його автомобіль не може бути вчасно вивезений за межі митної території України у зв'язку з поломкою.

Колегією суддів зазначає, що позивач до закінчення терміну транзиту не вжив заходів щодо інформування найближчого митного органу про обставини, які унеможливлювали вивезення зазначеного транспортного засобу за межі митної території України у встановлений строк та не звертався в митні органи із заявою про продовження терміну транзитного перевезення.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 липня 2018 року у справі № 461/2475/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді І. В. Глушко Р. Й. Коваль Повний текст постанови складений 06 вересня 2018 року.