Постанова № 76304291, 17.08.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/8531/17

Провадження №2-а/265/106/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С.С.,

за участю секретаря – Мамаєвої С.В.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора СРПП № 3 Кальміуського відділення поліції ЦВП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування постанови серії ДР № 019411 винесену 24.11.2017 року інспектором СРПП №3 Кальміуського відділення поліції ЦВП ГУНП в Донецькій області майором поліції ОСОБА_3, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. В обґрунтування заявлених вимог вказує, що згідно оскаржуваної постанови він 24.11. 2017 року керуючи автомобілем не ввімкнув світлову аварійну сигналізацію після зупинки співробітниками поліції, чим порушив п.9.9. «б» Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП. З постановою інспектора він не згодний, вважає її неправомірною та такою, що не відповідає вимогам КУпАП, оскільки він не здійснював вказане адміністративне правопорушення. Так працівником поліції не було виконано вимоги ст.. 268 КУпАП щодо роз’яснення прав у зв’язку із притягненням до адміністративної відповідальності, а також не дотримано вимог статей 245,276,278, 279, 280 КУпАП України відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які свідчили, що в його діях є ознаки проступку за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Вважав постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі та просив позов задовольнити.

Представник позивача-адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала доводи викладені в адміністративному позові та просила його задовольнити.

Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув з невідомих суду причин.

Дослідивши доводи позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, постановою серії ДР № 019411 винесену інспектором СРПП №3 Кальміуського відділення поліції ЦВП ГУНП в Донецькій області майором поліції ОСОБА_3 24.11.2017 року, позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу 425 гривень.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Мотивувальною частиною оскаржуваної постанови зазначено, що 24 листопада 2017 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем Mitsubishi Carisma, державний номерний знак НОМЕР_1, не ввімкнув світлову аварійну сигналізацію після зупинки співробітниками поліції, чим порушив п.9.9. «б» Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП. Постановлено застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Однак доказів на підтвердження наявності у діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, в судове засідання відповідачем надано не було. Позивач при цьому свою вину заперечує.

Також суд зауважує, що в постанові серії ДР № 019411 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, суть вчиненого правопорушення зазначено нерозбірливим почерком який унеможливлює встановити обставини вказаного правопорушення.

Згідно п.6 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №13766. усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Представник відповідача, не прибувши у судове засідання, не побажав реалізувати свій процесуальний обов’язок щодо доказування правомірності винесеної постанови та не надав жодного доказу на спростування доводів позову. При цьому відсутність доказів вчинення позивачем правопорушення унеможливлює взагалі перевірку судом наявності як самої події правопорушення, так і наявності в діях певної особи складу правопорушення.

Однак суд не погоджується з доводами позивача щодо відсутності у поліцейського можливості винести постанову про накладення адміністративного стягнення на місці вчинення адміністративного правопорушення, бо на підставі п. 2 Розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

На підставі ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

За ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених ч. 1 та 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

В той же час посилання позивача на рішення КСУ від 26 травня 2015 року № 25-рп/2015 по справі № 1-11/2015, яким було вирішено, що положення ч. 1 ст. 276 КУпАП, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, - не приймаються до уваги судом, оскільки таке рішення не суперечить положенням КУпАП, які набули змін із набуттям чинності 8 серпня 2015 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», а також розробленої на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про національну поліцію» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість пред’явленого адміністративного позову, а тому скасовує оскаржувану постанову, тим самим його задовольнивши.

Керуючись 6-9, 20,77,90, 242-247 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора СРПП №3 Кальміуського відділення поліції ЦВП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДР №019411, винесену 24.11.2017р. інспектором СРПП №3 Кальміуського відділення поліції ЦВП ГУНП в Донецькій області майором поліції ОСОБА_3 - скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текс рішення складено 23 серпня 2018 року.

Суддя Гноєвой С.С.