Ухвала суду № 76304258, 08.09.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/14059/18

Провадження № 1-кс/344/6553/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Прокопів С.Р., прокурора Яковишина С.З., підозрюваного ОСОБА_1, та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090190000347 від 06.09.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обгрунтування якого посилався на те, що ОСОБА_3, протягом серпня-вересня 2018 року, організував умисне пошкодження майна ОСОБА_4, вчинене загально небезпечним способом шляхом вибуху. Для цього він залучив пособника ОСОБА_5, який сприяв вчинення злочину та виконавців ОСОБА_6 та ОСОБА_1

ОСОБА_5, протягом серпня-вересня 2018 року, діючи за вказівкою ОСОБА_3, сприяв вчиненню злочину виконавцям ОСОБА_6 та ОСОБА_1 шляхом надання порад, про місце перебування об’єкта злочину, усунення перешкод, приховування слідів злочину та сприяння приховуванню злочину.

06.09.2018 ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_6, з метою заподіяння потерпілій ОСОБА_4, матеріальної шкоди у великих розмірах, діючи умисно, на замовлення ОСОБА_3 та пособника ОСОБА_5, прибули в с. Старий Косів Косівського району Івано-Франківської області.

В період часу з 01:30 по 02:30 год., ОСОБА_1, спільно з ОСОБА_6, з відома та згоди організатора ОСОБА_3 та пособника ОСОБА_5, проникли в приміщення ресторану «Старий Косів», що в с. Старий Косів по вул. Лесі Українки, 62 Косівського району Івано-Франківської області, де на першому поверсі встановили підривний пристрій невідомого взірця, після чого покинули приміщення ресторану.

Перебуваючи за межами приміщення ресторану ОСОБА_1 та ОСОБА_6, привели в дію вибуховий пристрів, після чого пролунав вибух, в наслідок якого було пошкоджено зал ресторану загальною площею близько 30 м.кв. на першому поверсі, чим спричинено потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди у великих розмірах.

06 вересня 2018 року о 13 год. 50 хв. ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

07 вересня 2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та жителю ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючому, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК України.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому злочину підтверджується матеріалами огляду місця події, матеріалами проведення обшуків, речовими доказами, матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, показаннями потерпілої та іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

У відповідності до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 2 ст. 194 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох десяти років позбавлення волі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та всіх причетних осіб до злочину.

Запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування до ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не можливо.

Вчинене ОСОБА_1, спільно з іншими особами умисне пошкодження майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, загально небезпечним способом шляхом вибуху могло спричинити особливо тяжкі наслідки здоров’ю громадян, негативний суспільний резонанс.

Застосування судом стосовно ОСОБА_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави в межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, у зв’язку з чим сторона обвинувачення при обранні судом даного заходу забезпечення, клопоче про встановлення більшого розміру застави, ніж передбачено даною нормою закону.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставин, просив задоволити та визначити заставу поза межами визначеної ч. 5 ст. 182 КПК України.

В судовому засіданні захисник підозрюваного просив визначити розмір застави в межах суми визначеної ч. 5 ст. 182 КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 06 вересня 2018 року о 13 год. 50 хв. ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

07 вересня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 194 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох десяти років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1, злочину передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, наявність постійного місця проживання, а також відсутність судимості та те, що даний злочин є суспільнонебезпечним діянням.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення, а тому вважаю за необхідне при визначенні застави вийти за межі п.2 ч.5 ст. 182 КПК України та визначити таку в розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 199 106,00 гривень, оскільки, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 124 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 05 листопада 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 218 488 (двісті вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 05 листопада 2018 року включно обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_7

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.