Рішення № 76303921, 06.09.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/2263/2018

Справа № 243/6112/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. Слов’янськ

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Кузнецова Р.В.,

за участю секретаря Малиновської І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2018 року до Слов’янського міськрайонного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 10 серпня 2013 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб. Сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі рішення Млов’янського міськрайгонного суду шлюб між нею та відповідачем розірвано, та на теперішній час позивачка самостійно здійснює догляд за дитиною. Допомоги по догляду за дитиною, яку отримує позивачка від держави недостатньо, та вона потребує матеріальної допомоги від відповідача, який має можливість її надавати, однак в добровільному порядку не бажає цього робити. У зв’язку із наведеним, позивачка вимушена була звернутися до суду із даним позовом та просити суду ухвалити рішення яким стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дитиною трирічного віку.

Позивачка ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з’явилась, подала до суду письмову заяву в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, на задоволенні позову наполягала.

Представник позивача будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з’явилась, подала до суду письмову заяву в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, на задоволенні позову наполягала.

Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з’явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності від нього до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

За приписами ст. 191 ЦПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, оскільки відповідач, будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце судового засідання не з’явився у судове засідання без повідомлення причин неявки та не подав відзив у встановлений судом строк без поважних причин, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, зі згоди позивачки, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів із постановленням заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступне.

Згідно із свідоцтвом про народження Серія: І-НО № 706764, ОСОБА_3 народився 27 січня 2016 року. Його батьками записані: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (а.с. 3).

Згідно із актом № 453 від 03 липня 2018 року виданим керівником комітету мікрорайону Черевківка, позивачка ОСОБА_1 проживає разом із дитиною за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Курчатова, буд. 32, про що підтвердили сусіди (а.с. 4).

Шлюбні відносини між сторонами припинені, та на теперішній час позивачка самостійно здійснює догляд за дитиною.

За приписами ст. 75 СК України, право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно із ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Як достовірно встановлено у судовому засіданні та підтверджується свідоцтвом про народження дитини, відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час позивачка самостійно здійснює догляд за дитиною, у зв’язку із чим не працює. Відповідач є працездатним, що свідчить про можливість відповідача в достатній мірі надавати матеріальну допомогу.

Отже, з урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що позивачка має право на стягнення з відповідача аліментів на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 1/4 частини від його доходу. Зазначений розмір стягнення не підлягає зменшенню, оскільки відповідачем не представлено суду доказів матеріального та сімейного стану який би свідчив про наявність в нього інвалідності, скрутного матеріального становища, тощо.

Відповідач не надав належних доказів, які спростовують доводи позивачки, зокрема щодо того, що він добровільно не надає матеріальної допомоги, та не довів ті обставини на які він посилався як на підстави своїх заперечень проти задоволення позову.

Згідно частин 8, 9 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до положень ст.ст. 183, 184 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

З огляду на викладене, оскільки передбачених законом підстав для звільнення відповідача від обов’язку утримання дружини судом не встановлено, з врахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, досліджених наданих сторонами доказів у їх сукупності, суд вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача до досягнення дитиною трирічного віку.

На підставі ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць, згідно із вимогами ст. 367 ЦПК України, підлягає негайному виконанню.

Розв’язуючи питання в частині розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з такого.

Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», що передбачає пільги щодо сплати судового збору, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Таким чином, враховуючи, що позивачка є звільненою від сплати судового збору при зверненні до суду із даним позовом, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180,182 , 183 СК України, ст. ст. 10, 58, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: 31534000681, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на її утримання, в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу (заробітку), щомісяця, з 04.07.2018 року і до досягнення сином трирічного віку.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, в дохід держави - отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, р/р 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 06 вересня 2018 року.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_4