Ухвала суду № 76303662, 31.08.2018, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відновлення втраченого судового провадження

Справа № 236/2188/18

31 серпня 2018 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

за участю секретаря Безорчук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман ухвалу Верховного Суду від 18.06.2018 року про відновлення втраченого судового провадження у справі № 261/3613/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором; заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", ОСОБА_1, ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2018 року до суду надійшла ухвала Верховного Суду від 18.06.2018 року про відновлення втраченого судового провадження у справі № 261/3613/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором; заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", ОСОБА_1, ОСОБА_2. Згідно з вказаною ухвалою від 18.06.2018 року у липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 13.05.2014 року та на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 18.06.2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.07.2014 року відкрито касаційне провадження в зазначеній справі та витребувано з Петровського районного суду м. Донецька цивільну справу № 261/3613/13-ц, однак вказана ухвала в частині витребування справи виконана не була. Оскільки м. Донецьк є тимчасово окупованою, непідконтрольною державній владі України територією, тому є всі підстави вважати, що судове провадження Петровського районного суду м. Донецька є втраченим.

Відповідно до ст. 490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14від 02.09.2014 року була визначена зміна територіальної підсудності судових справ,підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним судам, зокрема, для справ, підсудних Петровському районному суду м. Донецька, визначена підсудність Краснолиманському міському суду Донецької області.

За таких обставин питання про відновлення втраченого судового провадження підлягає розгляду Краснолиманським міським судом Донецької області.

Суд, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, вбачає підстави для відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 261/3613/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закінченої ухваленням рішення Петровським районним судом м. Донецька від 13.05.2014 року.

Згідно з ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або ініціативою суду.

Зі ст. 493 ЦПК України вбачається, що при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:

1)частину справи, яка збереглася(окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);

2)документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

3)матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

4)будь-які інші документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

5)відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;

6)дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно--телекомунікаційній системі;

7)будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Судом встановлено, що рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 13.05.2014 року по справі № 261/3613/13-ц було задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку на його думку, необхідно відновити.

Факт ухвалення Петровським районним судом м. Донецька відповідного рішення, його зміст, склад учасників процесу підтверджується:

- отриманим з Єдиного державного реєстру судових рішень в режимі повного доступу повним текстом рішення Петровського районного суду м. Донецька від 13.05.2014 року у справі № 261/3613/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

- відсутністю в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про оскарження вказаного рішення сторонами, його зміну чи скасування.

Цивільні справи, що перебували в архіві Петровського районного суду м. Донецька, у зв’язку із дією розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року щодо зміни територіальної підсудності справ на зберігання до Краснолиманського міського суду Донецької області не надходили.

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування, за змістом ст. 82 ЦПК України є обставина проведення антитерористичної операції на території м. Донецька та вихід частини території міста Донецька з-під контролю державної влади України. Виходячи із засад справедливості та розумності, притаманних цивільному законодавству, суд за таких обставин вважає обґрунтованим твердження про можливу втрату зазначеного судового провадження.

За таким обставин суд вважає можливим відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 261/3613/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закінченої ухваленням рішення Петровським районним судом м. Донецька 13.05.2014 року - в частині змісту рішення суду.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 494 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Відновити втрачене судове провадження в частині змісту рішення Петровського районного суду м. Донецька від 13.05.2014 року по справі № 261/3613/13-ц.

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Петровського районного суду м. Донецька від 13.05.2014 року по справі № 261/3613/13-ц (повний текст) в такій редакції:

"Справа № 261/3613/13-ц

Провадження № 2/261/49/14

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

м. Донецьк 13 травня 2014 р.

Петровський районний суд м. Донецька в складі головуючого Жупанової О.О., за участю секретаря Дівів’євої Я.О., представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» (надалі - Банк) звернулось до суду з даним позовом, в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором «Автопакет» (надалі - договір «Автопакет») № 201/2007/840-КА/463 від 14 грудня 2007 року в розмірі 19864,82 доларів США, що в еквіваленті станом на 28 лютого 2014 р. становить 198370,09 грн., пеню за прострочення строку сплати платежів у сумі 16918,56 грн. та відшкодувати судові витрати по справі в сумі 2152,88 грн.

Свої вимоги (з урахуванням уточнень) обґрунтовувало тим, що між ВАТ «КБ «Надра», який змінив своє найменування на ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений зазначений кредитний договір про надання кредиту в сумі 13881,19 дол. США з терміном погашення кредитних ресурсів до 12 грудня 2014 року та сплатою відсотків в розмірі 13,40 % річних за користування кредитними коштами. На виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит у вказаному розмірі, шляхом видачі готівки, тобто банк повністю виконав свої зобов'язання за договором. В період дії кредитного договору ОСОБА_1 не дотримувався умов кредитного договору та не здійснював погашення належних до сплати щомісячних платежів, як це передбачено договором «Автопакет». Заборгованість за вказаним договором станом на 28 лютого 2014р. становить 19864,82 доларів США, що в еквіваленті -198370,09 грн., яка складається з: сума боргу за кредитом - 12044,88 доларів США, що в еквіваленті станом на 28 лютого 2014 р. – 120280,17 грн. ; сума боргу за нарахованими відсотками – 7819,94 доларів США, що в еквіваленті станом на 28 лютого 2014 р.-78089,92 грн.. Крім того, за порушення зобов’язань, згідно умов договору, банком була нарахована пеня за прострочення строку сплати платежів у розмірі 16918,56 грн., з яких, за порушення строків повернення кредиту - 9257,55 грн., за порушення строків сплати відсотків – 7660,81грн. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 14 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 463/1 (надалі - Договір поруки), відповідно до умов якого відповідачі мають зобов'язання перед Банком як солідарні боржники. 04 жовтня 2012 р. відповідачу ОСОБА_1 була направлена вимога про погашення заборгованості за договором «Автопакет», 18 жовтня 2012р. відповідачу ОСОБА_2 було направлено вимога про погашення заборгованості за договором поруки. Проте, на теперішній час відповідачі свої зобов'язання належним чином не виконали, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду.

Представник позивача, який діє на підставі довіреності, в судовому засідання позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні, зазначивши, що 14 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір «Автопакет» для придбання останнім автомобілю з кінцевим терміном погашення кредитних ресурсів до 12 грудня 2014 року та сплатою відсотків в розмірі 13,40 % річних за користування кредитними коштами, зі сплатою щомісячного мінімального платежу в розмірі 257,67 доларів США. Цього ж дня ОСОБА_1 були видані в касі гроші в розмірі 13881,19 доларів США, що підтверджується заявкою на надання готівки, які у подальшому останнім були обмінені на гривню, що підтверджується квитанцією про здійснення валютно-обмінної операції. Проте, ОСОБА_1 свої зобов’язання щодо повернення кредитних грошей виконував неналежно, в зв’язку з чим банк був вимушений звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості та достроковим поверненням кредитних грошей, яка останнім виконана не була. Крім того, 14 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого останній зобов’язався відповідати перед Банком, як солідарний боржник, у випадку невиконання ОСОБА_2 своїх зобов’язань. Банком також направлялась ОСОБА_2 вимога щодо погашення заборгованості, яка до теперішнього часу не виконана. Надати оригінали укладених 14 грудня 2007 року Банком договорів, а саме: договору «Автопакет» № 201/2007/840-КА/463 та договору Поруки №463/1 на даний час у ПАТ «КБ «Надра» не має можливості, в зв’язку з відсутністю кредитної справи.

Відповідач ОСОБА_1 проти позову заперечував, зазначивши, що дійсно 14 грудня 2007 року брав у ВАТ «КБ «Надра» кредит на придбання автомобілю «Hyundai Accent», але брав значно меншу суму, чим зазначена в договорі, який наданий позивачем, оскільки перебуваючи в приміщенні банка, передав одному з його робітників гроші у розмірі 10000 доларів США, в якості першого внеску на придбання автомобілю. Він не пам’ятає, на яку суму грошей, на який термін та під який процент йому надався кредит. Гроші йому на руки не видавались. Договір, наданий позивачем, він не підписував, з його умовами не ознайомлювався. У нього не зберігся другий екземпляр договору, який він підписував при отриманні кредиту. Вважає, що він повністю розрахувався з банком, оскільки щомісячно сплачував платежі. Надати документи, на підтвердження сплати платежів він також не може, оскільки вони у нього не збереглися. При цьому, не заперечував, що в заявці про видачу готівки від 14 грудня 2007р., наданої позивачем на підтвердження надання кредиту, міститься саме його підпис в графі «гроші отримав».

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, його представник ОСОБА_4 також проти позову заперечувала, пояснивши, що її довіритель ніколи не приходив до ВАТ «КБ «Надра» та не виступав поручителем ОСОБА_1 14 грудня 2007 року. Договір поруки, на який посилається позивач, не підписував з його умовами не ознайомлювався.

Проаналізувавши вищенаведені пояснення сторін та дослідивши надані суду та долучені до матеріалів справи письмові докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходив з вимог ст. 60 ЦПК України, яка регламентує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень, крім випадків, коли мають місце підстави звільнення від доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, дотримуючись принципу диспозитивності, передбаченого ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 14 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (найменування якого з 04.02.2011р. змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 було укладено договір «Автопакет» № 201/2007/840-КА/463, відповідно до якого останньому надано в кредит суму коштів в розмірі 13881,19 доларів США на придбання автотранспортного засобу на строк до 12 грудня 2014 p. зі сплатою 13,40 % річних за користування кредитом. Згідно з п. 2.2.3., 2.2.1. зазначеного договору ОСОБА_1 повинен вносити мінімальний платіж по кредиту у розмірі 257,67 доларів США, щомісячно, до 18 числа поточного місяця.

Банк має необхідні ліцензії та дозволи на здійснення валютних операції відповідно до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (а.с.17-19).

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення, які регулюють відносини щодо позики.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК, ч. 2 ст. 1047 України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Тобто законодавець пов'язує момент укладення договору позики з моментом передачі грошей, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до гл.3 п.4 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління НБУ від 14 серпня 2003 р. №337 (яка діяла на момент надання кредиту) (надалі - Інструкція) видача готівки іноземної валюти здійснюється фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунку за заявою на видачу готівки (додаток №8).

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши ОСОБА_1 з рахунку № 22033417749501 готівку в розмірі 13881,19 доларів США, як передбачено умовами вищезазначеного договору «Автопакету», що підтверджується заявою на видачу готівки № NL- 3 від 14 грудня 2007р., яка містить відомості про отримання відповідачем ОСОБА_1 грошей в розмірі зазначеному у Договорі «Автопакет». (а.с.98).

ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконував належним чином, внаслідок чого станом на 28 лютого 2014р. утворилась заборгованість в розмірі 19864,82 доларів США, яка складається з: сума боргу за кредитом - 12044,88 доларів США; сума боргу за нарахованими відсотками – 7819,94 доларів США.. (а.с.122-123)

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто належним виконанням зобов’язання з боку відповідача є повернення кредиту в строк, у розмірі та валюті, визначеними кредитним договором.

Згідно з п. 4.2.5 договору «Автопакет» банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених Договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив черговий платіж.

Відповідно до умов Договору, кредит виданий ОСОБА_1 в іноземній валюті, а саме у доларах США. Отже, відповідно до ст. 533 ЦК України вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитом саме у доларах США із визначенням суми, еквівалентній сумі боргу у національній валюті є правомірними.

Згідно з офіційними даними Національного банку України щодо встановлення курсу гривні до іноземних валют станом на 28 лютого 2014 р. курс гривні до 1 долару США складає 998,63 грн.

Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем зобов’язання стосовно умов повернення кредиту, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 19864,82 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 28 лютого 2014 року становить 198370,09 грн., яка складається з суми боргу за кредитом - 12044,88 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 120280 грн. 17 коп.; сума боргу за нарахованими відсотками – 7819,94 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 78089 грн. 92 коп.

Крім того, згідно умов договору, у разі прострочення строку сплати мінімальних необхідних платежів на погашення Кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення (п. 5.1.договору «Автопакет»).

Відповідно до наданого суду розрахунку розмір пені, нарахованої згідно умов договору «Автопакету» в межах строку встановленого ст.258 ЦПК України, з урахуванням строку звернення позивача за захистом свого права станом на 28 лютого 2014 року складає – 16918,56 грн., а саме: пеня за порушення строків повернення кредиту - 9257,75 грн., пеня за порушення строків сплати відсотків – 7660,81 грн. (а.с.123-125).

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов’язковості виконання договору.

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем порушено взяті на себе зобов’язання, що тягне за собою встановлену діючим законодавством відповідальність за порушення зобов’язання для боржника, та стягнення з ОСОБА_1 пені за прострочення строку сплати платежів у розмірі 16918,56 грн.

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача ОСОБА_1, що позивачем не надано доказів укладання з ним договору «Автопакет» № 201/2007/840-КА/463 від 14 грудня 2007 року, а також видачі йому кредитних коштів у розмірі 13881,19 доларів США. Факт виконання Банком своїх зобов'язань за кредитним договором підтверджується заявою на видачу готівки № NL- 3 від 14 грудня 2007 року, бланк якої відповідає зразку касового документу (додаток №8) та містить всі обов’язкові реквізити, передбачені п. 2, глави 1, розділу 3 Інструкції, а також відомості про отримання відповідачем ОСОБА_1 грошей в розмірі зазначеному у Договорі «Автопакет» (а.с.98). Згідно з квитанцією № ONPK22 від 14 грудня 2007 р. про здійснення цього ж дня валютно - обмінної операції, ОСОБА_1 проведений обмін грошей в розмірі 13881,19 доларів США, тобто у тому розмірі, що отримані на підставі заяви на видачу готівки та зазначені в договорі «Автопакет» (а.с.99). Також, згідно запису, який міститься у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу автомобілю «Hyundai Accent» зазначено, що вказаний автомобіль придбаний на підставі кредиту ВАТ «КБ «Надра»». Крім того, відповідач в своїх вільних поясненнях не заперечував, що придбав зазначений автомобіль у кредит, який отримав у ВАТ «КБ «Надра»», до теперішнього часу автомобіль находиться в його володінні. Отже, на думку суду, зазначені документи у їх сукупності підтверджують факт надання позивачем відповідачу кредиту на придбання автомобільного транспорту, згідно умов договору «Автопакет» № 201/2007/840-КА/463 від 14 грудня 2007 року. Натомість, ОСОБА_1 доказів на підтвердження своїх доводів, що він брав кредит на інших умовах не подав, хоча за обставин, коли позивач вказує про існування умов надання кредиту відповідно до яких він наданий, саме відповідач має доводити, що зазначені у договорі, з яким він ознайомлювався та підписував умови надання кредиту, були іншими.

Також суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо нікчемності кредитного договору, в зв’язку з недодержанням письмової форми. В своїх вільних поясненнях ОСОБА_1 не заперечував, що дійсно 14 грудня 2007 р. брав у позивача у кредит грошові кошті на придбання автомобілю «Hyundai Accent», з ним письмово укладався кредитний договір, який він власноручно підписував на свій страх та ризик. Банком був йому наданий другий екземпляр кредитного договору, в ньому була зазначена сума, яку він сплачував кожного місяця до моменту, коли вирішив, що кредит повністю погашений.

Розглядаючи позовні вимоги стосовно стягнення заборгованості з поручителя - відповідача ОСОБА_2, як солідарного боржника, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із частиною першою статті 553, частиною першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

На підтвердження позову в цій частині позивачем надана копія Договору Поруки №463/1, укладеного між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 14 грудня 2007 року, який містить підпис ОСОБА_2 Проте, зазначений підпис ідентифікувати неможливо. Оригінал зазначеного договору суду не наданий, в зв’язку з відсутністю кредитної справи (а.с.76). При цьому, представник ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що його довіритель категорично заперечує, як факт укладання зазначеного договору, так і факт присутності 14 грудня 2007 року у приміщенні банка. Враховуючи, що інших переконливих доказів на підтвердження укладання Договору Поруки не надано,суд вважає, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити за недоведеністю.

Вирішуючи питання про судові витрати, згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України сплачений судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача в сумі 2152,88 гривень.

Керуючись ст.ст. 5, 6,10, 57, 60 , 88, 208,209, 212 -215, ЦПК України , суд,-

В и р і ш и в :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ЄДРПОУ 20025456 (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, 15) за кредитним договором «Автопакет» № 201/2007/840-КА/463 від 17 грудня 2007 року:

- 12044 (дванадцять тисяч сорок чотири) доларів США 88 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 120280 грн. (сто двадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 17 коп. - заборгованість за кредитом;

- 7819 (сім тисяч вісімсот дев’ятнадцять) доларів США 94 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 78089 грн. (сімдесят вісім тисяч вісімдесят дев’ять) грн. 92 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами;

- 16918 (шістнадцять тисяч дев’ятсот вісімнадцять) грн. 56 коп. - пеня за прострочення строку сплати платежів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ЄДРПОУ 20025456 (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, 15) в рахунок компенсації судових витрат – 2152,88 грн. (дві тисячі сто п’ятдесят дві) грн. 88 коп.

В задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» відмовити.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти днів зі дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набуває законної чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: (підпис) ОСОБА_5"

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 КК України.

Суддя -