Постанова № 76303185, 05.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/1136/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петрика І.Й.

суддів Бєлової Л.В., Собківа Я.М.,

при секретарі Кузьміній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року

у справі № 823/1136/18

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в якому просив:

-визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області щодо відмови ОСОБА_4, ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС 1987 року, інваліду-війни 2-ої групи, в перерахунку пенсії, як військовозобов'язаний особі, призваній на військові збори, у зв'язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України ``Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи `` №796-XII.

-зобов`язати здійснити управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4, ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС 1987 року, інваліду-війни 2-ої групи, як військовозобов'язаний особі, призваній на військові збори, у зв'язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України ``Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи `` №796-XII, з 01 жовтня 2017 року, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду відповідач,- Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 30.12.2004 №5387, позивач дійсно, з 06.05.1988 по 16.07.1988 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що також підтверджується довідкою військової частини 73413 від 15 липня 1988 року.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК Серії ЧЕР №018418 позивачу 24.02.2010 встановлено ІІ групу інвалідності по захворюванню пов`язані з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та у відповідності до копії посвідчення Серія НОМЕР_1 - позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови КМУ від 15.11.2017 №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 15.02.2018 №2318/02, відповідачем зазначено, що позивач отримує пенсію у відповідності до вимог чинного законодавства України, тому права на проведення перерахунку пенсії згідно постанови КМУ від 15.11.2017 №851 позивач не має.

Не погоджуючись із діями відповідача позивач подав відповідний позов до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції дійшов висновку, що ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи передбачається призначення та виплату пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі військовозобов`язаним, а не виключно військовослужбовцям строкової служби.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. З наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що за ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 59 Закону № 796-XII в редакції Закону № 231-V передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

З наведеного вбачається, що до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII частина третя статті 59 Закону №796-XII регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом № 2148-VIII статтю 59 Закону № 796-XII викладено в такій редакції: «Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Таким чином, виходячи із системного аналізу двох редакцій Закону колегія суддів приходить до висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).

Отже, колегія суддів апеляційного суду вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що частина речення - «під час проходження дійсної строкової служби» стосується тільки категорії осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, оскільки частину третю статті 59 Закону не можна застосовувати у відриві від інших положень Закону.

Так, частина друга статті 59 Закону № 796-XII урегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

За замістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII особі необхідно відповідати таким критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби;

3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Аналогічний висновок зроблено і Верховним судом в ухвалі від 08.05.2018 у справі № 820/1148/18.

У залі судового засідання колегія суддів дослідила військовий квиток позивача та встановила, що ОСОБА_3 проходив строкову військову службу з 1974 р. по 1976 р.

Відтак, оскільки ОСОБА_3 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а під час спеціальних зборів, суд дійшов висновку, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.

Щодо доводів позивача про звуження, у випадку відмови у перерахунку йому пенсії, змісту та обсягу його прав і свобод, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Поняття "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", яке вживається в частині третій статті 22 Конституції України, розкрито в пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005(справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання): "Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики".

Натомість, відмова ж відповідача у перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії. Яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області- задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Суддя - доповідач Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Бєлова Л.В.