Ухвала суду № 76303074, 04.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16348/17

УХВАЛА

04 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяви судді-доповідача Степанюка А.Г. та судді Шурка О.І. про самовідвід у справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання нечининними, протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор-Нафтогаз» (далі - Позивач, ТОВ «Фактор-Нафтогаз») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Голосіївському районі) про визнання нечинними, протиправними та скасування:

- податкового повідомлення-рішення від 15.07.2015 року №0005092203 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на суму 14 275 978,50 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 15.07.2015 року №0005102203 про зменшення ТОВ «Фактор Нафтогаз» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 270 834,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2018 року закрито провадження у справі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

Після усунення визначених в ухвалі від 11.07.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.09.2018 року.

Разом з тим, під час здійснення підготовки справи до розгляду у судовому засіданні суддею-доповідачем Степанюком А.Г. та суддею Шурком О.І. були подані заяви про самовідвід, які обґрунтовані тим, що вказані судді приймали участь у розгляді та вирішенні апеляційної скарги ТОВ «Фактор Нафтогаз» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2016 року у справі №826/27183/15 за адміністративним позовом ТОВ «Фактор Нафтогаз» до ДПІ у Голосіївському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2015 року №0005092203, №0005102203.

Крім того, у вказаних заявах зазначено, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 року апеляційна скарга ТОВ «Фактор Нафтогаз» була залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. У згаданому рішенні судом апеляційної інстанції надавалася оцінка питанню реальності та товарності господарських операцій, правильності формування даних податкового обліку ТОВ «Фактор Нафтогаз» за наслідками господарських відносин з ТОВ «Фактор Капітал» та ТОФ «Фактор Ексім», а також відповідності вимогам чинного законодавства оскаржуваних індивідуальних актів.

Натомість, як підкреслено у заявах про самовідвід, предметом позову у справі №826/16348/17 є оскарження ТОВ «Фактор Нафтогаз» податкових повідомлень-рішень від 15.07.2015 року №0005092203, №0005102203. При цьому провадження у справі було закрито судом першої інстанції у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням у справі №826/27183/15.

Наведене, на переконання суддів, які заявили самовідвід, свідчить про те, що позиція з приводу даних правовідносин вже була ними висловлена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 року у справі №826/27183/15. Крім того, зі змісту апеляційної скарги на ухвалу суду про закриття провадження у справі вбачається, що остання обґрунтовується як незгодою з оскаржуваним рішенням, так і з висновками суду апеляційної інстанції у справі, у розгляді якої судді Степанюк А.Г. та Шурко О.І. брали участь.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.

Розглянувши подані заяви про самовідвід, перевіривши матеріали справи та апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про необхідність задоволення зазначених заяв з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.

Судова колегія не переконана, що у цій справі достатньо ознак, які б давали підстави вважати, що судді Степанюк А.Г. та Шурко О.І. проявляють особисту упередженість.

Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. У цьому зв'язку Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

За таких обставин, на думку суду апеляційної інстанції, в подальшому можуть виникнути припущення щодо небезсторонності суддів та необ'єктивності судового рішення, а тому колегія суддів приходить до висновку, що подані заяви про самовідвід підлягають задоволенню.

Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 40 КАС України визначають, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Керуючись ст.ст. 36, 39-41, 248, 325 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Заяви судді-доповідача Степанюка А.Г. та судді Шурка О.І. про самовідвід у справі №826/16348/17 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання нечининними, протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко