Постанова № 76302761, 05.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/12725/17 Головуючий у 1 інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Собківа Я.М. Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Національного банку України, треті особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк", ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київреконструкція", Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Наш дом", Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" Костенко Ігор Іванович про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Національного банку України, треті особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Публічне акціонерне товариство "Західінкомбанк", ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київреконструкція", Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Наш дом", Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" Костенко І.І., в якому просила: визнати протиправними дії Національного банку України щодо переадресування, листом від 14.06.2017 № 61-0018/41895, на адресу директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - ОСОБА_14, листа ОСОБА_5 та інших довірителів від 07.06.2017 р. стосовно подання Національним банком України позовної заяви про заміну управителя фонду фінансування будівництва виду А забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1, а також зобов'язати Національний банк України (код ЄДРПОУ 00032106, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9) звернутись до суду із позовною заявою про передачу фонду фінансування будівництва виду А забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1 від Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (код ЄДРПОУ 19233095, місцезнаходження: 43005, Волинська обл., м. Луцьк, пр. Перемоги, буд. 15) до нового управителя, який буде відповідати вимогам Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Національного банку України щодо переадресування, листом від 14.06.2017 р. № 61-0018/41895, на адресу директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - ОСОБА_14, листа від 07.06.2017 р. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Зобов'язано Національний банк України розглянути по суті лист від 07.06.2017 р. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Національний банк України звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що Національний банк України не здійснює банківський нагляд за банком у якому запроваджено тимчасову адміністрацію. Відповідно до ст. 34, ч. 5 ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, то і розпорядження активами в тому числі коштами ФФБ здійснюється саме Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

06 серпня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Національного банку України задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою у позові відмовити.

08 серпня 2018 року до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. Також, просить в частині відмови у задоволенні позову рішення суду скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

08 серпня 2018 року від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить прийняти рішення, відповідно до чинного законодавства.

08 серпня 2018 року від ОСОБА_8 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить рішення суду першої інстанції залишити в силі.

13 серпня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від представника третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 є учасником фонду фінансування будівництва виду А об'єкту будівництва, а саме: забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1, забудовником якого є ВАТ "АК "КИЇВРЕКОНСТРУКЦІЯ", згідно свідоцтв про участь.

Управителем ФФБ є ПАТ "ЗАХІДІНКОМБАНК". Правила ФФБ за програмою ВАТ "АК "КИЇВРЕКОНСТРУКЦІЯ" затверджені рішенням Правління ПАТ "ЗАХІДІНКОМБАНК" від 30.05.2005 р., протокол № 166.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2014 № 316 "Про віднесення ПАТ "ЗАХІДІНКОМБАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 29.05.2014 прийнято рішення № 38 про запровадження з 29.05.2014 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ЗАХІДІНКОМБАНК".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22.07.2014 р. № 433 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ЗАХІДІНКОМБАНК", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних прийнято рішення від 23.07.2014 р. № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ЗАХІДІНКОМБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким, було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ЗАХІДІНКОМБАНК".

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 29 червня 2017 року № 2767, відповідно до якого, продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Західінкомбанк" на один рік до 22 липня 2018 року включно. Продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Західінкомбанк" Костенка Ігоря Івановича на один рік до 22 липня 2018 року включно.

Листом від 07.06.2017 р. ОСОБА_5 та інші довірителі, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 направили до відповідача колективне звернення, в якому просили невідкладно звернутись до суду із позовною заявою з вимогою щодо передачі в управління іншій фінансовій установі Фонду фінансування будівництва виду А об'єкту будівництва, а саме: забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1, забудовником якого є ВАТ "АК "Київреконструкція".

14.06.2017 р. відповідач листом № 61-0018/41895 переадресував лист ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на адресу директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - ОСОБА_14 У листі № 61-0018/41895 Національний банк України вказав, що надсилає відповідне звернення для розгляду, на підставі частини третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян".

Позивач, не погоджується із діями відповідача щодо не розгляду її звернення, звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про звернення громадян", Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Законом України "Про банки і банківську діяльність", Законом України "Про національний банк України", постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року N 490 "Про затвердження Порядку передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі за рішенням суду" (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно з статтею 24 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19.06.2003 р. № 978-IV, нагляд та регулювання діяльності управителів ФФБ здійснюють національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національний банк України у межах своїх повноважень.

Метою нагляду та регулювання діяльності управителя ФФБ є контроль за дотриманням управителем ФФБ вимог цього Закону та інших актів законодавства, а також дотримання управителем ФФБ прийнятих на себе за договорами про участь у ФФБ зобов'язань.

Основними напрямами нагляду та регулювання діяльності управителя ФФБ є:

контроль за відповідністю Правил ФФБ та умов договорів про участь у ФФБ вимогам законодавства;

контроль за дотриманням управителем обмежень, встановлених законом та Правилами ФФБ;

виконання зобов'язань управителем ФФБ щодо включення довірителів до переліку, який управитель надає забудовнику для передачі об'єктів інвестування у власність довірителям;

виконання управителем ФФБ зобов'язань щодо повернення коштів довірителям на їх вимогу та відповідності розміру сум коштів, що виплачуються довірителю, вимогам цього Закону.

У той же час, відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996р. №393/96-ВР, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про звернення громадян», законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2017 р. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 направили до НБУ колективний лист, в якому просили невідкладно звернутись до суду із позовною заявою з вимогою щодо передачі в управління іншій фінансовій установі Фонду фінансування будівництва виду А об'єкту будівництва, а саме: забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1, забудовником якого є ВАТ "АК "Київреконструкція".

Листом № 61-0018/4189514.06.2017 р. від 14.06.2017 р. НБУ переадресував лист ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на адресу директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - ОСОБА_14, на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", зокрема, оскільки питання, порушенні в одержаному НБУ зверненні, не входять до повноважень Національного банку України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Зі змісту листа Національного банку України № 61-0018/4189514.06.2017 від 14.06.2017 р. вбачається, що відповідач не зазначив, за яких саме обставин і чому питання, порушені в зверненні, не входять до його повноважень, чим фактично відмовив заявникам у розгляді їх звернення.

Згідно cт.ст. 1, 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність", вказаний Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника. Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Під банківським наглядом розуміється система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку (ст. 1 Закону України "Про національний банк України").

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

З наведеного слідує, що питання регулювання відносин, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків, не звужують, в контексті визначених ч. 3 ст. 76 Законом України "Про банки і банківську діяльність" обмежень НБУ щодо не здійснення ним банківського нагляду за банком у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, здійснюється ліквідація, змісту банківського нагляду Національного банку України, як такого, повноваження якого визначаються Конституцією України, Законом України "Про Національний банк України" та іншими законами України.

Як зазначалося, згідно ст.ст. 1, 24 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", даний Закон є спеціальним законом, який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління, та яким, у виключному порядку, та у межах своїх повноважень, надаються повноваження нагляду та регулювання діяльності управителів ФФБ Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг і Національному банку України.

Колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах перевага надається відповідному спеціальному закону, який встановлює загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління, і такий закон не пов'язує за змістом поняття банківського нагляду НБУ, в аспекті норм Закону України "Про банки і банківську діяльність" з поняттям здійснення нагляду та регулювання діяльності управителів ФФБ з боку НБУ в розумінні Закону України "Про національний банк України" та Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Також слід відмітити, що статтею 7 Закону України "Про Національний банк України" визначені повноваження Національного банку України, серед яких, зокрема, здійснення інших функцій у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

Виходячи із сутності системи фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю, під якою розуміється врегульовані Законом та договорами дії суб'єктів щодо організації будівництва житла, фінансуванні цього будівництва та здійсненні операцій з нерухомістю, а також з урахуванням визначених суб'єктів такої системи, якими є довірителі, управителі, забудовники, страхові компанії, емітенти сертифікатів ФОН та власники сертифікатів ФОН, на НБУ розповсюджуються повноваження у відповідній фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції.

Також, згідно ч. 5 ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Поряд з цим, відповідним законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Крім цього, згідно ч. 5 ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов'язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до законів України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" та "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

З огляду на викладене, неправомірними є дії відповідача щодо не розгляду листа ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 від 07.06.2017 р. та не надання відповіді по суті порушеного заявниками питання.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача звернутись до суду із позовною заявою про передачу фонду фінансування будівництва виду А забудови житлового комплексу по АДРЕСА_1 від Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що враховуючи відсутність імперативного обов'язку відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя звернутися з позовом до суду в порядку ч. 1 ст. 23 Закону, відповідне дискреційне повноваження відповідачем не було реалізоване належним чином, а тому доводи позивача в цій частині є невмотивованими.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про визнання протиправними дій щодо переадресування звернення позивача та інших заявників та наявність підстав для зобов'язання Національного банку України розглянути по суті лист б/н від 07.06.2017 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, що, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України та п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, є належним ефективним захистом таких прав, свобод та інтересів позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, які впливають на правильність вирішення справи.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_5 та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Собків Я.М. Повний текст постанови виготовлено 06.09.2018 року