Ухвала суду № 76302548, 05.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11271/18

УХВАЛА

05 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2018 року у справі за заявою Головного управління ДФС у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року Головне управління ДФС у м. Києві (далі - Позивач, ГУ ДФС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Відповідач, ФОП ОСОБА_2) про прийняття рішення, яким підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_2, застосованого рішенням керівника контролюючого органу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2018 року заяву повернуто.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для розгляду по суті до суду першої інстанції.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд ухвалою від 22.08.2018 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 296 КАС України, а саме - в апеляцій скарзі не зазначено дату отримання копії оскаржуваної ухвали; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн.

З урахуванням того, що справа належить до категорії термінових, щодо яких встановлений КАС України скорочений строк розгляду, Апелянту було надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, яку отримано останнім 22.08.2018 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про отримання електронного листа.

На виконання вимог даної ухвали ГУ ДФС у м. Києві 30.08.2018 року направлено на адресу суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якою було додано копію оскаржуваної ухвали від 23.07.2018 року із відміткою про те, що її було отримано контролюючим органом 01.08.2018 року. Наведене свідчить про виконання Апелянтом вимог ухвали від 22.08.2018 року в частині зазначення в апеляційній скарзі дати отримання копії оскаржуваного рішення.

Крім того, в указаній заяві містилося клопотання про звільнення від сплати судового збору або, у випадку відмови, продовження строку для сплати судового збору. Указане клопотання було обґрунтовано тим, що на виконання вимог ухвали суду Позивачем підготовлене та направлене до ГУ ДКС України у м. Києві платіжне доручення про сплату судового збору, однак станом на 30.08.2018 року не поверталося до Апелянта із відміткою про виконання.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені ГУ ДФС у м. Києві у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Крім того, про неможливість звільнення від сплати судового збору суб'єкта владних повноважень вже було зазначено в ухвалі від 22.08.2018 року.

Що стосується заявленого Позивачем клопотання про продовження строків для усунення визначених в ухвалі суду від 22.08.2018 року недоліків в частині подання документа про сплату судового збору, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 8, ч. 10 ст. 283 КАС України рішення суду у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Отже, встановлений законодавцем скорчений строк перегляду судом апеляційної інстанції судового рішення у справах, визначених ст. 283 КАС України, дає підстави стверджувати, що продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у даному випадку може зумовити невиправдане затягування розгляду справи.

Законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на встановлений процесуальним законом скорочений строк розгляду даної категорії справ, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги в частині забезпечення сплати судового збору. Крім того, доказів направлення до ГУ ДКС України у м. Києві платіжного доручення про сплату судового збору на виконання ухвали суду від 22.08.2018 року Апелянтом подано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту, відмовивши у задоволенні поданих клопотань про звільнення від сплати судового збору та продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 121, 133, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2018 року у справі за заявою Головного управління ДФС у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко