Ухвала суду № 76302112, 06.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 вересня 2018 року м. Київ № 826/14153/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви

Головного управління ДФС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуд Плюс» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 5-А, офіс 14)

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ГУ ДФС у м. Києві, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Промбуд Плюс» (далі також - ТОВ «Промбуд Плюс», відповідач), в якому позивач просить суд стягнути податковий борг за платежем: податок на додану вартість у розмірі 23 871, 00 грн. з рахунків відповідача у банках, що обслуговують такого платника податків.

Згідно п. 3 ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» (далі також - Закон) встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Водночас, згідно ч. 2 статті 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 статті 4 Закону).

Згідно абз. 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 762 гривень.

Таким чином, звернені до суду вимоги ГУ ДФС у м. Києві про стягнення заборгованості у розмірі 23 781, 00 грн. є майновими, відтак у позивача виник обов'язок сплатити судовий у розмірі 1 762, 00 грн. за подання даного адміністративного позову або надати суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В якості доказу сплати судового збору позивачем додано по позовної заяви виписку Державної казначейської служби України за 12 липня 2018 року по рахунку 35218012089003 ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до якої позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 762, 00 грн. (номер документа 2544).

Згідно даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», квитанцію ГУ ДФС у м. Києві № 2544 від 12 липня 2018 року прийнято Окружним адміністративним судом міста Києва як доказ сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви ГУ ДФС у м. Києві до ТОВ «Промбуд Плюс» про стягнення заборгованості (справа № 826/10872/18), за наслідками розгляду якої, ухвалою від 08 серпня 2018 року позовну заяву ГУ ДФС у м. Києві повернуто позивачеві.

Частина 1 статті 3 Закону встановлює обов'язок особи, яка подає до суду позовну заяву чи іншу заяву, передбачену процесуальним законодавством справляти судовий збір.

Незважаючи на те, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року по справі № 826/10872/18 позовну заяву повернуто позивачеві разом з усіма доданими до неї матеріалами, суд не може повторно прийняти квитанцію № 2544 від 12 липня 2018 року про сплату судового збору за подання іншої позовної заяви, тому що позивач зобов'язаний справляти судовий збір за подання кожної окремої позовної заяви, з якою звертається до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 7 Закону, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Тобто, зазначений нормативно-правовий акт передбачає можливість повернення ГУ ДФС у м. Києві сплаченого судового збору за квитанцією № 2544 від 12 липня 2018 року, у зв'язку із прийнятим рішенням суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви позивачеві.

Отже, така квитанція не є належним доказом сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Згідно ч. 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За правилами ч. 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п. 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, наведені законодавчі норми встановлюють строк примусового стягнення податкового боргу - 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Промбуд Плюс» було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість № 9146070617 від 14 липня 2015 року за січень 2015 року, яким товариством самостійно визначено суму грошового зобов'язання, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 23 871, 00 грн.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями п. 203.1 та п. 203.2 статті 203 ПК України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідачем не була сплачена своєчасно, 15 липня 2015 року вона набула статусу податкового боргу.

Водночас, з даним адміністративним позовом ГУ ДФС у м. Києві звернулось до суду лише 31 серпня 2018 року, тобто з пропуском строку звернення до суду - 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

При цьому, позивачем в порушення процесуальних норм не додано до позову окремої заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160-161 КАС України.

Відповідно до чч. 1-2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом: надання документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень у розмірі 1 762, 00 грн., сплачений на рахунок для сплати судового збору Окружного адміністративного суду міста Києва (отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206084021; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: *;101; код ЄДРПОУ платника; Судовий збір за позовом_____, Окружний адміністративний суд міста Києва) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Згідно ч. 2 статті 173 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 173, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Головного управління ДФС у м. Києві без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви вона буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України.

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П.В. Вовк