Ухвала суду № 76301770, 27.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/4155/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Левицька Т.В.

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: Росік Т.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Росік Т.В.,

суддів Лашевича В.М., Дзюбіна В.В.,

при секретарі судового засідання Мікуліної Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Лапіна Олександра Олександровича в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року, -

за участю:

прокурора - Добровольського Д.М.,

захисників - Губського В.Г., Юрченка О.А.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02.08.2018 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Хлопотіна М.В., погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури АР Крим Добровольським Д.М., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017010000000024 від 16.05.2017 року та продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 30.09.2018 року включно щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Обухів Київської обл., громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, перебуває у цивільному шлюбі, працюючого на посаді директора ТОВ «Табіті та Апі», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 263-1 КК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник Лапін О.О. подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2018 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження щодо ОСОБА_2 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник підозрюваного посилається на те, що слідчий та прокурор не довели слідчому судді того, що обставини зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

ОСОБА_2, як зазначає захисник, не отримував повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11.06.2018 року, а слідчим суддею у оскаржуваній ухвалі йде необґрунтоване посилання на скоєння ОСОБА_2 кримінальних правопорушень у невстановлений день, час та у невстановленому місці з невстановленими особами.

При розгляді клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя не дав належної оцінки особистості ОСОБА_2, який має дві вищі освіти, є добровольцем АТО, має статус учасника бойових дій, був важко контужений під час виконання військового завдання у Луганській області, має нагороди та відзнаки, страждає на ряд захворювань та травм, які пов'язані із захистом Батьківщини та проходженням військової служби, після звільнення з лав ЗСУ перебував на стаціонарному лікуванні, має на утриманні батьків пенсіонерів, а також не звернув уваги на нехтування СБ України правом ОСОБА_2 на охорону його здоров'я.

Визначена судом ОСОБА_2 застава у межах 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 440 500 грн., за переконанням захисника, є непропорційною, не враховує відсутність передбачених ст. 177 КПК України ризиків та позбавляє можливості підозрюваного, який не працює, має на утриманні батьків пенсіонерів, скористатися цим альтернативним запобіжним заходом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017010000000024 від 16.05.2017 року за підозрою ОСОБА_2, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 263-1, ч. 3 ст. 263-1 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1ст. 263, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 263-1 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що починаючи з 15.11.2017 року співробітниками ГУ БКОЗ СБУ в м. Києві та Київській області, з метою документування злочинної діяльності організованої злочинної групи під керуванням ОСОБА_2, до складу якої входили ОСОБА_7 та ОСОБА_8., проведено три контролі за вчиненням злочинів у формі оперативних закупок вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухонебезпечних речовин.

Зокрема, ОСОБА_2 на початку 2016 року, у невстановлений час, з корисливих спонукань, маючі на меті незаконне отримання прибутку на постійній основі від незаконних операцій із вогнепальною зброєю, вибухових речовин у невстановлений день та у не встановлений час, знаходячись у невстановленому місці, заручившись підтримкою своїх знайомих, з числа колишніх учасників АТО в зоні ведення бойових дій на території Донецького та Луганського регіону, які проходили військову службу в лавах ЗС України, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, долучив їх до злочинної групи, як співучасників незаконного виготовлення, переробки вогнепальної зброї, а також збуту вогнепальної зброї, вибухових речовин на території міста Києва та Київської області.

Реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконне виготовлення, переробку вогнепальної зброї, а також збуту вогнепальної зброї, вибухових речовин на території промислового приміщення заводу ПАТ «Київський завод Аналітприлад», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_2 орендовано приміщення на підставі договору оренди №01/04/17 від 01.04.2017 року, де використовуючи технічні потужності зазначеного підприємства, обладнано майстерню та створено необхідні умови, які дозволяють технологічно виконувати роботи пов'язанні з виготовленням частин та механізмів до вогнепальної зброї, боєприпасів та саморобних вибухонебезпечних (речовин) пристроїв, виконувати операції по переробленню масо габаритних макетів зразків вітчизняного та іноземного виробництва на бойову, яка в подальшому здатна до введення бойової стрільби штатними боєприпасами зі збереженням характеристик, як внутрішньої та і зовнішньої балістики польоту кулі.

ОСОБА_2 чітко розподілив функції та обов'язки кожного з учасників організованої групи.

Так, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та невстановлені досудовим розслідуванням особи попередньо, умисно та добровільно зорганізувалися у організовану групу для вчинення тяжких злочинів у сфері незаконного виготовлення, переробки вогнепальної зброї, видалення та заміни маркування, виготовлення бойових припасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин, а також збуту вищевказаних предметів в кримінальне середовище Київського та інших регіонів, маючи єдиний план злочинних дій, розроблений ОСОБА_9 та погодженим з іншими учасниками.

Продовжуючи реалізацію злочинних намірів, ОСОБА_2 було відпрацьовано механізм, що має забезпечити виробничий процес, безпеку та конспірацію під час передачі від одного співучасника злочину іншому, місця для подальшого збуту вогнепальної зброї та вибухових речовин, підтримання постійного зв'язку між членами організованої групи. Розроблений план злочинних дій, був відомий всім її членам, що діяли відповідно до відведених їм злочинних ролей, підкоряючись під час злочинної діяльності організатору злочинної групи - ОСОБА_2, що виразилось у свідомому, беззаперечному виконанні усіх його вказівок.

Зокрема, організована група характеризувалась наступними ознаками: попередньою зорганізованістю у спільне об'єднання, «спеціалізацією» злочинної діяльності учасників організованої групи, яка виражається у вчиненні умисних дій, спрямованих на переробку вогнепальної зброї, видалення та заміни маркування, виготовлення бойових припасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин, а також збуту вищевказаних предметів; тривалістю існування - в період часу з січня 2016 по квітень 2018 року; об'єднаністю злочинних дій єдиним планом з розподілом функції кожного із учасників організованої групи, спрямованих на досягнення єдиної злочинної мети; підпорядкованістю учасників організованої групи ОСОБА_2; обізнаністю всіх членів організованої групи з планом злочинних дій; маскуванням своїх злочинних дій, шляхом розроблення схеми реалізації вогнепальної зброї та вибухових речовин, в більшості випадків без особистих зустрічей. Обговорення умов та передачу кінцевому споживачу замовлення при особистій зустрічі, лише під гарантії довірених осіб.

Також, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_2, являючись організатором злочинної групи, виконував керівну функцію у вказаній злочинній групі, приймав управлінські рішення, вирішував фінансові питання, пов'язані з протиправною діяльністю групи та питаннями побутового забезпечення життєдіяльності, налагодженні каналів збуту та їх конспіративної діяльності.

19.04.2018 року ОСОБА_2 затримано у на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.04.2018 року.

19.04.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 263-1, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

12.06.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 263-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.04.2018 року щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, та визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 440 500 грн. з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків у разі внесення застави.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07.05.2018 року, ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.04.2018 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 54 дні, тобто до 11.06.2018 року включно та визначено заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 440 500 грн. з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків у разі внесення застави.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2018 року щодо ОСОБА_2 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06.08.2018 року.

Постановою прокурора АР Крим Мамедова Г.А. від 05.06.2018 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017010000000024 від 16.05.2017 року до шести місяців, тобто до 13.10.2018 року.

31.07.2018 року старший слідчий в особливо важливих справах 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Хлопотін М.В., за погодженням із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури АР Крим Добровольським Д.М. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, до шести місяців, тобто до 05.10.2018 року включно, яке обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявністю передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, які продовжують існувати та необхідністю проведення у кримінальному провадженні ряду слідчих та процесуальних дій.

02.08.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого задоволено та продовжено щодо ОСОБА_2 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 30.09.2018 року включно.

Під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, слідчий суддя, правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 263-1 КК України..

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 263-1 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Як вбачається з повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11.06.2018 року, дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 3ст. 28, ч.1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 263-1 КК України, при цьому наведено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, захисник якого 12.06.2018 року під підпис був ознайомлений зі змістом повідомлення про підозру та зауважень і доповнень при цьому не мав, у зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги щодо неотримання підозрюваним повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11.06.2018 року, а також доводи в частині необґрунтованого посилання слідчим суддею у оскаржуваній ухвалі на скоєння ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, слід визнати безпідставними.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч доводам апеляційної скарги захисника дійшов правильного висновку про їх наявність та обгрунтованість з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто заявлені у клопотанні ризики існують на теперішній час. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам.

Слідчим у клопотанні наведений перелік слідчих та процесуальних дій, без проведення яких закінчення досудового розслідування є неможливим. Необхідність та доцільність проведення зазначених слідчих та процесуальних дій, перевірена прокурором АР Крим Мамедовим Г.А. під час винесення постанови від 05.06.2018 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017010000000024 від 16.05.2017 року.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника ЛапінаО.О. в частині визначеного підозрюваному ОСОБА_2 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, колегія суддів виходить з наступного.

Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали при застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Проте, вказаних вимог кримінально - процесуального закону, слідчий суддя не дотримався, оскільки взагалі не визначив обґрунтований розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, не зазначив передбачених статтею 194 цього Кодексу обов'язків, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення ним застави, наслідки їх невиконання.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Після спливу певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для обмеження свободи, а суди зобов'язані обґрунтувати рішення про продовження обмеження свободи підозрюваної особи іншими підставами, які мають бути чітко вказані, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_2 раніше не судимий, позитивно характеризується, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2, займає посаду директора ТОВ «Табіті та Апі», не одружений, має на утриманні батьків пенсіонерів, що свідчить про міцність його соціальних зв'язків, також, ОСОБА_2 є учасником бойових дій в зоні проведення АТО на сході України, в ході проведення яких страждає на ряд захворювань та травм, має нагороди та відзнаки.

Згідно наданих суду стороною захисту медичної документації, ОСОБА_2 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні у різних медичних закладах та проходив медичні обстеження, а саме: з 30.06.2016р. по 20.07.2016р. у відділенні радіаційної гастроентерології Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН України, з 01.08.2016 року по 02.09.2016 року у неврологічному відділенні Київського міського клінічного госпіталю ІВВВ, з 09.09.2016 р. по 21.09.2016 р. у неврологічному відділенні Київської міської клінічної лікарні № 12, з 21.09.2016 р. по 21.10.2016 р. у психіатричному відділенні Національного військового медичного клінічного центру «ГВКГ» Міністерства оборони України, з 21.10.2016 р. по 07.11.2016 р. у неврологічному відділенні Олександрівської клінічної карні м. Києва, з 24.11.2016р. по 15.12.2016р. та з 16.05.2017р. по 01.06.2017р.з у неврологічному відділенні Київської міської клінічної сарні № 18, з 09.02.2018р. по 06.03.2018р. у госпіталі «Печерський» Управління охорони здоров'я Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з та з 14.11.2016 р. проходив огляд у поліклінічному відділенні Державної установи «Інститут нейрохірургії імені Академіка А.П. Ромоданова НАМН України».

Відповідно до повідомлень начальника відділу забезпечення досудового слідства СБ України від 11.07.2018 р. та 15.07.2018 р., підозрюваний ОСОБА_2 в умовах Центральної поліклініки Військово-медичного управління. 03.07.2018 р. та 23.07.2018 року оглядався лікарями невропатологом та психіатром, за результатами огляду призначено медикаментозне лікування.

З огляду на викладене, враховуючи те, що слідчий суддя не визначив обґрунтований розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, не зазначив передбачених статтею 194 цього Кодексу обов'язків, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення ним застави, наслідки їх невиконання, не навів у оскаржуваній ухвалі виключність обставин прийняття такого рішення, а також беручи до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої подальше існування обґрунтованої підозри після спливу певного часу перестає само по собі бути підставою для обмеження свободи, а суди зобов'язані обґрунтувати рішення про продовження обмеження свободи підозрюваної особи іншими підставами, які мають бути чітко вказані, визначена ОСОБА_2 ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07.05.2018 року застава у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 440 500 грн. є такою, що не співвідноситься з даними про особу підозрюваного ОСОБА_2, обставинами кримінального правопорушення та виключна необхідність у її застосуванні в такому розмірі не доведена стороною обвинувачення, на підставі чого колегія суддів вважає її завідомо непомірною для підозрюваного, а отже такою, що визначена з порушенням вимог КПК України.

При таких обставинах, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого про продовження щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити та визначити заставу з урахуванням вимог КПК України.

Визначаючи розмір застави, апеляційний суд бере до уваги обставини, встановлені ст. ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому вважає, що підозрюваному ОСОБА_2 слід визначити заставу у розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 176 200 (сто сімдесят шість тисяч двісті ) грн. у національній грошовій одиниці України.

Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_2 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Лапіна Олександра Олександровича в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 серпня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Хлопотіна М.В., погоджене із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні -- прокурором відділу прокуратури АР Крим Добровольським Д.М., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017010000000024 від 16.05.2017 року та продовжено щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 30.09.2018 року включно, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Хлопотіна М.В., погоджене із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні -- прокурором відділу прокуратури АР Крим Добровольським Д.М., про продовження щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017010000000024 від 16.05.2017 року, - задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 30 вересня 2018 р. включнота визначити заставу в розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 176 200 (сто сімдесят шість тисяч двісті ) грн. у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ДКСУ в місті Києві, код ЄДРПОУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37310016015850).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, покласти наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками , іншими особами з приводу обставин у кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави до 30 вересня 2018 року включно.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО чи іншої установи де підозрюваний перебуває під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО чи іншої установи де підозрюваний перебуває під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурората слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

Т.В. Росік В.М. Лашевич В.В.Дзюбін