Ухвала суду № 76301155, 07.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 вересня 2018 року м. Київ № 826/14230/18

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Шевченко Н.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Заступника начальника відділу погашення боргів фізичних осіб управління погашення боргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Огарь О.Л. про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Заступника начальника відділу погашення боргів фізичних осіб управління погашення боргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Огарь О.Л. про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

1.Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви немайнового характеру фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762 гривні.

Як убачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач просить визнати протиправними податкову вимогу, рішення про опис майна у податкову заставу та зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві утриматись від дій, а отже, заявлено 3 вимоги немайнового характеру.

Проте, суд звертає увагу на те, що позивачем надано квитанцію № 56215 від 30.08.2018 про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн., що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»)

Таким чином позивачу доплатити 1409,60 грн. (2114,40 грн. (за 3 вимоги) - 704,80 грн. (сплачено) = 1409,60 грн.) за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - 34310206084021, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

2.Суд звертає увагу на те, що позивач заявляє вимоги до Заступника начальника відділу погашення боргів фізичних осіб управління погашення боргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Огарь О.Л. та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, проте у позовній заяві зазначає відповідачем лише одного відповідача, що у свою чергу також впливає на ч. 1 ст. 161 КАС України.

3.Відповідно до положень ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. (ч. ч. 1, 2 ст. 80 КАС України)

Суд звертає зазначає, що до позовної заяви ОСОБА_1 додано клопотання про витребування доказів, про не зазначено заходи, яких вжито ним для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки позову та привести позовну заяву у відповідність з приписами ст. 160 КАС України.

Керуючись статтями 160, 169, 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

1.Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2.Установити позивачу п'ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.

3.Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4.Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Шевченко