Рішення № 76300585, 05.09.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1316/18

05 вересня 2018 рокум.Тернопіль

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України в місті Тернополі Тернопільської області, про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До ОСОБА_1 окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України в місті Тернополі Тернопільської області, у якому, з урахуванням заяви про виправлення недоліків позовної заяви (а.с. №№ 17-22), просить:

- Зобов’язати відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в місті Тернополі Тернопільської області подання про повернення їй помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9530,08 грн.

- Кошти перерахувати на зазначений у позові рахунок.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22 червня 2018 року нею було укладено договір купівлі-продажу квартири з ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв», що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду «Гамма» недиверсифікованого виду закритого типу, в особі ОСОБА_3. Згідно вказаного договору, позивач придбала квартиру №52, що знаходиться в будинку № 14 по вулиці О. Довженка у м. Тернополі. При цьому позивачем було сплачено у відповідності до статті 49 Закону України «Про нотаріат» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9530,08 грн, хоча позивач не є платником даного збору в розумінні пункту дев’ятого статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки придбала житло вперше. Звернувшись до відповідача із вимогою про повернення безпідставно сплаченого збору, позивачу було відмовлено з тих підстав, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а отже відсутні підстави для повернення сплаченого збору.

Ухвалою суду від 23 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідач подала заяву про розгляд справи без її участі, просить відмовити у задоволенні позову із мотивів викладених у відзиві на позовну заяву в якому зазначено, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Крім того, позивач добровільно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та об'єднане управління не вчиняло дій, не приймало рішень щодо зобов'язання позивача сплатити збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, при вирішенні даної справи покладаються на рішення суду. Також надано довідку про зарахування коштів в сумі 9530,08 грн до державного бюджету.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

22 червня 2018 року між позивачем та ПАТ «Компанія з управління активами «Національний резерв», що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду «Гамма» недиверсифікованого виду закритого типу в особі ОСОБА_3, укладено договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1 міського нотаріального округу Тернопільської області та зареєстрований в реєстрі 1119.

Згідно вказаного договору позивач придбала квартиру №52, що знаходиться в будинку № 14 по вулиці О. Довженка у м. Тернополі.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9530,08 грн згідно квитанції № 0.0.1067957668.1 від 22 червня 2018 року.

02 липня 2018 року позивач звернулась до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із вимогою про повернення сплаченого збору.

ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області за №9456/07 від 04 липня 2018 року позивачу було відмовлено в задоволенні заяви з посиланням на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР із змінами та доповненнями.

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740.

Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З системного аналізу наведених правових актів слід прийти до висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно витягу з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта видно, що позивач є власником квартири № 52, що знаходиться в будинку № 14 по вулиці О. Довженка у м. Тернополі на підставі договору купівлі-продажу від 22 червня 2018 року.

Згідно довідки ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» від 22 серпня 2018 року №39/07-2а видно, позивач частково використала своє право на безоплатну приватизацію житла державного фонду м. Тернополя за адресою: АДРЕСА_1, згідно розпорядження органу приватизації №33347 від 25 грудня 2000 року. Сума житлових чеків становить 2,77 грн, залишок чеків становить 1,43 грн. При нормі 24,3 кв.м приватизовано – 16,2 кв.м. Станом на 29 грудня 2012 року згідно обліку технічної інвентаризації в м. Тернополі позивач не має зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) в м. Тернополі.

Згідно довідки ПАТ «Державний ощадний банк України» №202 від 03 липня 2018 року позивач включена у списки для приватизації житла за адресою м. Тернопіль, вул. Ділова, 4/12.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше чи свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не здобуто.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позивач дійсно 22 червня 2018 року вперше придбала житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна і при оформленні документів безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі – продажу нерухомого майна в розмірі 9530,08 грн, який підлягає поверненню.

При цьому, суд не бере до уваги твердження відповідача, стосовно того, що відповідно до чинного законодавства України не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно, що позбавляє можливості перевірити інформацію про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.

Зокрема, пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Отже, враховуючи, що відповідним органом, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету у сфері обов'язкового пенсійного страхування є відповідач, суд зазначає, що саме останній наділений обов'язком щодо формування до органу Казначейства подання про повернення коштів.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України в місті Тернополі Тернопільської області про повернення їй суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про перерахування вказаного збору на розрахунковий рахунок позивача, суд зазначає, що подання подається платником, у даному випадку позивачем, самостійно до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону одержувача, реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню.

Таким чином, вимога позивача про перерахування помилково сплаченого збору на її розрахунковий рахунок є передчасною, оскільки це відбувається лише за заявою платника до органу Казначейства і лише після сформування контролюючим органом відповідного подання про повернення коштів.

Крім цього, перерахування вказаного збору на розрахунковий рахунок позивача здійснюється органом Державної казначейської служби, який не є відповідачем у справі.

За встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині перерахування помилково сплаченого збору на її розрахунковий рахунок не підлягають до задоволення.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 704,80 грн. Це підтверджується квитанцією №0.0.1080795700.1 від 12 липня 2018 року, що міститься в матеріалах справи.

Оскільки судом задоволено одну з двох заявлених позивачем вимог, то сплачений судовий збір у сумі 704,80 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в користь позивача частково - в сумі 352,40 грн (704,80:2).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40377598), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області (вул. Листопадова, буд. 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 37977726), про зобов'язання вчинити дії – задовольнити частково.

Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати подання до Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про повернення ОСОБА_2 9530,08 грн (дев’ять тисяч п’ятсот тридцять гривень вісім копійок) помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання перерахувати на розрахунковий рахунок позивача помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в користь ОСОБА_2 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) сплаченого судового збору згідно квитанції №0.0.1080795700.1 від 12 липня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.