Ухвала суду № 76299730, 06.09.2018, Луганський окружний адміністративний суд

3.1.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про забезпечення позову

06 вересня 2018 року СєвєродонецькСправа № 1240/2666/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 Ельсаєд про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 Ельсаєд до Управління державної міграційної служби України у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення від 01.08.2018 № 4401.5-28956/44.1-18 щодо відмови в оформленні посвідки на тимчасове проживання, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 Ельсаєд до Управління державної міграційної служби України у Луганській області, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 01.08.2018 № 4401.5-28956/44.1-18 щодо відмови в оформленні посвідки на тимчасове проживання позивачу;

- зобов'язати оформити посвідку на тимчасове проживання позивачу.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на 25.09.2018.

Разом з позовною заявою позивачем надано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення від 01.08.2018 № 4401.5-28956/44.1-18 УДМС України у Луганській області щодо відмови в оформленні посвідки на тимчасове проживання до моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що спірним рішенням позивачу відмовлено в оформленні посвідки на тимчасове проживання, однак існують всі підстави вважати, що дане рішення не відповідає чинному законодавству України та є протиправним.

Спірним рішенням відмовлено в оформленні посвідки з посиланням на підпункту 6 пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322, згідно з яким територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки.

Стверджує, що в оскаржуваному рішенні не зазначено, з яких саме конкретних підстав, що передбачені підпунктом 6 пунктом 61 Порядку, прийнято рішення про відмову у оформленні посвідки.

На думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову несе небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Спірне рішення має наслідком заборону проживання та перебування позивача на території України, позивач не зможе закінчити навчання, тоді як наказом від 05.07.2018 № 73 його зараховано на підготовче відділення ДЗ «Луганський державний медичний університет». Для відновлення інтересів позивача необхідно буде докласти значних витрат, оскільки виїзд за межі України, оплата послуг адвоката (представника), оплата за навчання потребують значних витрат.

Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частинами другою та третьою статті 154 КАС України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд вважає за можливе розглянути заяву без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 Ельсаєд про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою статті 150 КАС України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 КАС України).

Види забезпечення позову визначені статтею 151 КАС України.

Так, згідно із частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Приписами частини другої статті 151 КАС України встановлено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Позивачу була видана посвідка на тимчасове проживання ТР 064419, дата закінчення строку дії якої 01.08.2018.

Наказом ДЗ «Луганський державний медичний університет» від 05.07.2018 № 73 ОСОБА_1 Ельсаєд був зарахований на підготовче відділення.

09.07.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою для отримання посвідки на тимчасове проживання.

Рішенням Відповідача від 01.08.2018 № 4401.5-28956/44.1-18 відмовлено Позивачу на підставі підпункту 1 пункту 61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322, відмовлено в оформленні посвідки на тимчасове проживання.

Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 322, передбачено порядок дій у випадку прийняття рішення про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання.

Так, згідно з пунктом 1 Загальної частини Порядку посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Згідно із наявною інформацією 01.08.2018 закінчився строк дії посвідки ОСОБА_1 Ельсаєд на тимчасове проживання ТР 064419, та 01.08.2018 відповідачем прийнято оскаржуване рішення про відмову в оформленні посвідки на тимчасове проживання, тобто станом на теперішній час тимчасове проживання ОСОБА_1 Ельсаєд в України є невирішеним.

Обставини прийняття оскаржуваного рішення, зважаючи на те, що звернення з заявою відбулося до закінчення терміну дії посвідки, його правомірність, законність та обґрунтованість є предметом розгляду у даній справі, та підлягають встановленню в ході судового розгляду справи, тому посилання позивача на очевидну протиправність рішення як підставу забезпечення позову суд оцінює критично, і при розгляді заяви суд не може надавати оцінку рішенню відповідача до ухвалення рішення по суті.

Разом з тим, відповідно до пункту 67 Порядку № 322 після закінчення строку дії посвідки іноземець та особа без громадянства зобов’язані в семиденний строк зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України. При цьому посвідка здається до територіального органу/територіального підрозділу ДМС.

Пунктом 77 Порядку № 322 визначено, що рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку або до суду в установленому порядку.

Тобто, рішення про відмову в оформленні посвідки тягне зазначені вище юридичні наслідки для позивача, тобто це рішення є індивідуальним актом в розумінні КАС України.

Таким чином, становище, в якому знаходиться позивач, з урахуванням подання заяви про оформлення посвідки до закінчення терміну дії попередньої посвідки та очікування ним оформлення нової, позбавляє його можливості захищати свої права та законні інтереси, тому надання у подальшому судом оцінки такому акту та його можливе скасування не забезпечить реального захисту порушеного права позивача.

Зважаючи на вищевикладене, в суду наявні обґрунтовані підстави вважати, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 5, 77, 150-154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 Ельсаєд про забезпечення позову за позовної заяви до Управління державної міграційної служби України у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання оформити посвідку на тимчасове проживання задовольнити.

Зупинити дію рішення Управління державної міграційної служби України у Луганській області 01.08.2018 № 4401.5-28956/44.1-18 щодо відмови в оформленні посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 Ельсаєд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

СуддяОСОБА_2