
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 1940/1351/18
05 вересня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Кухар Л.О.;
позивача: ОСОБА_1;
представника відповідача: ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1В.) із адміністративним позовом до ОСОБА_3 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (надалі – відповідач), в якому просить зобов’язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статі 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01.11.2017.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. 12.02.2018 листом №555/04 ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, так як комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років не підтверджено необхідного пільгового стажу у зв’язку з виявленою невідповідністю займаним посадам, а також проведенням атестації робочого місця за іншою посадою.
Позивач вважає відмову ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки незважаючи на відсутність відомостей про проведення атестації робочого місця після набрання чинності постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», період роботи позивача у колгоспі «Дружба» з 29.09.1980 по 21.08.1992 на посаді електрозварника V розряду та час його навчання у професійно-технічному навчальному закладі складає 12 років 8 місяців і 16 днів, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відтак просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 17.07.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №819/1351/18 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 15.08.2018.
Судове засідання, призначене на 15.08.2018 не проводилось у зв’язку з перебуванням головуючого судді Баранюка А.З. у відпустці, розгляд справи відкладено на 05.09.2018.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві. Додатково зазначив, що його загальний трудовий стаж становить 27 років і 5 днів, з них пільговий стаж за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах становить 12 років 8 місяців 16 днів, що цілком достатньо для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, вказав, що рішення ОСОБА_3 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про відмову в призначенні позивачу пільгової пенсії є правомірними, а тому просив суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його вимог у повному обсязі, з огляду на те, що комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років не підтверджено наявність у позивача необхідного пільгового стажу у зв’язку з виявленою невідповідністю займаним посадам та неподанням позивачем документів, що підтверджують наявність у нього необхідного пільгового стажу.
Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та представника відповідача, показання свідків, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
З трудової книжки колгоспника № 1813053 (дата заповнення 10.02.1985) та трудової книжки серії ПР № 134351 (дата заповнення 01.10.2001) позивача слідує, що:
- з 29.09.1980 по 25.02.2000 ОСОБА_1 працював на посаді електрозварника V розряду колгоспу «Дружба», який реорганізовано у селянську спілку «Відродження»;
- з 10.03.2000 по 01.11.2001 позивач працював на посаді електрозварника ручного зварювання Філії «Консервний завод» ТзОВ ВКФ «Декор»;
- з 01.01.2002 по 31.03.2002 ОСОБА_1 працював на посаді електрозварника ручного зварювання Філії «Консервний завод» ТзОВ ВКФ «Декор»;
- з 10.04.2002 по 11.07.2002 – на посаді електрозварника ручного зварювання Філії «Консервний завод» ТзОВ ВКФ «Декор»;
- з 12.07.2002 по 13.12.2002 - на посаді електрозварника ручного зварювання Філії «Консервний завод» ТзОВ ВКФ «Декор»;
- з 16.12.2002 по 01.07.2003 - на посаді електрозварника ручного зварювання Філії «Консервний завод» ТзОВ ВКФ «Декор»;
- з 02.07.2003 по 02.01.2007 - на посаді електрозварника ручного зварювання Філії «Консервний завод» ТзОВ ВКФ «Декор»;
- з 03.01.2007 по 02.04.2007 – на посаді електрозварника ручного зварювання ПП «Агроспецгосп», яке є правонаступником стосовно майна, прав і обов’язків Філії ««Консервний завод» ТзОВ ВКФ «Декор» (а. с. 14-17).
Позивач 01.11.2017 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (а. с. 18-19).
ОСОБА_3 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 12.02.2018 № 555/04 було відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №2. Підтверджено загальний трудовий стаж позивача 27 років 5 днів (а. с. 25-30).
Не погодившись із даною відмовою позивач звернулася до суду із відповідним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
Відповідно до змісту статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
В силу приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Відповідно до розділу ХХХІІ «Загальні професії» списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, передбачено посаду, зокрема: електрозварники та їх підручні.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 20 вищевказаного Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При цьому, у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Водночас, згідно п. 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Факт роботи позивача в колгоспі «Дружба» та селянській спілці «Відродження», яка є його правонаступником, що підтверджується довідкою Потуторської сільської ради Бережанського району Тернопільської області від 03.07.2018 № 293 (а. с. 21), у період 1980-2001, крім трудової книжки підтверджується також Архівною довідкою Потуторської сільської ради Бережанського району Тернопільської області від 03.07.2018 № 292, у якій зазначено, що ОСОБА_1 значиться в книгах обліку праці та розрахунків з членами колгоспу «Дружба», селянської спілки «Відродження», а також вказано суми його річної заробітної плати (а. с. 22). Крім того, у матеріалах справи наявна довідка Потуторської сільської ради Бережанського району Тернопільської області від 03.07.2018 № 291, що підтверджує факт членства позивача у колгоспі «Дружба», селянській спілці «Відродження» та відомості про кількість вироблених трудоднів (людино-днів), трудову участь в колгоспному виробництві (а. с. 23).
Відповідач, як на підставу відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивачу періодів роботи у колгоспі «Дружба», який реорганізовано в селянську спілку «Відродження», посилається на неподання уточнюючої довідки та відсутність відомостей про проведення атестації робочого місця. У матеріалах справи наявний лист Потуторської сільської ради Бережанського району Тернопільської області від 03.07.2018 № 105, у якому зазначено, що книги обліку трудового стажу та книги обліку праці і розрахунків вказаних підприємств здані в архів Потуторської сільської ради, документи про проведення атестації робочого місця колгоспу «Дружба», селянської спілки «Відродження» у Потуторську сільську раду на зберігання не надходили. (а.с. 24). У зв’язку з чим, Потуторська сільська рада Бережанського району Тернопільської області не має змоги надати позивачу уточнюючу довідку.
Разом з тим, в судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, який працював у колгоспі «Дружба», селянській спілці «Відродження» з 1966 року по 2000 рік та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 та працював у колгоспі «Дружба», селянській спілці «Відродження». Вказані особи зазначили, що під час їхньої роботи у колгоспі «Дружба», селянській спілці «Відродження» з ними працював ОСОБА_1 на посаді електрозварника з повним робочим днем, а також виконував роботу понад норму.
Суд звертає увагу на те, що у період роботи позивача у колгоспі «Дружба» з 29.09.1980 по 21.08.1992 на посаді електрозварника до вступу в законну силу постанови КМУ від 01.08.1992 №442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», робота на вказаній посаді не потребувала проведення атестації робочого місця, а тому доводи відповідача про відсутність відомостей про проведення атестації робочого місця як на підставу не зарахування вказаного періоду у пільговий стаж є безпідставним.
Крім того, у матеріалах справи наявний атестат позивача від 30.08.1980 № 976, який підтверджує, що він закінчив міське професійно-технічне училище №1 міста Тернополя за спеціальністю електрозварник, термін навчання – з 01.10.1979 по 30.08.1980 (а. с. 13).
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Період навчання позивача включено відповідачем до загального трудового стажу позивача, що підтверджується розрахунком стажу ОСОБА_1 і становить 11 місяців (а. с. 20), а тому суд приходить до переконання, що вказаний період повинен зараховуватись і до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії.
Відтак, на підставі вище згаданих документів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, та показань свідків, трудовий стаж роботи ОСОБА_1 на посадах передбачених Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, у період з 01.10.1979 по 21.08.1992 знайшов своє відображення в матеріалах справи.
Таким чином, у позивача наявний відповідний стаж (27 років 5 днів загального стажу та 16 років 08 місяців 16 днів стажу на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці), що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статі 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із загальним правилом, передбаченим статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Суд звертає увагу на те, що пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування певних документів, відсутніх не з вини особи, збереження яких не може нею контролюватись, відтак на цю особу не може покладатись відповідальність за їх збереження. Об'єктивна неможливість дослідження таких документів не може бути підставою для відмови у задоволенні позову за обставин, коли право на відповідний вид пенсії підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, а відсутність уточнюючих документів в даному випадку не може бути перешкодою для зарахування позивачу вказаного періоду роботи до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно зі статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У відповідності до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що позивач з часу звернення за призначенням пенсії тобто з 01.11.2017 має право на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому відмову ОСОБА_3 об'єднаного управління пенсійного фонду України Тернопільської області від 12.02.2018 суд вважає протиправною і такою, що суттєво обмежує права позивача.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.11.2017, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
При цьому, суд звертає увагу на те, що права позивача, в частині виплати йому пенсії за віком на пільгових умовах на час розгляду даної справи не порушені, оскільки призначення пенсії не проведено, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє, жодних рішень щодо обмеження пенсії позивача граничним розміром відповідачем не приймалося, тому позовні вимоги у зазначеній частині є передчасними та не підлягають задоволенню.
Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Бережанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (47501, вул. Шевченка, 13а, м. Бережани, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 40377362) призначити ОСОБА_1 (47524, вул. Дуди, 68, с. Потутори, Бережанський район, Тернопільська область, код РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 листопада 2017 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 08 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 вересня 2018 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.
Судове рішення № 76299623, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 05.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1940/1351/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: