
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2018 року м.Київ № 810/1675/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандстор" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністью "Грандстор" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2018 № НОМЕР_1.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем за наслідками фактичної перевірки застосовано штрафні санкції у розмірі 65 139,56 грн., у зв’язку з із встановленням факту перевищення ліміту залишку готівки у касі товариства у перевіряємий період, однак позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки у зв’язку з технічною помилковою в банківських квитанціях, посадовими особами зроблено помилкові висновки щодо залишку готівки.
Крім того зазначає, що відсутність підпису одержувача коштів у графі «одержувач» та у зв’язку з цим певна некоректність заповнення видаткового касового ордеру, однак фактичне одержання коштів є свідченням того, що готівку з каси було виведено.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні та надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує та вважає, що штрафні санкції нараховано правомірно та визначена за наслідками недотримання позивачем чинного податкового законодавства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2018 провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження.
За заявами учасників справи 15.05.2018 підготовче провадження у справі було закрито та продовжено розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 7 ст. 181 КАС України якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст. 180 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Частиною 3 ст. 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані учасниками справи та заслухавши їх у судовому засіданні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Грандстор» має статус юридичної особи, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
На даний час та на день звернення товариства до суду, директором підприємства – ОСОБА_1, яка по сумісності є головним бухгалтером товариства.
Як вбачається з матеріалів справи у період з 13.02.2018 по 19.02.2018 посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 31.01.2018 № 190 «Про проведення фактичних перевірок» та направлень на перевірку від 13.02.2018 було проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Литвиненко - Вольгемут, буд. 3, власником якого є ТОВ «Грандстор».
За результатами проведеної перевірки було складено акт фактичної перевірки від 19.02.2018 № 0245/1000/14/39630941.
Відповідно висновків фактичної перевірки встановлено порушення товариством вимог п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного Банку України від 15.12.2004 № 637 (надалі - Положення № 637).
На підставі вказаного акту фактичної перевірки від 19.02.2018 та з урахуванням заперечень позивача від 26.02.2018, ГУ ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення - рішення (форма «С») від 03.03.2018 № НОМЕР_1, яким до ТОВ «Грандстор» застосовано штрафну санкцію у розмірі 65 139, 56 грн. у зв'язку із встановленням під час перевірки факту перевищення ліміту залишку готівки у касі товариства у перевіряємому періоді.
Вважаючи вказане податкове повідомлення – рішення прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положення № 637 (чинне на час виникнення даних правовідносин) розроблено відповідно до ст. 33 Закону України "Про Національний банк України" та визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.
Відповідно до Положення № 637 касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.
Також Положенням № 637 дано визначення ліміту залишку, а саме граничного розміру суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.
Згідно п. 2.8 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.
Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.
Таким чином, порушенням п. 2.8 Положення № 637 є тримання в позаробочий час в касі підприємства виручки (готівки) в сумі, яка перевищує встановлений ліміт каси.
Як було встановлено в ході фактичної перевірки, ліміт залишку готівки в касі ТОВ «Граднстор» становить 20 841,83 грн. згідно наказу ТОВ «Грандстор» від 23.05.2017 № 2.
Посадові особи ГУ ДФС у Київській області дійшли висновку, що вищевказаний ліміт залишку готівки було перевищено позивачем у перевіряємому періоді на загальну суму 32 569,78 грн., а саме у видатковому касовому ордері від 19.12.2017 № 658 на суму 10 390,21 грн., у видатковому касовому ордері від 20.12.2017 № 660 на суму 10 925,47 грн., у видатковому касовому ордері від 21.12.2017 № 662 на суму 11 254,10 грн., в яких, на думку перевіряючих, відсутній підпис одержувача готівки - не працівника ТОВ «Грандстор» - ОСОБА_2, яка в ці дні фактично отримувала з каси готівкові кошти за письмовим дорученням та власноручно вносила їх на розрахунковий рахунок (згідно банківських квитанцій).
Проте, судом встановлено, що такі висновки не відповідають дійсності, оскільки перевіряючими було неправильно оцінено обставини видачі в указані дні виручки (готівки) та їх здавання в банківську установу.
Відповідно до п. 3.4 Положення № 637 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.
Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий.
Згідно з нормами п. 3.5 Положення № 637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору.
Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.
Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю.
Зміст наведених положень у їх системному зв'язку свідчить про те, що при проведенні оцінки питання дотримання суб'єктом господарювання порядку ведення касових операцій визначальне значення має встановлення факту видачі або отримання (повернення) готівкових коштів, а не тільки правильність складання та оформлення відповідних звітних документів. Правова позиція щодо цього викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.05.2011 у справі № К-6121/07.
Відповідно п. 3.7 Положення № 637 документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку.
Так, 19.12.2017 о 16 год. 16 хв. 16 000,00 грн. готівкових коштів із каси магазину було здано в банківську установу ПАТ КБ «Приватбанк» на поточний рахунок позивача, що підтверджується квитанцією цього банку. Із наданої до суду квитанції вбачається, що готівкові кошти в сумі 16 000,00 грн., які є надходженням від торгової виручки від продажу товарів, надійшли від ТОВ «Грандстор» на р/р ТОВ «Грандстор» № 26002052639130.
20.12.2017 о 13 год. 45 хв. 20 000,00 грн. готівкових коштів із каси магазину було здано в банківську установу ПАТ КБ «Приватбанк» на поточний рахунок ТОВ «Грандстор», що підтверджується квитанцією цього банку. Із наданої до суду квитанції вбачається, що готівкові кошти в сумі 20 000,00 грн, які є надходженням від торгової виручки від продажу товарів, надійшли від ТОВ «Грандстор» на р/р ТОВ «Грандстор» № 26002052639130.
Також 21.12.2017 о 16 год. 01 хв. 22 000,00 грн. готівкових коштів із каси магазину було здано в банківську установу ПАТ КБ «Приватбанк» на поточний рахунок ТОВ «Грандстор», що підтверджується квитанцією цього банку. Із наданої до суду квитанції чітко вбачається, що готівкові кошти в сумі 22 000,00 грн., які є надходженням від торгової виручки від продажу товарів, надійшли від ТОВ «Грандстор» на р/р ТОВ «Грандстор» № 26002052639130.
Як вбачається з матеріалів справи зазначені кошти 19 - 21 грудня 2017 року, перед здачею їх в банк, були видані з каси магазину № 10 ТОВ «Грандстор» керівнику товариства - ОСОБА_1, яка також є головним бухгалтером цього товариства.
У вказаних видаткових касових ордерах містяться підписи ОСОБА_1 (в графі «керівник» та «головний бухгалтер») та її паспортні дані, що свідчить про той факт, що керівник - ОСОБА_1 підписувала зазначені ордери.
А також в даних ордерах наявний підпис касира, який підтверджує видачу готівки саме керівнику товариства - ОСОБА_1
Абзацом 5 п. 3.10 Положення № 637 передбачено, що у касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит "одержав" або "прийнято від" не заповнюється.
Та обставина, що в графі «одержувач» вищевказаних видаткових касових ордерів немає підпису одержувача коштів - керівника ОСОБА_1. не може бути підставою для висновків про те, що кошти фактично не були видані з каси товариства чи не були здані в банк в установленому порядку.
Відсутність підпису ОСОБА_1 у графі «одержувач» та у зв'язку з цим - певна некоректність заповнення видаткового касового ордеру, при одночасній наявності підпису ОСОБА_1 у касовому ордері у графі «керівник» та при фактичному одержанні цих коштів, свідчить про виведення готівки з каси.
Таким чином, відповідні готівкові кошти (торгівельна виручка) на підставі видаткових касових ордерів були видані із каси магазину ТОВ «Грандстор» його керівнику - ОСОБА_1, фактично нею отримані, та в ці ж самі дні здані нею до ПАТ КБ «Приватбанк» через термінал самообслуговування ПАТ КБ «Приватбанк» для зарахування вказаних коштів на р/р ТОВ «ГРАНДСТОР» № 26002052639130 від імені ТОВ «Грандстор».
Разом із тим, у зв'язку із технічними недоліками банківської програми по внесенню виручки через банківські термінали самообслуговування, у квитанціях ПАТ КБ «Приватбанк», які свідчать про здавання ТОВ «Грандстор» виручки до банку, в графах «платник/через» помилково зазначено, що надходження торгівельної виручки від ТОВ «Грандстор» було здійснено через колишнього керівника ОСОБА_2, а не через діючого керівника ОСОБА_1, яка фактично отримувала ці кошти із каси товариства та вносила їх на банківський рахунок товариства через термінали самообслуговування ПАТ КБ «Приватбанк».
В матеріалах справи міститься копія протоколу загальних зборів учасників (засновників) ТОВ «Грандстор» № 2 від 15.11.2016 та копія наказу № 3 від 16.11.2016 з якиї вбачається, що попереднім директором ТОВ «Грандстор» була ОСОБА_2.
На думку суду, виникнення технічної помилки при передачі виручки через банківський термінал діючим директором являє собою обставину, яка напряму не залежала від позивача та є виключною обставиною, оскільки наслідком є зарахування даних коштів на рахунок ТОВ «Грандстор».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення – рішення № 26-17 від 01.03.2016, № 107/13-02 від 01.07.2016.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. (платіжне доручення № 2336 від 04.04.2018), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області. форми "С" від 03.03.2018 № НОМЕР_1, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Грандстор» нараховано штрафні санкції у сумі 65 139,56 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандстор» (ЄДРПОУ 39630941) судові витрати у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.
Судове рішення № 76299405, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 15.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/1675/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: