Рішення № 76299380, 06.09.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2018 р. справа № 0940/1311/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лучко О.О., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення, -

В С Т А Н О В И В:

26.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо здійснення перерахунку пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу при виході на пенсію з 06.11.1982 нараховано пенсію за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення відповідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” за №2262-ХІІ від 09.04.1992. Вислуга років на день призначення становила 45 років. З 01.01.2018 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням розміру грошового забезпечення до 70%. Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати йому пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення, однак відповідач відмовив у такому перерахунку пенсії. Вважає дії відповідача щодо перерахунку пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення протиправними, а тому звернувся з відповідним позовом до суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, які позивачем були усунуті.

07.08.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.08.2018. Проти заявлених позовних вимог відповідач заперечив з підстав, наведених у відзиві (а.с.34-38), та пояснив, що 08.12.1982 позивач звернувся за призначенням пенсії. Відповідно до виписки з наказу Головнокомандуючого воєнно-повітрянними силами №0102 від 19.10.1982 ОСОБА_1 звільнено зі служби в запас по п.«а», ст.59 (по віку) за вислугою 44 роки 10 місяців. Пенсію позивачу призначено за вислугу років у розмірі 75% грошового забезпечення відповідно до ОСОБА_2 Міністрів СРСР «Про затвердження Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей» за №986 від 10.11.1982. З моменту призначення пенсії її розмір змінювався кілька разів відповідно до змін законодавства, зокрема, у розмірі 85% та 90% грошового забезпечення. На виконання постанови КМУ «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені від військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 01.01.2018, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, у задоволенні позову просив відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши та оцінивши подані докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

З 06.11.1982 ОСОБА_1, старшому штурману-льотчику винищувальної авіації ВПС Одеського військового кругу, призначено пенсію за вислугу років з урахуванням 45 років вислуги в розмірі 75% грошового забезпечення відповідно до ОСОБА_2 Міністрів СРСР «Про затвердження Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей» №986 від 10.11.1982, про що свідчить копія розрахунку за вислугу років за №61161 (а.с.47-48).

В подальшому, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ від 09.04.1992 пенсійним органом здійснювався перерахунок пенсії позивача, розмір якої з 1996 року був змінений з 75% на 85 % грошового забезпечення, а з 2003 року – з 85% на 90% грошового забезпечення (а.с.44-48, 52-60).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у серпні 2018 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується розрахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі ХД0901002871 від 07.06.2018 (а.с.11, 60).

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, 09.07.2018 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 (а.с. 16).

Листом №1087/К-15 від 05.07.2018 (а.с. 9-10) відповідач повідомив позивача, що Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» за №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», згідно з якою максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесені у встановленому законом порядку до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи і створення передумов для економічного зростання в України» внесено зміни в статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» , за яким максимальний розмір пенсії , що призначається за вислугу років, не повинен перевищувати 70 відсотків сум грошового забезпечення за будь-якою з підстав, зазначеною в ст.63 вказаного Закону. Таким чином, при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 максимальний розмір пенсії за вислугу років не може перевищувати 70 процентів.

Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо перерахунку пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні вказаного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).

Приписами ч.3 ст.46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” N 2262-XII від 09.04.1992.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв’язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 N45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(далі - Закон), у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Матеріали справи свідчать, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 р. № 103 органом пенсійного фонду здійснено перерахунок пенсії позивача, у зв'язку з чим її основний розмір склав 70% грошового забезпечення.

Вказана обставина підтверджується протоколом за пенсійною справою №0901002871 від 07.06.2018 (а.с. 11) і листом відповідача №1067/Н-15 від 03.07.2018 (а.с.9-10), яким останній повідомив позивача, що перерахунок пенсії здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” в розмірі 70% грошового забезпечення.

Суд зазначає, що пенсія позивачу у 1982 році була призначена відповідно до чинного тоді законодавства – ОСОБА_2 Міністрів СРСР «Про затвердження Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей» №986 від 10.11.1982, в пунктах 13 та 14 якого було передбачено, що максимальний розмір пенсії військовослужбовців за вислугу років не може перевищувати 75% грошового забезпечення.

Дана ОСОБА_2 Міністрів СРСР втратила чинність на підставі ОСОБА_2 Міністрів СРСР №1290 від 15.12.1990, яка набрала чинності з 01.01.1991 року.

В той же час умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил СРСР визначав Закон СРСР «О пенсионном обеспечении военнослужащих» від 28.04.1990 року, в статті 14 якого зазначено, що пенсії за вислугу військовослужбовцям призначаються у розмірі не вище 75 відсотків грошового забезпечення.

Після проголошення Україною незалежності Верховна ОСОБА_2 України прийняла ОСОБА_2 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» N 1545-XII від 12.09.1991, якою встановила, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

09 квітня 1992 року Верховна ОСОБА_2 України прийняла Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ, який введений в дію з 01.01.1992 року.

В ст.13 даного Закону (в редакції, чинній на момент прийняття Закону), закріплювалось, що загальний розмір пенсії військовослужбовців за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 – 80 процентів.

Тобто, розмір пенсії у процентному відношенні грошового забезпечення, передбачений законодавством України, не змінився в порівнянні із союзним законодавством, на підставі якого позивачу була призначена пенсія.

В подальшому до ст.13 Закону № 2262-ХІІ вносилися зміни, якими змінювався розмір пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом.

Так, відповідно до ст.13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній станом на 2003) пенсії за вислугу років призначаються, зокрема, в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Суд зазначає, що позивачу у 2003 році була перерахована пенсія за вислугу років та визначено її розмір, виходячи з 90% відповідних сум грошового забезпечення. Вказана обставина сторонами не заперечується.

Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” № 3668-VI від 8 липня 2011 року, який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Таким чином, з 01.10.2011 положення частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90 % відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.

Крім того, відповідно до Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України” №1166-VІІ від 27.03.2014, який набрав чинності 01.04.2014 було внесено зміни до в ч.2 ст.13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ (на підставі якої позивачеві обраховується пенсія), де цифри “ 80” замінили на цифри “ 70” (максимальний розмір пенсії).

Вказане і слугувало підставою для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 в розмірі 70% грошового забезпечення.

З цього приводу суд зазначає, що згідно із ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Згідно із ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Роз'яснення вказаної норми наведено в рішенні Конституційного Суду України N 1-рп/99 від 09.02.1999, зі змісту якого слідує, що ч.1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували раніше.

Таким чином, суд зазначає, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а тому зміни, внесені до ч.2 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.

Відтак, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись та норма, яка визначає розмір грошового забезпечення у відсотках на момент призначення пенсії.

Аналогічну позицію щодо застосування норм права висловив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (провадження № К/9901/849/17).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

А тому відповідач, здійснивши перерахунок пенсії позивачу в розмірі 70% грошового забезпечення, діяв протиправно, оскільки на момент призначення позивачу пенсії розмір його пенсії у відсотках обчислювався з розміру 75% грошового забезпечення, відтак і перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року слід проводити, виходячи із 75% грошового забезпечення.

За таких обставин, позовна вимога підлягає задоволенню в частині визнання протиправними дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу в розмірі 70% грошового забезпечення та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу в розмірі 75% грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018, починаючи з 01.01.2018 року. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Стосовно розподілу судових витрат, то відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Згідно з абзацом 2 частини 5 статті 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відтак, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, відповідач також не поніс витрат і суду на надав їх підтвердження, відсутні підстави для їх стягнення із сторін.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 2, 6-14, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 в розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі 75% грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” №103 від 21.02.2018, починаючи з 01.01.2018.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, вул. Мельничука 8/5, м.Івано-Франківськ, 76018);

Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул.Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Лучко О.О.