Рішення № 76299096, 07.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2862/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенка А.В.,

за участю секретаря - Філімоненка А.О.,

сторін:

представник позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представник відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «-ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ-» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Болградське шосе, 8, корп. А) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8), Комісії Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «-ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ-» до Державної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить:

- Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №593164/34034619 від 13.02.2018 року, про відмову у реєстрації податкової накладної № 30 від 13.12.2017 р.

- Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 06.03.2018 року за № 25905/34034619.

- Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну складену Товариством з обмеженою відповідальністю «-ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ-» № 30 від 13.12.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення комісії Державної фіскальної служби України №593164/34034619 від 13.02.2018 року, про відмову у реєстрації податкової накладної № 30 від 13.12.2017 р., прийняте відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Так, позивач вказує, що на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкових накладних, платником податків були надані усі належні документи, вичерпний перелік яких наведений Наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 “Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано Позивачу надати пояснення та/або копії документів”. Проте, останні не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість фіскальний орган як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної вказав на подання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Щодо рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 06.03.2018 року за № 25905/34034619, то Позивач вважає його протиправним з тих самих підстав.

Позивач зазначає, що такі рішення суб’єкта владних повноважень суперечать приписам чинного законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов (а.с. 93-95).

В обґрунтування зазначено, що позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкову накладну № 30 від 13.12.2017 р. За отриманою квитанцією з єдиного вікна приймання звітності ДФС України підприємству було повідомлено, що реєстрація відповідної податкової накладної зупинена та висловлено пропозицію щодо надання пояснень та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте у зв’язку з відсутністю у наданих до ДФС України копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, платником не додержано вимог наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567.

04.09.2018 року від Позивача надійшла Відповідь на відзив, в якій Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 104-109).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, судом встановлено наступне.

TOB «-ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ-» було подано на реєстрацію до Єдиного реєстру (надалі ЄРНП) податкову накладну №30 від 13.12.2017р на суму 109250, 00 грн. (а.с. 48).

19.12.2017 р. TOB «-ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ-» було отримано квитанцію реєстраційний номер: НОМЕР_1 про зупинення реєстрації податкової накладної №30 від 13.12.2017р. (а.с. 49).

На виконання вимог ДФС України відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.12.2017р - до податкової накладної №30 від 13.12.2017р. ТОВ «-ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ-» через особистий кабінет електронного сервісу «електронний кабінет платника» 06.02.2018р. за №20 подано до ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій з поясненнями та повним пакетом документів на підтвердження наданих пояснень та підтвердження реальності здійснення господарських операцій щодо поставки товару (а.с. 50-51).

Згідно квитанції №1 до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК від 06.02.2018р документ доставлено до ДФС України, документ збережено на центральному рівні (а.с. 52).

13.02.2018р ТОВ «-ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ-» від комісії ДФС України отримано рішення №593164/34034619 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 13.12.2017р., на підставі того, що «документи складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію накладної» (а.с. 53-54).

22.02.2018р. за вих. №22-02-2018/4 ТОВ «-ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ-» подано скаргу на рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної (а.с. 55-72).

Внаслідок розгляду якої 06.03.2018р комісією ДФС з питань розгляду скарг прийнято рішення №25905/3403419 про залишення скарги без задоволення, рішення комісії без змін (а.с. 73).

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу неправомірного, на думку Позивача, рішенння Комісії ДФС України №593164/34034619 від 13.02.2018 року, про відмову у реєстрації податкової накладної № 30 від 13.12.2017 р. та рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 06.03.2018 року за № 25905/34034619.

Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” від 21.12.2016 року № 1797- VIII, було внесено ряд суттєвих змін до ПК України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування ПДВ за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю. Цим Законом зокрема було доповнено статтю 201 ПК України пунктом 201.16 наступного змісту: реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У відповідності до вимог п. 74.2 ст. 72 ПК України в ЄРНП забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРНП.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРНП з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації регулюється ПК України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями); Наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 року “Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”(далі - Наказ № 567); Постановою Кабінету Міністрів України № 190 від 29.03.2017 року “Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій”; Наказом Міністерства фінансів України № 566 від 13.06.2017 року “Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації”(далі - Наказ № 566); Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних” № 1246 від 29 грудня 2010 р. (далі за текстом - Постанова № 1246).

Згідно з вимогами п. 12 Постанови №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Згідно з п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРНП, затверджених наказом № 567, моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Згідно з пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Такий перелік затверджений Наказом № 567, та передбачає надання платником податків для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв необхідно надати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (п.2 Вичерпного переліку, затвердженого Наказом № 567).

Згідно з вимогами пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 566, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП або відмову в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку № 566, комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V ПК України та Постановою №190. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП або про відмову в такій реєстрації” від 29 березня 2017 р. № 190, підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за результатами розгляду податкової накладної Відповідачем на адресу ТОВ «-ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ-» надіслана квитанція, у якій зазначено, що з урахуванням положень п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом №567 від 13.06.2017 року. За результатами опрацювання системи моніторингу оцінки критеріїв ризиків виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання потоварах згідно з УКТ ЗЕД.

Судом встановлено, що Відповідачем у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, затверджених Наказом №567 від 13.06.2017 року. Проте підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію або критеріїв, якщо їх виявлено два (а.с.49).

Суд вважає за необхідне зазначити, що визначення Відповідачем у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, затвердженому Наказом №567.

Таким чином, контролюючим органом, у даному випадку, порушено вимоги підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки у квитанції не зазначено чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, на підставі яких здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Також, судом встановлено, що у порядку, визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, ТОВ «-ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ-» до органу державної фіскальної служби додатково надані Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, докази щодо здійснення господарських операцій, та їх документальне підтвердження.

За результатами розгляду додатково доданих пояснень та первинних документів, Комісією ДФС України прийняте спірне рішення щодо відмови в реєстрації зазначеної податкової накладної, у якій зазначено, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних стало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване Позивачем рішення Комісії ДФС України №593164/34034619 від 13.02.2018 року не містить повної інформації щодо причин та підстав його прийняття, а містить лише загальне визначення про те, що причиною послугувало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

До того ж, у рішенні Комісії ДФС України №593164/34034619 від 13.02.2018 року, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких, зокрема, документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує здійснення платником податків господарських операцій та наявності дати виникнення події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складена податкова накладна.

Таким чином, беручи до уваги викладене, а також зважаючи на наявність у ТОВ «-ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ-» первинних документів, які свідчать про проведення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, суд дійшов висновку щодо протиправності прийняття Комісією ДФС України оскаржуваного рішення №593164/34034619 від 13.02.2018 року, та відповідно наявності законодавчо передбачених підстав для його скасування.

Підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРНП було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема якщо набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Відповідно до п.20 Порядку ведення ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010р. №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

З урахуванням наведеного, Державною фіскальною службою України не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, визначених ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2. ст.2 КАС України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, рішення Державної фіскальної служби від 13.02.2018р №593164/34034619 про відмову в реєстрації ПН №30 від 13.12.2017р. є протиправним і підлягає скасуванню. Верховний суд продовжує формувати послідовну позицію про те, що протиправність дій фіскальних органів в спірних правовідносинах, а також щодо обрання способу захисту шляхом визнання неправомірним неприйняття податкових накладних для реєстрації, що в свою чергу тягне настання наслідків, передбачених п.201.10 ст.201 ПК України, тобто податкові накладні вважаються прийнятими протягом того операційного дня, коли вони були надіслані. (Постанова ВС від 06.03.2018р по справі №826/4475/16).

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 2, 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

При цьому, аналіз зазначених норм свідчить про те. що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 06.03.2018 року за № 25905/34034619, то воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача стосовно оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності було обґрунтованим, і таке порушення прав має бути реальним, стосуватися особистих прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття “порушене право”, за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття “охоронюваний законом інтерес”. У цьому ж Рішенні зазначено, що “поняття “охоронюваний законом інтерес” означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; е) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Згідно пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Як вбачається із позову та з’ясовано у судовому засіданні, представник Позивача не зміг обгрунтувати дану вимогу, лише обмежився незрозумілістю прийнятого рішення. Підтвердив порушення його прав лише рішенням про відмову у реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРНП.

Також, суд зазначає, що Відповідачем прийняте оскаржуване рішення відповідно до Положення комісії з питань розгляду скарг.

Крім того, відповідно до положення п. 56.23 ст. 56 ПК України, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку. Отже, підставою для скасування рішення від 13.02.2018р №593164/34034619 про відмову в реєстрації ПН №30 від 13.12.2017р. є відсутність відповіді за скаргою протягом 10-денного строку.

Як вбачається із рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 06.03.2018 року за № 25905/34034619, воно прийнято у встановлений п. 56.23 ст. 56 ПК України 10-ти денний строк.

Таким чином, суд вважає відмовити в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 06.03.2018 року за № 25905/34034619. Судом встановлено факт порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, №593164/34034619 від 13.02.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 30 від 13.12.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги частково обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог..

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «-ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ-» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Болградське шосе, 8, корп. А) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8), Комісії Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8) – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №593164/34034619 від 13.02.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 30 від 13.12.2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну складену Товариством з обмеженою відповідальністю «-ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ-» № 30 від 13.12.2017 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «-ПІВДЕННИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ-» (код ЄДРПОУ 34034619) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197), сплачений судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімост шістдесят дві) гривні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.09.2018 року.

Суддя Бутенко А.В.

.