Рішення № 76298980, 29.08.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/2194/18

РІШЕННЯ

іменем України

29 серпня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.

за участю:секретаря судового засідання Музики Д.О. представника позивача: ОСОБА_1 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області № 0460915-1302-2205 від 11.04.2018;

2. стягнути на користь позивача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Хмельницькій області 11.04.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0460915-1302-2205, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 25 000 грн. Позивач вважає його протиправними та просить скасувати у зв'язку з тим, що належний йому транспортний засіб не є об'єктом оподаткування, оскільки відповідно до ст.267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної загробної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Позивач зауважив, що з моменту випуску його автомобіля вже минуло 5 років, а тому він є не є об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб за 2016 рік, що на думку позивача свідчить про протиправність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ухвали судді від 16.07.2018 розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_2 є власником автомобілю марки AUDI моделі Q7, 2013 року випуску, реєстраційний номер ВХ 2375СВ, що підтверджується митною декларацією № UA400030/2017/302363 від 08.09.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0460915-1302-2205 від 11.04.2018, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з транспортного податку за 2018 рік у сумі 25000,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно з пп. 267.2.1 пункту 267.2 ст. 267 ПКУ об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб- сайті розміщується перелік легковихавтомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно з п. 267.4 ст. 267 ПКУ ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті

Згідно з пп.267.6.1, пп.267.6.2 п.267.1 ст.267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Таким чином законодавством визначено дві умови, за одночасної наявності яких у особи, як потенційного платника податку на майно (транспортного податку), і виникає податковий обов'язок стосовно конкретного належного йому на праві приватної власності легкового автомобіля, а саме: 1) вік автомобіля - існування (не закінчення, тривання, продовження) періоду часу в п'ять років від року випуску автомобіля; 2) перевищення показником середньоринкової вартості автомобіля межі у 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного податкового року.

При цьому, пп.14.1.220 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Отже у разі можливості встановлення календарної дати випуску конкретного легкового автомобіля початок перебігу та завершення згаданого у Податковому кодексі України п'ятирічного строку не може бути ототожнено з календарним роком (відлік якого розпочинається 1 січня і завершується 31 грудня кожного року), адже цей строк (вік автомобіля) починає свій перебіг на наступний день від дати випуску автомобілю і збігає в останній день п'ятого послідовного року.

Правильність саме вказаного тлумачення підтверджується змістом п.267.6.7 ст.267 Податкового кодексу України, де зазначено, що у разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

Як вбачається з матеріалів справи, у митній декларації № UA400030/2017/302363 від 08.09.2017 оформленої Хмельницькою митницею ДФС визначено тільки рік випуску автомобіля- 2013, без зазначення конкретної дати.

Отже, суд дійшов висновку про те, що п'ятирічний термін, з дати випуску, минув 1 січня 2018 року, а тому автомобіль ОСОБА_2 не є об'єктом оподаткування.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0460915-1302-2205 від 11.04.2018 є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування ОСОБА_2 податкового зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог за первісним позовом та позовних вимог за зустрічним позовом, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені у первісному позові доводи про наявність підстав для стягнення податкового боргу є необґрунтованими та безпідставними, тоді як вимоги зустрічного позову підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог сума судового збору, яка відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 становить 704,80 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області № 0460915-1302-2205 від 11.04.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_2 (Сирватинці,Городоцький район, Хмельницька область,32065 , ідентифікаційний номер - 318510550) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя ОСОБА_3