Вирок № 76298360, 07.09.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/14871/17

Провадження №1-кп/127/1294/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.06.2017 р. за № 12017020020001802 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, із середньою спеціальною освітою, не працюючої, заміжньої, яка має на утриманні малолітню дитину, громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, раніше судимої 10.04.2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Солодкого С.Ю., Гюмюшлю М.Г.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника Кобзіної А.С.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в ніч з 27.03.2017 року на 28.03.2017 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3, помітила планшет марки "SAMSUNG" серії "GALAXУ TAB E" моделі "SM-T561NZNASEK" об'ємом пам'яті 8 Гб, який належить ОСОБА_3, після чого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 вчинила крадіжку планшета марки "SAMSUNG" серії "GALAXУ TAB E" моделі "SM-T561NZNASEK" об'ємом пам'яті 8 Гб, вартістю 5 106 грн. 00 коп. згідно з висновком експерта № 3456/17-21 від 23.06.2017 року. Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдала потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 5 106 грн. 00 коп.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення визнала та показала, що дійсно вчинила дане кримінальне правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин. Крім того пояснила, що завдану потерпілому шкоду вона добровільно відшкодувала через декілька днів після вчинення крадіжки. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд її суворо не карати, призначивши мінімальну міру покарання та надати можливість виправитися. Пояснила, що в неї на утриманні перебуває малолітня дитина, тому просить не позбавляти її можливості займатися вихованням дитини.

У судове засідання потерпілий ОСОБА_3, який належним чином був повідомленей про дату, час і місце судового засідання, не прибув, однак надав до суду заяву, в якій він просить судовий розгляд кримінального провадження здійснювати без потерпілого, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення судового розгляду без потерпілого, вважає за можливе проведення судового розгляду без потерпілого ОСОБА_3

Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

А тому, крім допиту обвинуваченої, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються особи обвинуваченої та характеризуючих її даних, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.

Допитавши обвинувачену, яка визнала себе винною та добровільно повідомила суду обставини вчинення кримінального правопорушення, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченої, суд дійшов таких висновків.

Показання обвинуваченої є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

А тому суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_1 за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до статті 12 Кримінального кодексуУкраїни є злочином середньої тяжкості, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченої, яка раніше судима, заміжня, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує відношення обвинуваченої до своїх дій, а саме те, що у вчиненому вона щиро кається, завіряє суд, що подібне більше не повториться.

Суд також враховує, що на обліку у лікарів нарколога та психіатра обвинувачена не перебуває.

Обставинами, які, згідно статті 66 Кримінального кодексуУкраїни, пом'якшують покарання суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданного збитку.

Обставин, які, згідно статті 67 Кримінального кодексуУкраїни, обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд також враховує думку потерпілого ОСОБА_3, який надав до суду заяву, в якій зазначає, що при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченої та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України.

Крім того, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без її ізоляції від суспільства.

Вирішуючи питання про звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченої, дотримуючись при цьому загальних принципів, встановлених законом, щодо призначення покарання.

Під час судового провадження встановлено, що обвинувачена за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружена, має на утриманні малолітню дитину, у вчиненому щиро кається, добровільно відшкодувала завдану майнову шкоду.

Суд вважає, що вище викладені обставини дають підстави вважати можливим виправлення обвинуваченої без реального відбуття покарання.

Зазначені обставини, на думку суду, є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та свідчать про усвідомлення обвинуваченою вчиненого злочину, намір усунути його наслідки та щире розкаяння.

Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання, а згідно з частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Згідно із статтею 75 Кримінального кодексу України в разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів буде остаточне покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї згідно ч. ч. 1, 2 ст. 76 Кримінального кодексу України обов'язки.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 10 квітня 2017 року визнано винуватою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначене їй покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Вирок набрав законної сили та звернутий до виконання.

Кримінальне правопорушення у даному кримінальному провадженні вчинене до постановлення попереднього вироку.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд призначивши покарання за кожен злочин окремо, визначає покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання покарань. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 Кримінального кодексу України.

Відповідно до протоколу затримання особи від 02.07.2018 року обвинувачена ОСОБА_1 була затримана на виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2018 року та поміщена до ІТТ №1 ГУНП у Вінницькій області.

Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2018 року до обвинуваченої ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з 03.07.2018 року до 31.08.2018 року.

На підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченої на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта: висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 3456/17-21 від 23.06.2017 року в розмірі 99 грн. 00 коп.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.

Керуючись статтями 50, 65-67 Кримінального кодексу України, статтями 100, 124, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання призначеного за даним вироком та покарання, призначеного за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 10 квітня 2017 року, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня приведення вироку до виконання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання строк тримання під вартою з часу затримання 02.07.2018 року по 03.07.2018 року включно, з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - планшет марки "SAMSUNG" серії "GALAXУ TAB E" моделі "SM-T561NZNASEK" об'ємом пам'яті 8 Гб, який відповідно до постанови слідчого про визнання речовим доказом від 02.06.2017 року та розписки потерпілого від 02.06.2017 року переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити у його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, потерпілому та прокурору.

Суддя