Рішення № 76298316, 07.09.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2018 р. справа № 0940/1231/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу період роботи в кооперативі "Веселка" з 28.04.1990 по 27.08.1999 та зобов'язання до вчинення таких дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також – позивач, ОСОБА_1В.) 16.07.2018 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (надалі по тексту також – відповідач, Управління ПФУ в м. Івано-Франківську) про визнання бездіяльності протиправною щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу період роботи в кооперативі "Веселка" з 28.04.1990 по 27.08.1999 та зобов'язання до вчинення таких дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем в 2017 році подано до відповідача заяву про призначення пенсії за віком, однак у її призначенні відмовлено, так як при обчисленні не зараховано до страхового стажу період роботи в кооперативі "Веселка" з 28.04.1990 по 27.08.1999 на посаді голови кооперативу. Відповідачем, відмовляючи позивачу в зарахуванні стажу роботи в кооперативі "Веселка", допущено порушення вимог постанови Кабінету ОСОБА_2 України від 12.08.1993 за №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підпункту 2 пункту 6 "Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 23.07.2014 за №280, пункту 4.7 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1. На переконання позивача, про неправомірність бездіяльності відповідача свідчить те, що останнім не взято до уваги показання двох свідків, а також документів, пред’явлених ними на підтвердження періоду своєї роботи разом із позивачем. Окрім цього, період роботи в кооперативі "Веселка" підтверджується записами в трудовій книжці та довідками виданими працівникам кооперативу. Відсутність відомостей щодо ліквідації кооперативу, як одну з необґрунтованих підстав відмови у зарахуванні стажу роботи, позивач пояснює тим, що органам пенсійного фонду надано право одержувати у встановленому порядку, зокрема, від органів статистики, відповідні дані, однак в даному випадку має місце бездіяльність відповідача. Водночас, позивач вказує, що відповідних документів, що підтверджували б трудові відносини з працівниками кооперативу "Веселка" чи їх страховий стаж не збереглося, з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведене, позивач вважає відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо зарахування вищевказаного періоду роботи незаконною, оскільки таке рішення прийнято з порушенням принципу всебічного, повного та об’єктивного розгляду усіх поданих документів. Просить суд зобов’язати відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи в кооперативі "Веселка" з 28.04.1990 по 27.08.1999.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом, за наслідками виконання позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху (а.с.43-44), 08.08.2018, за правилами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також – КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні (а.с.1-2).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.08.2018 (а.с.59-61). Відповідно до змісту відзиву, відповідач зазначив про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача період роботи в кооперативі "Веселка" з 28.04.1990 по 27.08.1999, з огляду на те, що в оригіналі трудової книжки наявні ознаки виправлень у даті прийняття на роботу позивача, а також у даті прийняття відповідного наказу. Разом з цим, позивачем не надано будь-яких уточнюючих довідок щодо періодів роботи у вищезгаданому кооперативі. Відповідач також зауважив, що відповідно до архівного витягу з рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 14.09.1993 №357, останньою прийнято рішення про скасування державної реєстрації кооперативу "Веселка". Вказане викликає явний сумнів стосовно роботи позивача у кооперативі до 1999 року, а відтак, слугувало однією із причин оскаржуваної позивачем відмови. Додатково у відзиві вказано, що підтвердити перебування кооперативу "Веселка" на обліку в Управлінні ПФУ в м. Івано-Франківську, з моменту його утворення - 28.04.1992 по 30.06.1996 неможливо, оскільки документи про реєстрацію не збережено, а відповідно до довідки від 20.08.2012, в період з 01.07.1996 по 27.08.1999, в Управлінні ПФУ в м. Івано-Франківську як платник страхових внесків кооператив не зареєстрований взагалі. Окрім наведеного, відповідач також вказав на те, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" №22-1 від 22.11.2005, підставою для врахування показань свідків при підтвердженні стажу роботи є, серед іншого, відсутність документів про такий стаж чи ліквідація підприємства. Натомість, в даному випадку, у позивача наявна трудова книжка, а відомості про припинення діяльності підприємства, дата його ліквідації, чи причини що такому слугували взагалі відсутні.

Таким чином, на переконання відповідача, вимоги заявлені в позовній заяві є у повній мірі безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем, на виконання вимог пункту 5 резолютивної частини ухвали суду про відкриття провадження від 08.08.2018, подано клопотання про здійснення розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін (а.с.63-64).

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), серед іншого, справи про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином, наведеними приписами чітко визначено, що дана справа підлягає розгляду виключно за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), враховуючи також її незначну складність та той факт, що для її розгляду пріоритетним є швидке вирішення.

Окрім цього, відповідачем 17.08.2018 подано до суду листа від 16.08.2018 №4318/06, до якого долучено витребувані судом документи (а.с.65-101).

На адресу суду 20.08.2018 надійшли заява відповідача та клопотання позивача, до яких долучено копії та оригінал трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.102-107, 109-110).

Відповідач додатково зазначив, що позивач у спірний період (1995, 1996, 1997, 1998 роках) знаходився на території іншої держави та перебував у трудових відносинах з підприємствами Російської Федерації (а.с.109-110).

Позивач, 23.08.2018 подав до суду заяву, у якій зазначив про свою непричетність до внесених виправлень у записи трудової книжки. Заперечив перебування у трудових відносинах у Моломському ліспромгоспі на території Російської Федерації, пояснюючи це тим, що до його обов’язків як бригадира входив виключно підбір працівників, з метою формування бригади для відповідних робіт, за що він і отримав відповідну оплату. Своє перебування на території Кіровської області у Росії пояснив тим, що укладав договори зі збуту продукції, яка виготовлялась кооперативом, на оптово-галантерейних ярмарках, під час якої і уклав трудовий договір з представником Моломського ліспромгоспу (а.с.113-114). До заяви позивач повторно долучив оригінал довідки від 25.04.1996 за №45, виданої працівнику кооперативу "Веселка", а також незаповнений бланк договору на виробництво і реалізацію продукції кооперативу (а.с.115-116).

Суд, розглянувши у порядку письмового провадження за правилами, встановленими статтею 263 КАС України дану адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов, додаткові письмові пояснення позивача і відповідача, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

З метою призначення пенсії, у зв’язку із досягненням пенсійного віку, 15.08.2017 позивач звернувся до Управління ПФУ в м. Івано-Франківську із відповідною заявою та необхідними документами (а.с.67).

У відповідь на подану заяву відповідачем направлено позивачу листа від 26.01.2018 №2/Р-ПУ, у якому зазначено, що згідно зі змістом поданих документів, загальний страховий стаж позивача складає 14 років 2 місяці 29 днів, до якого не зараховано період роботи у кооперативі "Веселка" з 28.04.1990 по 27.08.1999, з огляду на виявлені виправлення у відповідних записах трудової книжки (а.с.12).

З метою підтвердження, зокрема, незарахованого відповідачем періоду до спірного страхового стажу, позивачем 29.05.2018 направлено Управлінню ПФУ в м. Івано-Франківську заву (а.с.28), до якої долучено також копію трудової книжки, копію статуту кооперативу "Веселка" (а.с.22-27), копію архівного витягу від 22.06.2017 за №35/59-4.01/536 щодо скасування державної реєстрації кооперативу, у зв’язку із нездійсненням фінансово-господарської діяльності більше одного року (а.с.20), а також копії довідок від 25.04.1996 за №45 та від 28.02.1990 №8, що стосуються відомостей про працівників кооперативу "Веселка" (а.с.29-30). Також, до заяви позивачем долучено письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.36-39), відібрані адвокатом ОСОБА_5, відповідно до змісту яких, у періоди з 01.11.1990 по 23.12.1998, з 07.11.1990 по 14.01.1992, та з 07.11.1994 по 23.12.1998, вказані особи працювали разом із позивачем, а при їх звільненні у трудових книжках керівником кооперативу – ОСОБА_1 (позивачем), та бухгалтером внесено відповідні записи.

На думку позивача, усі документи, подані ним Управлінню ПФУ в м. Івано-Франківську в сукупності підтверджують оспорюваний страховий стаж його роботи у кооперативі, що свідчить про наявність підстав для зарахування такого стажу при вирішенні питання щодо призначення пенсії.

Однак, відповідачем, у листі від 13.06.2018 за №233/Р-15 повідомлено, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1, підстав для врахування пояснень свідків немає, оскільки відомості щодо ліквідації підприємства та причин припинення його діяльності – відсутні. Окрім цього, позивачем не надано документів, що підтверджували б стаж його роботи в кооперативі саме у визначений в заяві період, а також не зазначено причин їх відсутності (а.с.13).

Не погоджуючись із такою відмовою позивач оскаржує її до суду.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 12.08.1993 №637, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення принципів, засад і механізмів функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (надалі по тексту також – Закон №1058-IV).

Частиною 1 статті 26 даного Закону встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Як підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 набув пенсійного шістдесятирічного віку 26 липня 2017 року та із заявою про призначення пенсії звернувся до відповідача 15 серпня 2017 року, тобто до 31 грудня, що передбачено вищенаведеною статтею.

Таким чином, ще однією умовою набуття позивачем права на призначення пенсії за віком, є наявність страхового стажу не менше 15 років.

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено поняття страхового стажу – це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (надалі по тексту також – Закон №1788-XII), основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом ОСОБА_2 України.

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України, що передбачено статтею 81 Закону №1788-XII.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі по тексту також – Порядок №22-1) встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, окрім трудової книжки, документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 12.08.1993 року за №637 (надалі по тексту також – Порядок №637).

Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (надалі по тексту також – Інструкція №58) встановлено, зокрема, вимоги щодо заповнення трудових книжок.

Так, пунктами 2.6, 2.8-2.10 Інструкції передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при ОСОБА_2 Криму. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інше мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів. У розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)" і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу.

Як уже зазначалось, відповідачем 17.08.2018 клопотанням від 16.08.2018 за №4317/06 надано суду оригінал трудової книжки позивача від 05.09.1973 (без серії та номера), в результаті огляду якої, судом виявлено очевидні ознаки виправлень у записах №№11 та 12, а саме – у цифрових значеннях "рік" (1990) у розділі "Дата" звільнення ОСОБА_1 з колгоспу "Іскра" ("Завалівська селянська спілка") та прийняття його на роботу в кооператив "Веселка", а також у цифрових значеннях "року" (1985, 1990) у розділі "На основі чого внесено запис (документ, його дата і номер)", зокрема, наказі №4 від 25.04.1990 і протоколу №2 від 28.04.1990 (а.с.117-118).

Враховуючи те, що всупереч вимогам Інструкції №58, будь-яких, належно засвідчених записів щодо зміни помилково зазначених відомостей про роботу не внесено, суд погоджується із висновком Управління ПФУ в м. Івано-Франківську стосовно неможливості зарахування періоду роботи позивача у кооперативі "Веселка" з 28.04.1990 по 27.08.1999 на підставі наявної трудової книжки та неналежним чином виправлених у ній записах.

Суд також про відсутність будь яких доказів і пояснень позивача про причини внесення в його трудову книжку порядкового запису за номером "117" від 27.08.1999 про його звільнення з посади голови кооперативу (сторінка 8), при тому, що такому запису передував запис за номером "12" про прийняття на роботу. Враховуючи те, що позивач був головою відповідних установчих зборів і керівником такого кооперативу, він зобов’язаний знати про такі обставини невідповідності. Крім того, візуальний вигляд виконання підписів в ділянці сторінки трудової книжки навпроти прізвища "голова кооперативу ОСОБА_1" записів за №№12 і 117 свідчить про їх значну відмінність.

Відповідно до пунктів 1 та 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Водночас, пунктами 17, 18 Порядку №637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. На таких же умовах підтверджується і стаж роботи за відсутності документів і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку.

Згідно із матеріалами даної справи, державну реєстрацію кооперативу "Веселка", з огляду на нездійснення фінансово-господарської діяльності більше одного року, рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 14.09.1993 №357 – скасовано, що підтверджується архівним витягом №35/59-4.01/536, виданого 13.07.2017 Архівним відділом Івано-Франківської міської ради (а.с.20).

Відповідно до копії статуту кооперативу "Веселка", прийнятого на загальних зборах кооперативу 22.02.1989 та зареєстрованого Івано-Франківським міськвиконкомом 14.03.1989 рішенням №67 (а.с.22-27), розділом IX визначено підстави та процедуру припинення діяльності кооперативу.

Так, пунктами 39, 40 (зворотній бік а.с.26 та а.с.27) встановлено, що кооператив ліквідується в разі порушень законодавства, статуту кооперативу, зменшення числа членів кооперативу, неможливості здійснення своєї діяльності, а також у разі ліквідації Івано-Франківської трикотажної фабрики, якщо протягом двох місяців не визначиться орган управління, підприємство, організація, при якій вони здійснюватимуть свою діяльність. Ліквідація кооперативу провадиться за рішенням загальних зборів членів кооперативу або виконкому районної/міської ОСОБА_2 народних депутатів.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Івано-Франківська текстильна компанія" Компанії "Б.Х.І. – Братів Хансенів Трикотажна фабрика, ІКАСТ А/Т" (дочірнє підприємство "І.Ф.К.Т. ") припинило здійснення своєї діяльності (номер та дата запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – 11201110003000848, від 09.11.2007), без визначення юридичних осіб-правонаступників.

Враховуючи факт прийняття рішення про скасування державної реєстрації кооперативу ще з 1993 року, ліквідації Івано-Франківської трикотажної фабрики, як підприємства, при якому створено кооператив, у 2007 році, необхідним було проведення процедури ліквідації, що і передбачено статутом кооперативу.

Відповідно до тверджень позивача у позовній заяві, кооператив "Веселка" припинив свою діяльність наприкінці 90-х років, а відповідних підтверджуючих документів у позивача та в архівних установах не збереглося.

З огляду на вказане, суд погоджується також і з рішенням відповідача стосовно неврахування показань свідків задля підтвердження страхового стажу позивача, оскільки для застосування такого способу підтвердження Порядком №637 чітко встановлено обставини неможливості одержання необхідних документів (у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями) а також ліквідації підприємства, що позивачем не підтверджено.

Окрім цього, позивачем, з метою підтвердження свого страхового стажу у кооперативі "Веселка" надано відповідачу і довідки, що видавались працівникам кооперативу ОСОБА_6 від 25.04.1996 №45 та ОСОБА_4 від 28.02.1990 №8 (а.с.8, 115).

З даного приводу суд зазначає, що такі довідки можуть підтверджувати лише роботу позивача головою кооперативу не за весь оспорюваний період, а виключно на момент видачі довідок.

Водночас, відповідно до листа Управління ПФУ в м. Івано-Франківську від 26.01.2018 №2/Р-ПУ (зворотній бік а.с.12), до страхового стажу позивача, що уже враховані відповідачем при призначенні пенсії належать, зокрема, періоди роботи з 01.04.1996 по 26.04.1996 та з 15.09.1996 по 15.05.1997 в Моломському ліспромгоспі в Росії, що у свою чергу, ставить під сумнів достовірність вищезазначеної довідки №45 виданої 25.04.1996 та підписаної позивачем як головою кооперативу "Веселка".

Слід зауважити, що періоди роботи ОСОБА_1 в Моломському ліспромгоспі підтверджені поданими позивачем копіями трудових договорів між Моломським ліспромгоспом в особі начальника Івановського лісопункту ОСОБА_7, начальника Бечевського лісопункту ОСОБА_8 та лісозаготовлювальною бригадою в особі бригадира ОСОБА_1 від 20.02.1996 та 28.08.1996 (а.с. 48-49).

Також, листами адміністрації Даровського району Кіровської області Російської Федерації від 08.08.2017 №264 та №265, направленими відповідачу, встановлено що у Моломському ліспромгоспі позивачем відпрацьовано 26 днів у квітні 1996 року, з вересня по грудень 1996 року, та з січня по травень 1997 року (а.с.85-86).

Копією договору, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Майсклес" в особі генерального директора та бригадиром ОСОБА_1 від 1998 року, та довідкою, виданою Товариством 17.10.2017 №79-19 (а.с.94), підтверджується і період роботи позивача з 17.08.1998 на Волосницькому лісопункті. Відомості щодо звільнення відсутні. Однак, згідно із копією довідки, виданої Відкритим акціонерним товариством "Майсклес" 17.10.2017 за №19, у період з серпня по жовтень 1998 року позивачу нараховувалась заробітна плата.

Водночас, позивач не оспорює те, що періоди роботи з 01.04.1996 по 26.04.1996 та з 15.09.1996 по 15.05.1997 в Моломському ліспромгоспі в Росії зараховано відповідачем до страхового стажу позивача та враховано до уже призначеної пенсії.

Отже, враховуючи виявлені судом жодним чином не засвідчені виправлення у записах трудової книжки, а також те, що періоди роботи ОСОБА_1 на території Російської Федерації у 1996-1997 роках підтверджені належним чином, враховані відповідачем до страхового стажу позивача, що не заперечується останнім, суд не вбачає жодних підстав для зарахування до страхового стажу ще і період роботи головою кооперативу "Веселка" з 28.04.1990 по 27.08.1999.

Додатково слід зауважити, що у заяві, поданій до суду 23.08.2018 позивач стверджує про укладання договорів збуту продукції, виготовленої кооперативом, чим пояснює своє перебування на території Росії у спірний період. Однак, суд зазначає, що будь-яких документів, які дійсно підтверджували б реальне укладення зазначених договорів позивачем не пред’явлено, натомість долучено лише пустий бланк такого договору (а.с.116).

Стосовно аргументів позивача про перебування кооперативу "Веселка" на обліку в Управлінні ПФУ в м. Івано-Франківську, з огляду на лист, направлений начальником Управління до відділу з призначення пенсій, від 20.08.2013 (а.с.19), то суд погоджується із твердженнями відповідача, наведеними у відзиві, оскільки як випливає зі змісту вказаного листа, дані про реєстрацію платника страхових внесків – кооперативу "Веселка" за період з 28.04.1992 по 30.06.1996 не збережені, а з 01.07.1996 по 27.08.1999 кооператив і зовсім не був зареєстрованим як платник страхових внесків.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 95 КАС України, оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи.

У зв’язку із відповідним клопотанням відповідача (а.с.109), суд повертає Управлінню ПФУ в м. Івано-Франківську оригінал трудової книжки ОСОБА_1 від 05.09.1973 (без серії і номера). При цьому судом виготовлені та засвідчені копії 1, 6, 7, 8, 9 сторінок такої трудової книжки і долучено їх до матеріалів справи (а.с.117-119).

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб’єкта владних повноважень.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов’язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1, адреса: вул. Пелеха, буд. 6, с. Крихівці, Івано-Франківської міської ради, 76493, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, адреса: вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20550895.

Суддя /підпис/ ОСОБА_9