Рішення № 76298180, 06.09.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/2256/18

РІШЕННЯ

іменем України

06 вересня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України про не затвердження і не погодження Висновку про призначення одноразової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" від 29.11.2017 ОСОБА_1, у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2017 року по справі №822/1717/17 визнано протиправною бездіяльність МВС України щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_1 щодо нарахуванні одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до законодавства по заяві ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України. Вказує, що рішенням Верховного суду від 20.03.2018 року касаційна скарга Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області та Міністерства внутрішніх справ України залишена без задоволення, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду без змін

03 травня 2018 року позивач направив на адресу ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області повторно заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням вищої групи інвалідності з врахуванням рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2017 року по справі №822/1717/17, ухвалі Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 року та постанові Верховного суду від 20.03.2018 року.

Зазначає, що 11 травня 2018 року надійшла відповідь на заяву позивача, в якій було повідомлено про те, що на виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2017 року, МВС України було повторно розглянуто заяву позивача щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ і повторно відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з тих самих підстав.

29.11.2017 року директором ДФОП МВС України ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні Висновку про призначення одноразової допомоги позивачу відповідно до Закону України "Про міліцію" від 29.11.2017 року Також, Департамент фінансово-облікової політики МВС України надіслав до ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області лист від 30.11.2017 р. за №15/2-4415, в якому зазначає про повернення без права на виплату одноразової грошової допомоги наданих позивачем матеріалів, оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років.

Позивач вважає, що відповідачі не виконали постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року 2017 року у справі №8221717/17, внаслідок чого звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав відзив на позовну заяву в якому зазначає, що у зв'язку з тим що, з дати первинного встановлення втрати працездатності та отримання позивачем одноразової грошової допомоги пройшло більше двох років, то лист МВС України про те, що позивач втратив право на нарахування та отримання такої допомоги на підставі п.4 Порядку №850 є правомірним відповідає вимогам чинного законодавства. Просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача - Міністерство внутрішніх справ України, в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав відзив на позовну заяву в якому зазначає, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 04.06.1997 по 10.02.2014. Первинний огляд позивача на МСЕК відбувся 03.02.2014 з установленням йому ІІІ групи інвалідності та відповідного ступеня втрати працездатності, у зв'язку з чим останньому, було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 13104,00 грн. Вдруге позивача було оглянуто МСЕК 01.02.2017 з установленням II групи інвалідності. Таким чином, між первинним оглядом МСЕК ОСОБА_1 - 03.02.2014 та повторним - 01.02.2017 пройшло більше двох років, що перевищує передбачений п. 4 Порядку термін. Вказує, що ДФОП МВС України було затверджено висновок про відмову у призначені одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 від 29.11.2017 у зв'язку із тим, що матеріали ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 4 Порядку. Просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 04.06.1997 року по 10.02.2014 року.

За результатами обстеження Хмельницькою обласною МСЕК позивачу з 03.02.2014 року встановлено ІІІ групу інвалідності, про що видано довідку серії АВ № 561334.

Наказом УМВС України в Хмельницькій області від 31.01.2014 року № 14 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ, через хворобу.

01.02.2017 року позивач повторно пройшов обстеження МСЕК, за результатами проходження якої Хмельницькою обласною МСЕК йому встановлено ІІ групу інвалідності, на підставі захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та видано довідку серії АВ № 0901226.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.03.2018 року, у справі 822/1717/17 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність МВС України щодо не прийняття рішення по заяві ОСОБА_1 щодо нарахуванні одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до законодавства по заяві ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

07.05.2018 року позивач звернувся до ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням вищої групи інвалідності з врахуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2017 року по справі №822/1717/17, ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 року та постанови Верховного суду від 20.03.2018 року.

11.05.2018 року Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області надано відповідь на заяву позивача, в якій зазначає, що на виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.07.2017 року у справі 822/1717/17 у Міністерстві повторно розглянуто матеріали про призначення позивачу одноразової грошової допомоги та 29.11.2017 згідно з вимогами Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ і Порядку затверджено відповідний висновок про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, який разом з матеріалами повернуто до ГУНП в Хмельницькій області.

29.11.2017 року директором ДФОП МВС України відмовлено в затвердженні Висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно ОСОБА_1

Листом №15/2-4415 від 30 листопада 2017 року МВС України повернуло вказані документи ліквідаційній комісії УМВС України в Хмельницькій області та зазначено, що матеріали ОСОБА_1 не відповідають вимогам пункту 4 Порядку, яким передбачено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу інвалідності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Також зазначено, що під час розгляду матеріалів позивача з'ясовано, що первинне установлення йому ІІІ групи інвалідності та відповідного ступеню втрати працездатності відбулося 03.02.2014 (виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 13104,00 грн.), при повторному огляді установлено ІІ групу інвалідності та відповідний ступінь втрати працездатності 01.02.2017, що перевищує установлений Порядком дворічний термін.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Законів України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-XII, який був чинним на момент проходження позивачем служби в ОВС та встановлення йому інвалідності ІІІ-ї групи (далі - Закон № 565-ХІІ), постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» від 12.05.2007 р. № 707 (далі - Порядок № 707), «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21.10.2015 р. № 850 (далі - Постанова № 850).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 23 Закону № 565-ХІІ передбачено, що в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

У пп. 3 п. 1 Порядку № 707 в редакції, яка була чинною станом на момент встановлення позивачу інвалідності ІІІ-ї групи, закріплено, що в разі виникнення у працівника міліції, податкової міліції або членів його сім'ї права на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму, виплата проводиться за вирахуванням такої суми.

Згідно з п. 7 Порядку № 707 в редакції, яка була чинною станом на момент встановлення позивачу інвалідності ІІІ-ї групи та діє на теперішній час, орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).

МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.

Відповідно до п.п. 4, 11 Постанови № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

Отже, законодавством, чинним на момент встановлення позивачу інвалідності ІІ-ї групи було регламентовано граничний строк - 2 роки, у межах якого після первинного встановлення інвалідності працівник міліції має право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, якщо йому встановлено вищу групу інвалідності.

При цьому, така норма має імперативний характер і жодних виключень з визначеного нею нормативного правила законодавством не передбачено.

Виходячи з цього, суд звертає увагу на те, що первинно інвалідність позивачу було встановлено 03.02.2014 р. (ІІІ-ю групу), а вищу групу інвалідності ( ІІ-у групу) він набув лише 01.02.2017 р., тобто зі спливом вказаного дворічного строку, що зумовлює відсутність у ОСОБА_1 достатніх та необхідних правових підстав для отримання грошової допомоги в більшому розмірі.

Разом з тим, суд зазначає, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності слід вважати дату, вказану у довідці МСЕК, і визначаючи обсяг соціальних прав особи, слід керуватися саме законодавством, яке було чинним станом на вказану дату.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05.04.2016 р. по справі № 758/9241/13-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України - при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тож, при вирішення питання щодо наявності у позивача відповідних соціальних прав, а саме права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі у зв'язку зі встановлення інвалідності вищої групи, необхідно застосовувати норми законодавства, чинного саме на дату її встановлення, тобто - 01.02.2017 року.

Водночас, при розв'язанні спірних правовідносин суд враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Аналогічний правовий підхід Європейським судом з прав людини застосований й в рішеннях від 09.10.1979 р. у справі «Ейрі проти Ірландії» та від 12.10.2004 р. у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії», в якому Суд зазначив, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового, і такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову у цій справі.

Оскільки позивач на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його підписання.

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 30200 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 08592336) Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м.Київ, 01601 , код ЄДРПОУ - 00032684)

Головуючий суддя ОСОБА_3