Рішення № 76297786, 05.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 р. № 2040/5714/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ломаги А.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05.07.2018 року, прийняте Головним управлінням ДФС України у Харківській області, у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, оскільки зобов'язання зі сплати єдиного внеску шляхом перерахування відповідних коштів в необхідному розмірі у встановлений законодавством строк виконання, хоча, сплата відбулась на помилковий рахунок, Головне управління ДФС України у Харківській області в порушення норм чинного законодавства України винесло рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 05.07.2018. Таким чином, позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування". Враховуючи те, що позивачем сплачена сума єдиного внеску на неправильний рахунок, податковим органом правомірно винесено спірне рішення, яким визначено суму штрафу та нараховано суму пені.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 до бюджету сплачено єдиний соціальний внесок згідно наступних платіжних доручень: № 34 від 19.02.2016 на суму 910,00 грн., № 44 від 24.02.2016 на суму 917,13 грн., № 55 від 04.03.2016 на суму 1667,05 грн., № 66 від 21.03.2016 на суму 759,00 грн., № 75 від 31.03.2016 на суму 980,85 грн., № 81 від 06.04.2016 на суму 1296,00 грн., № 91 від 15.04.2016 на суму 1036,20 грн., № 101 від 06.05.2016 на суму 1036,20 грн., № 110 від 19.05.2016 на суму 1069,20 грн., № 120 від 07.06.2018 на суму 1069,20 грн, № 129 від 14.06.2016 на суму 1069,20 грн., № 140 від 07.07.2016 на суму 1069,20 грн., № 145 від 14.07.2016 на суму 1069,20 грн на помилковий рахунок № 37195204012038, відкритий у ГУ ДКСУ у Харківській області, код 3985581, який діяв до січня 2016 року включно.

З метою виправлення допущеної помилки 16.08.2017 позивач звернувся із заявою до Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про перерахування помилково сплачених коштів у сумі 13948,43 грн за вказаними вище платіжними дорученнями з рахунка № 37195204012038 на правильний рахунок № 37198201012038, відкритий у ГУ ДКСУ у Харківській області, код 3985581, та долучено платіжні доручення на відповідні суми.

Судовим розглядом встановлено, що сплачені позивачем кошти в розмірі 13948,43 грн з рахунку № 37195204012038 були перезараховані на правильний рахунок № 37198201012038.

18 квітня 2018 року Головним управлінням ДФС України у Харківській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 21,59 за період з 21.05.2014 по 21.05.2014 та в розмірі 9650,14 грн за період з 22.03.2016 по 04.09.2017, нараховано пеню на суму 5624,80 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_3 звернувся до Державної фіскальної служби із скаргою від 26.04.2018.

За результатами розгляду вказаної скарги, податковим органом винесено рішення № 7773/К/99-99-11-02-02-25 від 29.05.2018, в якому зазначено, що єдиний внесок за період квітень 2014 року, лютий 2016 року – липень 2017 року на відповідний рахунок органу доходів і зборів сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв’язку з чим, до скаржника застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску. При цьому, у вказаному рішенні повідомлено про те, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_2 від 18.04.2018 винесено без урахування заяви про перерахування надміру або помилково сплачених коштів, поданої 16.08.2017, що призвело до невірного розрахунку штрафної санкції та пені. Також, рішенням № 7773/К/99-99-11-02-02-25 від 29.05.2018 Державна фіскальна служба України рішення № НОМЕР_2 від 18.04.2018 скасувала та зазначила про його відкликання з моменту прийняття рішення за результатами розгляду скарги позивача та скаргу ФОП ОСОБА_3 задоволено частково і зобов’язано ГУ ДФС у Харківській області винести нове рішення.

05 липня 2017 року контролюючим органом прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 21,59 за період з 21.05.2014 по 21.05.2014 та в розмірі 9188,08 грн. за період з 22.03.2016 по 16.08.2017, нараховано пеню на суму 5398,84 грн.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин 7, 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Частиною 10 статті 9 вказаного Закону встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з пунктом 9 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 450 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) помилково сплачені суми єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів за заявою платника не пізніше двох робочих днів з дня надходження висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку.

Отже, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску у 2016 році виконані вчасно, у встановлені Законом терміни для такої сплати. Помилка при зазначенні невідповідного рахунку, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 по справі № 816/1254/17 та від 21.02.2018 по справі № 813/1008/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо визначення штрафу за 2014 рік у сумі 29,59 грн, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні позивач зазначив, що проти визначення в рішенні Головного управління ДФС України у Харківській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 05.07.2018 суми штрафу в розмірі 21,59 грн за період з 21.05.2014 по 21.05.2014 та пені в розмірі 30,84 грн за період з 22.03.2016 по 16.08.2017 не заперечує, оскільки, вказані суми уже були нараховані податковим органом рішеннням № НОМЕР_2 від 18.04.2018, та ФОП ОСОБА_3 сплачено їх у вказаному розмірі 26.04.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 68 від 26.04.2018.

Оскільки вказані обставини визнаються сторонами по справі, то судом окремо не досліджуються.

Суд зазначає, що рішення податкового органу № НОМЕР_2 від 18.04.2018, за яким було сплачено визначений штраф є відкликаним та Головним управлінням ДФС України у Харківській області прийнято нове рішення на зменшену суму.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1124 від 09.12.2015 у разі скасування вимоги або рішення контролюючого органу про нарахування пені та накладення штрафу вони вважаються відкликаними з дня прийняття рішення контролюючим органом вищого рівня про повне або часткове задоволення скарги, про що зазначається в рішенні відповідного контролюючого органу.

Таким чином, сплата штрафу та пені за рішенням податкового органу, яке в порядку адміністративного оскарження було відкликане, не свідчить про відсутність підстав для його застосування.

Отже, враховуючи те, що позивач не заперечує проти факту порушення, зая кий застосовано штраф у розмірі 21,59 грн та пені в розмірі 30,84 грн, що нарахований оскаржуваним рішенням, суд приходить до висновку про скасування рішенні Головного управління ДФС України у Харківській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 05.07.2018 в частині визначення штрафу в розмірі 9188,08 грн та в частині нарахування пені в розмірі 5368,00 грн.

Сплачена позивачем сума штрафу за відкликаним рішенням відповідно погашає суму боргу, визначеному в рішенні, прийнятому за результатами адміністративного оскарження.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61003, код НОМЕР_3) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків ,61057, код 39599198) про скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05.07.2018 року в частині визначення штрафу в розмірі 9188 (дев'ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн 08 коп. та в частині нарахування пені в розмірі 5368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61003, код НОМЕР_3) судові витрати в розмірі 702 (сімсот дві) грн 23 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 07 вересня 2018 року.

Суддя Д.А. Волошин