Рішення № 76297005, 04.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/1089/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі-відповідач, ГУ НП у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ НП у Львівській області щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у зв’язку із встановленням III групи інвалідності у зв’язку із проходженням служби в органах внутрішніх справ, у розмірі встановленому відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1015 №850.

- зобов’язати ГУ НП у Львівській області здійснити доплату позивачу до визначеної одноразової допомоги у зв’язку із встановленням III групи інвалідності у зв’язку із проходженням служби в органах внутрішніх справ у розмірі 94700, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що у зв’язку із встановленням групи інвалідності, яка пов’язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ позивачу нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 112 000, 00 грн. Не погоджуючись із розміром вказаної грошової допомоги, ОСОБА_4 відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» звернувся із листом до ГУ НП у Львівської області про здійснення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги, виходячи із розміру 150-кратного прожиткового мінімуму. Відповідачем відмовлено у здійсненні такого перерахунку. Відмова мотивована тим, що на час звільнення позивач перебував на службі в Національній поліції, а тому при виплаті та призначенні вказаної одноразової допомоги було застосовано наказ Міністерства внутрішніх справ №4 від 11.01.2016 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського», який розроблений відповідно до статей 97-101 Закону України «Про Національну поліцію». Вважаючи дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку одноразової грошової допомоги відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» № 850 від 21.10.2015 протиправними та такими, що порушують його права, позивач звернувся до суду з даним позовом. Додатково зауважив, що його право на отримання вказаної допомоги встановлено постановою Галицького районного суду м. Львова від 22.05.2018.

Відповідач позову не визнав з тих підстав, що останнім місцем служби позивача було ГУ НП в Львівській області, тому на ОСОБА_4 як на поліцейського поширюються норми Закону України «Про Національну поліцію». У зв’язку з цим позивач має право на отримання грошової допомоги згідно з пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського №4. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою від 26.03.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

02.05.2018 ГУ НП у Львівській області надано відзив на позовну заяву.

24.05.2018 позивачем надано відповідь на відзив.

Ухвалою від 24.05.2018 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 17.07.2018.

Суд, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

07.11.2015 ОСОБА_5 прийнято на службу до ГУ НП у Львівській області.

Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 20.01.2016 позивачу з 18.01.2017 встановлена III група інвалідності, пов’язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Висновком ГУ НП у Львівській області від 10.08.2017 ОСОБА_5 призначено одноразову грошову допомогу на підставі підпункту 4 пункту 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» у розмірі 112 000, 00 грн, яка виплачена позивачу 26.12.2017, що підтверджується платіжним дорученням №7544.

Не погодившись із розміром призначеної одноразової допомоги, позивач 09.02.2018 звернувся до ГУ НП у Львівській області з листом з вимогою здійснити доплату суми одноразової грошової допомоги в розмірі 94 700, 00 грн на підставі Закону України «Про міліцію».

ГУ НП у Львівській області листом від 16.02.2018 №3-1/05/17-2018 ОСОБА_3 повідомлено про відсутність підстав для доплати у зв’язку з тим, що на день звільнення він перебував на службі в поліції, а тому виплата одноразової допомоги повинна здійснюватися на підставі статей 97-101 Закону України «Про Національну поліцію».

Вважаючи протиправними дії ГУ НП у Львівській області щодо відмови у здійсненні такої доплати, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

07.11.2015 набрав чинності Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII ), який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України від 20.12.1990 №565-XII «Про міліцію» (далі-Закон №565-XII) та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 (далі - Порядок №850).

Пунктом 5 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон №565-XII.

Разом з тим, за змістом абзацу 3 пункту 15 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України №565-XII , зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №580-VIII .

Як встановлено судом, 07.11.2015 позивача прийнято на службу до ГУ НП у Львівській області і з цієї дати на нього як на поліцейського, поширюються норми Закону №580-VIII.

Згідно з частиною другою статті 97 Закону №580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Пунктом 4 частини першої статті 97 Закону №580-VIII (в редакції Закону на момент виникнення права на одноразову грошову допомогу) визначено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 99 Закону №580-VIII, розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, у разі визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 статті 99 Закону №580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 916 від 12.09.2016, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1277/29409 від 22.09.2016, пункт 5 Розділу 1 Порядку № 4 доповнено підпунктом 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Право позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло 18.01.2016, тобто у період дії Закону №580-VIII.

Оскільки останнім місцем служби позивача було ГУ НП у Львівській області, право на виплату одноразової грошової допомоги виникло під час проходження служби у Національній поліції України, то на нього як на поліцейського поширюються норми Закону №580-VIII. Тому ОСОБА_3 має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-VIII та Порядку № 4.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 №127/8696/17.

Відповідно до положень частини четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо покликання позивача на постанову Галицького районного суду міста Львова від 22.05.2017 у справі №461/1996/17, то вказаним судовим рішенням визнано протиправною бездіяльність ГУ НП у Львівській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту) із долученими до неї додатками, висновку щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_3 та зобов’язано ГУ НП у Львівській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ висновок щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_3, у зв’язку із встановленням III групи інвалідності, відповідно до Закону №565-XII та Порядку №850.

Вказаним рішенням не встановлено обов’язку ГУ НП у Львівській області виплати позивачу одноразової допомоги в порядку, встановленому Законом №565-XII.

ОСОБА_3, звертаючись до ГУ НП у Львівській області із листом від 09.02.2018, підтвердив одержання ним одноразової грошової допомоги в розмірі 112 000 грн, призначеної та виплаченої на підставі статті 97 Закону №580-VIII та Порядку № 4, та вимагав здійснення доплати у розмірі 94 700 грн. При цьому посилався на норми Закону №565-XII та Порядку №850.

Як встановлено судом і підтверджено Висновком ГУ НП у Львівській області від 10.08.2017, ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу було призначено як поліцейському відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-VIII та Порядку № 4.

Позивач Висновок ГУ НП у Львівській області від 10.08.2017 не оскаржував.

Відомості про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги на підставі статті 23 Закону №565-XII та Порядку №850 судом не здобуто, а сторонами не подано.

Законом №580-VIII не передбачено жодних підстав для здійснення виплат (доплат) грошової допомоги, призначеної відповідно до положень Закону №565-XII.

Ураховуючи викладене, відповідач, відмовляючи ОСОБА_3 у доплаті різниці суми одноразової грошової допомоги в розмірі 94 700, 00 грн на підставі Закону №565-XII, діяв на підставі та в межах, встановлених Законом.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ГУ НП у Львівській області вказані вимоги щодо обов’язку довести правомірність своїх дій виконало.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що відмова ГУ НП у Львівській області у доплаті різниці суми одноразової грошової допомоги в розмірі 94 700, 00 грн на підставі Закону №565-XII відповідає визначеним частиною 2 статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, такий фактично не сплачувався, доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу не надано, відсутні підстави для вирішення судом питання розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 82100, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправними дій та стягнення коштів відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 06 вересня 2018 року.

Суддя О.П. Хома