Рішення № 76296660, 03.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 р. Справа№805/5203/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Широбокової М.О.,

розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання неправомірною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення від 11 лютого 2016 року № 1594, зобов’язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності щодо не призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визнання протиправним та скасування рішення № 5 від 11 лютого 2016 року та зобов’язання призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 12.11.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах від 12.11.2015р. № 7671 з доданими документами.

ОСОБА_1 працював газорізальником на Донецькому виробничому об’єднанні «Вторчермет». В рішенні відповідача про відмову в призначенні пенсії від 11 лютого 2016 року № 5 зазначено, що позивачем надано до управління надано довідку Макіївського міського архіву від 21.05.2015 року про пільговий стаж з 15.06.1981 року по 31.01.2000 року в якості газорізальника. Відповідач вважає, що оскільки архів знаходиться на тимчасово окупованій території, то вказана вище довідка недійсна та не створює правових наслідків.

Таким чином, відповідно до рішення про відмову у призначенні пенсії до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 відповідачем не враховано період роботи стаж з 15.06.1981 року по 31.01.2000 року в якості газорізальника на Донецькому виробничому об’єднанні «Вторчермет», оскільки надана Макіївським міським архівом довідка, на думку відповідача, є недійсною та не створює правових наслідків.

Таким чином, страховий стаж ОСОБА_1 на думку відповідача складає 38 років 11 місяців 28 днів, пільговий стаж за Списком № 2 – 07 місяців 23 дні, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

Позивач в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 7).

Відповідачем надано письмовий відзив від 17.07.2018 року № 5547/13 (а.с. 85-86). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що 12.11.2015 року позивач звернувся в управління з заявою № 7671 про призначення пенсії на пільгових умовах згідно ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» і додав до заяви копію паспорта, ідентифікаційного коду, трудової книжки від 17.08.1978р., військового квитка серії НУ № 7423133, довідку про підтвердження пільгового характеру роботи на ПАТ «Костянтинівський завод «Вторчермет» в якості газорізальника з 17.08.1978р. по 09.04.1979р. № 269/5-62 від 01.12.2017 року, архівну довідку про підтвердження пільгового характеру роботи в Донецькому виробничому об’єднанні «Вторчермет» в якості газорізальника з 15.06.1981р. по 31.01.2000р., виданої Макіївським міським архівом за № 21/2425 від 21.05.2015 року, яку відповідач вважає недійсною.

Таким чином, до пільгового стажу зараховано лише період роботи з 17.08.1978р. по 09.04.1979р. на підприємстві ПАТ «Костянтинівський завод «Вторчермет» в якості газорізальника, що підтверджений належною довідкою вказаного підприємства.

До пільгового стажу не зараховано період роботи 15.06.1981р. по 31.01.2000р. на підприємстві в Донецькому виробничому об’єднанні «Вторчермет» в якості газорізальника, оскільки довідка, видана Макіївським міським архівом, на думку відповідача, не створює правових наслідків.

За таких обставин позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії за Списком № 2 у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи не менш ніж 12 років 6 місяців.

Зазначає, що згідно з п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 передбачає, що робота працівників, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо тяжкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затверджених КМУ, зараховується до пільгового стажу при наявності довідки про пільговий стаж роботи, яка підтверджується наказами про результати атестації робочих місць відповідного підприємства.

Вважає, що видані на окупованій території довідки про підтвердження пільгового стажу є недійсними і не створюють правових наслідків.

Таким чином, на думку відповідача, страховий стаж ОСОБА_1 на думку відповідача складає 38 років 11 місяців 28 днів, пільговий стаж за Списком № 2 – 07 місяців 23 дні, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, на підставі чого 11.02.2016 року було прийняте рішення № 5 про відмову у призначенні пенсії.

З зазначених причин відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач також просив розглянути справу без його представника (а.с. 86).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії СВ № 794371 (а.с. 9-10). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом встановлено, що 12 листопада 2015 позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою № 7671 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 41).

Рішенням відповідача № 5 від 11 лютого 2016 року позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв’язку з недостатністю пільгового стажу (а.с. 18).

Відповідно до вказаного рішення, відповідачем до пільгового стажу зараховано період роботи з 17.08.1978р. по 09.04.1979р. на підприємстві ПАТ «Костянтинівський завод «Вторчермет» в якості газорізальника, що підтверджений належною довідкою підприємства від 01.12.2015р. № 269/5-62.

До пільгового стажу не зараховано період роботи 15.06.1981р. по 31.01.2000р. на підприємстві - Донецькому виробничому об’єднанні «Вторчермет» в якості газорізальника, оскільки довідка від 21.05.2015р. № 21/2425, видана Макіївським міським архівом, на думку відповідача, не створює правових наслідків.

За таких обставин позивачеві рішенням від 11.02.2016р. № 5 було відмовлено у призначенні пенсії за Списком № 2 у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи не менш ніж 12 років 6 місяців.

У трудовій книжці позивача БТ-І № 3506103 (а.с. 12-15) по спірному періоду наявні наступні записи:

- з 15.06.1981 року по 31.01.2000 року робота в Донецькому виробничому об’єднанні «Вторчермет» в якості газорізальника (а.с. 13).

Архівною довідкою Макіївського міського архіву від 21.05.2015р. № 27/2425 також підтверджено спірний період роботи позивача на Донецькому виробничому об’єднанні «Вторчермет» в якості газорізальника з 15.06.1981 року по 31.01.2000 року (а.с. 22).

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено спірний період роботи позивача за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також належно відображено загальний стаж роботи в обсязі, який є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_2 не прийнятого відповідачем спірного періоду роботи позивача на Донецькому виробничому об’єднанні «Вторчермет» в якості газорізальника з 15.06.1981р. по 31.01.2000р. є неправомірною і цей період має бути зарахований до пільгового стажу позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не наведено належного обґрунтування правомірності прийнятого рішення, тому рішення відповідача № 1594 від 01 лютого 2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах є неправомірним і підлягає скасуванню.

Прийнявши неправомірне рішення, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.

З зазначених причин, позовні вимоги в частині визнання неправомірною бездіяльності щодо не призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визнання протиправним та скасування рішення № 5 від 11 лютого 2016 року підлягають задоволенню.

Вимога про зобов’язання відповідача призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 12.11.2015 року не підлягає задоволенню, оскільки суд не може брати на себе дискреційні повноваження суб’єкта владних повноважень і приймати за нього рішення.

Відтак, після скасування судом рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 12.11.2015 року і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до спеціального стажу спірних періодів праці позивача.

Стосовно клопотання позивача про поновлення строку для подання даного адміністративного позову до суду, суд зазначає, що клопотання підлягає задоволенню оскільки, даний позов поданий на захист саме конституційних прав позивача, зокрема, права на пенсійне забезпечення за віком, гарантоване державою.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк звернення до суду з даним позовом.

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: 84511, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) про визнання неправомірною бездіяльності щодо не призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визнання протиправним та скасування рішення № 5 від 11 лютого 2016 року та зобов’язання призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 12.11.2015 року – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Визнати протиправним і скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11 лютого 2016 року № 5.

Зобов’язати Бахмутсько-Лиманське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.11.2015 року № 7671 про призначення пенсії з урахуванням зарахованого до пільгового стажу періоду роботи.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати з судового збору у розмірі 469 (чотириста шістдесят дев’ять) гривень 87 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 07 вересня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.