Рішення № 76296639, 14.05.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року Справа № 804/204/8033/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Адміністрації державної Прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (з урахуванням уточнених позовних вимог) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність з боку Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо ненадання відповідних правильних фінансових та інших документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для призначення належної пенсії після виключення ОСОБА_2 зі списків військової частини, зобов’язання скласти довідки, здійснення контролю за перерахунком пенсії, виплати належної пенсії та ін.;

- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо оформлення, подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документів для призначення пенсії позивачу, невнесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, інших видів заохочень;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає в несвоєчасному призначенні, перерахунку, обчисленні та виплаті пенсії ОСОБА_2 з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, інших видів заохочень, які ОСОБА_2 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

- зобов’язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України скласти довідку (довідки) про додаткові види грошового забезпечення, довідку про розмір грошового забезпечення, які ОСОБА_2 отримував протягом 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, інших видів заохочень та подати зазначену довідку (довідки) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області після отримання від Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки (довідок) про розмір грошового забезпечення позивачу для перерахунку пенсій та довідки про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом 24 місяців підряд перед місяцем звільненням з військової служби, здійснити перерахунок пенсії та виплачувати позивачу пенсію, обчисливши розмір пенсії з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, інших видів заохочень;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату позивачу сум недоплаченої частини основного розміру пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходу з 13 червня 2017 року;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсія позивачу нараховувалась з порушенням норм діючого законодавства, оскільки відповідно до довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 15/103 від 11.04.2008 р. та №11/12870 від 12.06.2012 р., що видані Адміністрацією державної Прикордонної служби України, протиправно не віднесено до складу грошового забезпечення позивача додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, а саме: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, інші види заохочень, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2017р. року позовну заяву ОСОБА_2 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов’язання вчинити певні дії передано на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За результатами розподілу справи автоматизованою системою документообігу, вказана справа передана на розгляд судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 804/204/8033/17. Призначено підготовче засідання на 04 квітня 2018 року о 14:15.

29 березня 2018 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову та зазначив, що з 12.06.2001 р. УСБ України у Дніпропетровській області позивачу було призначено пенсію за вислугою років, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у грошовому атестаті № 363 від 27.06.2001 р. та додатку до грошового атестату. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям" Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано пенсійну справу ОСОБА_2 та взято на облік з 01.01.2007 р. 01.01.2008 р. позивачу проведений перерахунок пенсії відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби № 15/103 від 11.04.2008. Відповідно до постанови № 355 від 23.04.2012 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнення з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням довідки № 11/12870 від 12.06.2012 Адміністрації Державної прикордонної служби з 01.07.2012 року до основного розміру пенсії позивачу встановлено підвищення у розмірі 11%; з 01.09.2012 у розмірі 23%; з 01.01.2013 у розмірі 35%. Відповідачем зазначено, що на теперішній час розмір грошового забезпечення, з якого обчислено основний розмір пенсії позивача, визначений у довідці № 15/103 від 11.04.2008 р., а також вказує, що отримання довідки про додаткові види грошового забезпечення із зазначенням виплат протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням, не створює підстав щодо перерахунку пенсії позивача.

02 квітня 2018 року представник Адміністрації державної Прикордонної служби України подав суду відзив на адміністративний позов, згідно з яким позов не визнає та вважає його безпідставним у зв’язку із наступним. Призначення пенсії та визначення складових грошового забезпечення, які враховані при обчисленні пенсії позивачу, після його звільнення в 2001 році здійснювалось органами пенсійного забезпечення Служби безпеки України. Функції з призначення і виплати пенсій військовослужбовцям запасу передано органам Пенсійного фонду лише у 2007 році на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006р. №1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій". Таким чином, законодавство України, яке врегулювало питання обчислення пенсії в 2001 р., не передбачало, що при обчисленні пенсії враховується одноразові види грошового забезпечення. Відповідач зазначає, що пенсія обчислюється з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а ті складові, про які вказує позивач є саме одноразовими видами грошового забезпечення та не мають щомісячного характеру.

03 квітня 2018 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якому позивач зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у своєму відзиві не спростувало доводи, викладені в позовній заяві, вважає, що на теперішній час позивач отримує пенсію з порушенням норм діючого законодавства, що порушує його права.

У судовому засіданні 04.04.2018 р. для надання додаткових документів оголошено перерву до 26.04.2018 р.

В судовому засіданні 26.04.2018 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 14.05.2018 р.

Представник позивача в судове засідання 14.05.2018 р. не з'явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи документи. Надала до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (від 26.04.2018 р. вх..№ 20700/18).

Відповідачі у справі в судове засідання 14.05.2018 р. теж не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи документи. Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надав до суду заяву (від 26.04.2018 р. вх..№20698/18) про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1. ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.3. ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 9 ст. 205 КАС України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справи за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, полковник запасу, проходив військову службу та з 21.05.2001 р. був звільнений з військової служби з посади заступника командувача військ з оперативно-розшукової роботи Кримського напряму ПВУ. Вислуга років станом на 01.05.2001 становить: календарних років - 25 роки 05 місяців, 11 днів; пільгова – 03 роки, 05 місяців, 10 днів; всього – 28 років, 10 місяців, 21 день.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно грошового атестату від 02.06.2001 р., виданого Військовою частиною 2161, на час звільнення ОСОБА_2 з військової служби розмір його грошового забезпечення включав: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років – 35%, надбавка за ОУС – 40%, надбавка за секретність – 15%, надбавка за ОРО 20%, премія 33%.

Позивач вважає, що під час призначення йому пенсії Адміністрація Державної прикордонної служби України сформувало неправильні фінансові документи та не включило до грошового забезпечення військовослужбовця грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні, інші види заохочень, що призвело до неправильного нарахування сум пенсії.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Управління державної охорони, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, осіб начальницького складу податкової міліції, осіб начальницького і рядового складу кримінально-виконавчої системи та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР, військовослужбовців, які в період Великої Вітчизняної війни проходили службу у складі 1-го Чехословацького армійського корпусу під командуванням ОСОБА_3 та членів їх сімей визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі – Закон № 2262-XII).

Абз. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393 затверджений Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі – Порядок № 393).

Згідно п.1. Порядку № 393 (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Прикордонних військах, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України.

Пунктом 6 Порядку № 393 (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що пенсії, які призначаються особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується цим військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ на день звільнення зі служби, а звільненим зі служби до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" № 2262-XII (тобто до 01.01.1992 р.)- із суми грошового забезпечення, встановленого для відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ на день введення в дію цього Закону.

Згідно п. 7 Порядку № 393 (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі. Середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 календарні місяці і за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 календарні місяці служби підряд (перед зверненням за пенсією) чи за 60 календарних місяців служби підряд (протягом всієї служби) відповідно на 24 і 60.

З аналізу наведених норм, вбачається, що Порядком № 393 та ст. 43 Закону №2262-XII встановлено вичерпний перелік складових грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, а саме:

- окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- окладу за військове або спеціальне звання;

- процентної надбавки за вислугу років;

- додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Тобто, додаткові види грошового забезпечення, які включаються для нарахування пенсій повинні бути щомісячними, а також, список додаткових видив грошового забезпечення теж є вичерпним, а саме: надбавка за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби.

На думку позивача, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, інші види заохочень повинні бути віднесені до додаткових видів грошового забезпечення. Суд не погоджується з даною позицією позивача з огляду на таке.

Так, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та надання грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Керівником надано право встановлювати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби один раз на рік.

Таким чином, грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань виплачується один раз на рік, з чого можна зробити висновок про одноразовий характер цих виплат.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімум, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення, тому індексація не є складовою щомісячного грошового забезпечення військовослужбовця.

Одноразова грошова допомога при звільненні, виплачується військовослужбовцям в разі їх звільнення з військової служби. Тобто, означена грошова допомога підпадає під ознаки одноразової допомоги, відноситься до разових платежів.

Обґрунтовуючи вищенаведене, суд доходить висновку про те, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні має одноразовий характер, а не щомісячний, як передбачено Порядком № 393 та ст. 43 Закону №2262-XII.

Окрім цього, суд звертає увагу позивача на те, що Порядком № 393 та ст. 43 Закону №2262-XII визначено чіткий вичерпний перелік складових грошового забезпечення з якого розраховується пенсія.

За таких обставин, суд доходить висновку, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога, інші види заохочень не може входити до додаткового грошового забезпечення, яке повинно враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки додаткове грошове забезпечення має також чіткий вичерпний перелік складових грошового забезпечення, а саме: надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби, мають бути щомісячними, тобто постійними.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 був ознайомлений з грошовим атестатом від 27.06.2001 р. № 363, а також із зазначеними в ньому складовими грошового забезпечення, з яких нараховувалась пенсія. Зазначений факт підтверджується його підписом на грошовому атестаті від 27.06.2001 р. № 363. Окрім цього, позивач був ознайомлений з довідками про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій від 11.04.2008 р. №15/103, від 12.06.2012 р.№ 11/12870, оскільки посилається на них у своїй позовній заяві, та обізнаний про складові грошового забезпечення, з яких здійснювався перерахунок пенсії.

Проте, в матеріалах справи не міститься жодних документів, які б підтверджували звернення позивача до органів Пенсійного фонду з приводу перерахунку пенсії у 2001 році під час її призначення, не вчинив будь-яких дій для цього.

Що стосується правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 10 березня 2015 року в справі № 21-70а15 та на яку посилається позивач в позовній заяві, щодо необхідності віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то з цього приводу суд зазначає, що в указаній правовій позиції не враховане рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, оскільки останнє прийняте після винесення постанови Верховного Суду України. До того ж в постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року в справі № 21-70а15 вказано, що відповідні суми враховуються при обчисленні (перерахунку) пенсії, якщо з них були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиний соціальний внесок).

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів, з яких можна б було встановити, що із спірних сум сплачувався єдиний соціальний внесок.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 17 березня 2015 року в справі № 21-11а15.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

За таких обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки Адміністрація державної Прикордонної служби України, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 242-243, 245-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 49052, і.к. НОМЕР_1) до Адміністрації державної Прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, і.к. 00034039), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1