Рішення № 76296489, 03.09.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 вересня 2018 р. Справа № 802/1971/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області (далі - ГУ НПУ у Вінницькій області, відповідач) про зобов'язання вчинити дії щодо виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 3 групи у порядку та розмірі, визначеному відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України “Про Національну поліцію”

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що йому у березні 2018 року встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції. У зв'язку із чим, позивач звернувся із заявою до управління щодо виплати одноразової грошової допомоги через втрату працездатності поліцейського, за наслідком розгляду якої у виплаті відмовлено, оскільки звільнено зі служби не у зв’язку із хворобою.

Позивач з такою відмовою не погоджується вказуючи, що має право на виплату одноразової грошової допомоги в у зв'язку із визначенням III групи інвалідності по причині захворювання пов'язаного із проходженням служби в поліції у відповідності до вимоги статті 97 Закону України “Про Національну поліцію”.

Ухвалою від 02.07.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено її розгляд на 23.07.2018 р. в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 23.07.2018 р. відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, витребувано додаткові докази та відкладено розгляд справи на 03.09.2018 р.

18.07.2018 р. до суду надійшов відзив (вх. №29915 від 18.07.2018 р.) представника відповідача, в якому просив відмовити в задоволенні позову, вказуючи на те, що позивача звільнено не через хворобу, а у зв’язку із скороченням штату, відтак, відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги. Окремо, відповідачем зазначено, про відсутність підстав зобов'язувати здійснювати виплату грошової допомоги, оскільки такі повноваження є дискреційними.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу начальника ГУНП у Вінницькій області №170 о/с від 29.09.2017 р. ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 4 (через скорочення штату) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 30 вересня 2017 року.

Згідно довідки від 05 березня 2018 року Вінницького обласного центру МСЕК №2 ОСОБА_1 втратив 50% працездатності по причині захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.

Відповідно до довідки від 05.03.2018 р. №933590 Департаменту охорони здоров'я Вінницької ОДА обласної МСЕК №2, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.

У зв'язку із чим, ОСОБА_1 16.03.2018 звернувся до управління з заявою про виплату грошової допомоги, за наслідком розгляду якої складено висновок від 21.03.2018 р., яким відмовлено в призначенні грошової допомоги.

ОСОБА_1 листом за вих.№420/04/29-18 від 28.03.2018 р. повідомлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується особі у разі визначення їй інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) пов’язаних з проходженням ним служби поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті, тобто через хворобу.

Не погоджуючись із такими діями управління, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 №580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до пункту 4 частини першої, частини другої статті 97 Закону №580-VIII встановлено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) - є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З аналізу процитованої статті видно, що виплата одноразової допомоги проводиться протягом шести місяців після звільнення особи саме через хворобу (у зв’язку із втратою працездатності), яку отримала під час проходження служби в поліції.

Звільнення з інших підстав передбачених даною статтею (в даному випадку в зв’язку із скороченням) не є підставою для виплати одноразової грошової допомоги при встановлені інвалідності після такого звільнення.

Так, відповідно до довідки від 05.03.2018 р. №933590 Департаменту охорони здоров'я Вінницької ОДА обласної МСЕК №2, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.

Встановлення групи інвалідності відбулось після звільнення із служби з підстав скорочення штату, а не через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Відтак, беручи до уваги вищевказані норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та встановлені фактичні обставини, на думку суду, у позивача відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 ч. 1 ст.97 Закону №580-VIII.

Окремо суд вважає зазначити й про наступне.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону №580-VIII, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок №4).

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу ІІ Порядку №4, днем виникнення права на отримання ОГД є у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №4 встановлено, що для виплати одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності поліцейський подає:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв’язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати);

4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов’язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності);

8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;

9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Відповідно до пункту 1 розділу ІV Порядку №4, у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

Також, пунктам 3 розділу IV Порядку №4 визначено, що рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п’ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Отже, саме за рішенням керівника та на підставі позитивного висновку проводиться особі виплата одноразової грошової допомоги.

Як встановлено судом, про що зазначалось вище, позивач подавав заяву про проведення відповідної виплати та 28.093.2018 р. за наслідком її розгляду, складено висновок, яким в призначені одноразової грошової дороги відмовлено. Доказів оскарження та скасування такого рішення суду не надано.

Із положень частин третьої - четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Разом з тим, питання щодо виплати одноразової грошової допомоги відноситься до повноважень ГУ НПУ у Вінницькій області, шляхом прийняття відповідного рішення, якому передує висновок. Відтак, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції відповідача, адже, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

Дискреційні повноваження, насамперед, це сукупність прав і обов'язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених проектом акта.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Суд у своїй постанові від 24 квітня 2018 (справа №712/8827/17).

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням дискреційних повноважень є закон і справедливість.

За таких обставин, враховуючи, що законодавець чітко визначив порядок та підстави виплати спірної допомоги, а також те, що судом зроблено висновок , що у позивача відсутнє право на отримання грошової допомоги, суд вважає, що відсутні підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень вчиняти дії щодо виплати ОГД. А отже у позов не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб’єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову – судовий збір не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (вул. Сагайдачного,19, Лука- Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область область, ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1) .

Відповідач: Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області (вул. Театральна,10, м. Вінниця, код ЄДРПОУ - 40108672) .

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна