Рішення № 76296338, 07.09.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57

тел. канцелярії 744-00-77, факс 744-17-64, email – inbox@bs.dp.court.gov.ua

Справа № 200/6087/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 лютого 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.

при секретарі - Агашаріфовій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»» (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, 49000, АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (49000, м.Дніпро, вул.Куп’янська, 8а, РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_4 (49000, м.Дніпро, пр.Б. Хмельницького, 4 кв.96, РНОКПП НОМЕР_3) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів та просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь заборгованість за кредитним договором №DNU0AU01960831 від 12.10.2006 року у розмірі 106 000 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 12.10.2006 року між банком та ОСОБА_2 укоаденого кредитний договір DNU0AU01960831, відповідно умов якого банк передав позичальнику на умовах строковості, оплатності та повернення грошові кошти в сумі 47435 грн., а позичальник зобов’язався повернути їх до 14.10.2013 року, сплативши відсотки за користування кредитом. Позичальником прийняті на себе зобов’язання не виконані, у зв’язку з чим, за ним станом на 02.03.2017 року утворилась заборгованість в розмірі 715 031,93 грн. Однак, позивач, як кредитом, вважає доцільним не стягувати усю заборгованість, а лише 106 000 грн., де 47 077,07 заборгованість за тілом кредиту, 58 922,93 грн. заборгованість за відсотками. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, банком з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договори поруки, проте поручителі також не виконали прийняті на себе зобов’язання. Банком надіслано на адресу відповідачів досудову вимогу про погашення боргу, однак останні її проігнорували.

В судове засідання представник позивача не з'явився, у позові викладено прохання розглядати справу без участі представника позивача, у випадку неявки такого у судове засідання.

Відповідачі у судове засідання не з’явились, про розгляд справи неодноразово повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Відповідачі правом на подання відзиву не скористались.

Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи, не з’явились в судове засідання без повідомлення причин, не подали відзив на позовну заяву, а позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, судом, в порядку ст.280-281 ЦПК України ухвалено про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, де одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 12.10.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №DNU0AU01960831, на умовах якого банк зобов’язався передати позичальнику грошові кошти в сумі 47 435 грн., а позичальник зобов’язався повернути їх у строк до 14.10.2013 року включно та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 1,32% на місяць, винагороду у розмірі 0,25% від суми виданого кредиту.

Пунктом 1.1 кредитного договору визначено порядок виконання банком зобов’язання кредитора, а саме: шляхом перерахування кредитних коштів на відкритий у ПриватБанку поточний рахунок №26004032823429 АТ «Українська автомобільна корпорація» на строк з 12.10.2006 року по 14.10.2013 року включно, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 47 435 грн. на купівлю автомобіля, а також у розмірі 17 266,34 грн. на сплату страхових платежів.

На підтвердження факту виконання зобов’язання кредитором, позивачем надано ордер – розпорядженням №DNU0AU01960831 від 26.09.2006 року.

Доказів видачі або перерахування кредитних коштів у сумі 47 435 грн., призначених для придбання автомобіля у період з 12.10.2006 року по 14.10.2013 року та у розмірі 17 266,4 грн. , призначених для сплати страхових платежів, позивачем не надано.

Надана суду копія ордеру – розпорядження №DNU0AU01960831 від 26.09.2006 року містить вимогу невстановлених осіб, зазначених як керівник установи банку, кредитний робітник та бухгалтер, без зазначення їх прізвища, ім’я та по-батькові про списання коштів з рахунку №22036050812424 на рахунок №26004032823429. Однак, окрім того, що даний ордер складено невстановленими особами раніше, ніж укладено кредитний договір, останній не містить відміток про виконання відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до пп.2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою Правління НБУ від 30.12.98 №566, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій.

Пунктом 5.1 гл.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України (який був чинний на день укладення договору) визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа. Регістри бухгалтерського обліку повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи.Залежно від виду операції та типу контрагентів первинні документи банку (паперові та електронні) класифікують за такими ознаками: а) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); б) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).Первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі та мають містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства (банку), що склало документ; зміст та обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції і правильність її оформлення; особистий підпис (електронний цифровий підпис) та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Позивачем надано до суду в якості доказів видачі кредиту та існування заборгованості виписки по рахункам, оформлених на ім’я ОСОБА_2

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до вказаного Положення, Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри як особові рахунки та виписки з них. Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Виписка по рахунку №22036050812424 за період з 12.10.2006 року по 05.02.2018 року містить інформацію про нібито перерахування на підставі первинного документу №123 від 12.10.2006 року грошових коштів в сумі 47435 грн. на р/р №390001811310901 Української автомобільної корпорації.

Однак, кредитний договір серед істотних умов не містить даного рахунку, а первинний документ №123 від 12.10.2006 року до суду не надано.

Непрямими доказами отримання кредиту позичальнику в даному випадку є договір купівлі-продажу автомобілю та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу за позичальником, однак таких суду не надано.

Таким чином, враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивачем не доведено факт видачі кредиту, позовні вимоги є недоведеними та в їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1050, 1054 ЦК України, ст. 2, 5, 12, 81, 141, 263, 265, 280-289, ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»» (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, 49000, АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (49000, м.Дніпро, вул.Куп’янська, 8а, РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_4 (49000, м.Дніпро, пр.Б. Хмельницького, 4 кв.96, РНОКПП НОМЕР_3) про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Судовий збір не відшкодовувати.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. Вимоги до заяви про перегляд заочного рішення встановлені ст.285 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

Суддя Т.В. Шевцова