Рішення № 7629617, 10.12.2008, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне) 10 грудня 2008 року. Справа № 2-654/08 Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Шаповала Г.І. при секретарі Кудіній Н.І.

з участю: представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплові мережі м. Вільногірська» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,

УСТАНОВИВ:

31.07.08 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому зазначив, що згідно договору № 9511-С від 17.06.2004 року, укладеного між сторонами, про надання послуг теплопостачання в квартиру АДРЕСА_1, комунальне підприємство «Теплові мережі м. Вільногірська» надає послуги теплопостачання (опалення і гаряче водопостачання) в зазначене житлове приміщення відповідача. Внаслідок того, що відповідач не вносив нараховану плату за отримані послуги теплопостачання, станом на 01.09.2002 року заборгованість відповідача за отримані послуги склала суму 2782.23 грн. Тому 23.08.2002 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 160 щодо розстрочки сплати заборгованості в сумі 2782.23 грн. терміном на 36 місяці, з щомісячною сплатою в рахунок погашення боргу 77.28 грн. В зв'язку з подальшою несплатою в рахунок погашення боргу та за поточні послуги теплопостачання борг склав станом на 01.08.2008 року загальну суму 3816.76 грн. Керуючись «Правилами надання послуг водо - тепло постачання та водовідведення», ст.ст. 67,68 ЖК України, ст. ст. 11, 509 ЦК України, позивач прохає стягнути на його користь з відповідача заборгованість в сумі- 3816.76 грн., та судові витрати у справі.

В попередньому судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, але заявив, що на час розгляду справи сума боргу складає 2476.76 грн. тому, що після подання позову відповідач частину боргу сплатив.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, але сам був повідомлений про місце і час судового засідання належним чином. З врахуванням думки представника позивача, який не заперечував проти проведення судового розгляду справи за відсутності відповідача, суд на підставі ст.ст. 169, 224 ЦПК України на місці ухвалив - розгляд справи проводити заочно, за відсутності відповідача, який не з'явився в судове засідання без поважних причин.

Згідно Договору № 9511-С від 17.06.04 року позивач зобов'язався надавати послуги відповідачу з центрального гарячого водопостачання та центрального опалення, а відповідач зобов'язався щомісячно здійснювати оплату позивачу наданих послуг за обумовленими в договорі тарифами.

Згідно копії Договору 160 від 23.08.2002 року між позивачем та відповідачем, останній взяв на себе зобов'язання щомісячно протягом 36 місяців, сплачувати в рахунок погашення боргу, який станом на 01.09.02 р. складав 2782.23 грн., по 77.28 грн.

Згідно копії ОСОБА_1 звірки заборгованості з оплати за послуги теплопостачання від 23.08.2002 року, відповідач визнав борг на суму 2782.23 грн. станом на 01.09.2002 року.

Згідно письмовому повідомленню позивача на адресу відповідача від 06.03.2003 року, вих. № 285, відповідачу запропоновано сплатити борг в сумі 3183.00 грн., та він попереджений про можливість зупинення надання послуг гарячого водопостачання.

Згідно копії особового рахунку № 02004006, за відповідачем станом на 01.08.08 р. року є заборгованість в сумі 3816.76 грн.

Згідно копії рішення Вільногірської міської ради від 28.02.08 року № 703-37/V, позивач звільнений від сплати державного мита за подачу позовних заяв про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання (опалення та гаряче водопостачання).

Згідно платіжного доручення № 672 від 25.07.2008 року, позивач сплатив витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30.00 грн.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із факту невиконання однією із сторін зобов'язань за договором щодо надання платних комунальних послуг з гарячого водопостачання та постачання теплоенергії, та з невиконання договору про реструктуризацію боргу, що виник за несплати за надані послуги.

Суд приходить до висновків, що позивач та відповідач перебувають в договірних відносинах з надання комунальних послуг та оплати цих послуг, а також в договірних відносинах щодо погашення боргу, який виник за несплати за отримані комунальні послуги. Позивач свої зобов'язання виконав, відповідач свої зобов'язання з оплати за спожиті комунальні послуги не виконує, внаслідок чого у відповідача виник борг перед позивачем, який станом на 01.09.02 року складав 2782.23 грн., а на час розгляду справи - 2476.76 грн., оскільки після подання позову відповідач частково сплатив борг. Коли сума боргу складала станом на 01.09.02 року 2782.23 грн., відповідач суму боргу визнав, про що складено акт звірки, та уклав договір від 23.08.2002 р. на реструктуризацію боргу, але в подальшому належних коштів в рахунок погашення боргу та за поточними платежами не сплачував в установлених розмірах.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення

певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Згідно ст.ст.11,626 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із договору, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої особи (кредитора) визначені дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, в виді припинення зобов'язання, розірвання договору.

Згідно ст.617 ЦК України, 1. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 614 ЦК України, 1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. 2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. 3. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

Згідно ст.615 ЦК України, 1.У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. 2. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. 3. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до визначених правовідносин, пояснень представника позивача, та внаслідок дослідження в судовому засіданні всіх представлених доказів і оцінки їх в сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку про задоволення позову частково та про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат в виді оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн., та стягнення в дохід держави судового збору (державного мита) в сумі 51.00 грн., згідно ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст.ст.3-6, 11-16,525, 526,527,610,611,614, 615,617,626-631, 638,639, 651,653 ЦК України; ст.ст.67,68 ЖК України; керуючись ст.ст. 88, 212-215,218, 222-228,232, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Теплові мережі м. Вільногірська" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь Комунального підприємства "Теплові мережі м. Вільногірська, юридична адреса: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 17, банківські реквізити: розрахунковий рахунок № 26003123068071 в КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ОКПО 24422912 - 2506.76 грн. (дві тисячі п'ятсот шість гривень 76 копійок), із яких заборгованість по сплаті за надані послуги теплопостачання - 2476.76 грн., в рахунок відшкодування оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в виді судового збору (державне мито) - 51.00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії до Вільногірського міського суду. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в строк, установлений для подачі заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.

Копію рішення протягом п'яти днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення відповідачу.