Ухвала суду № 76295853, 06.09.2018, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3444/18

Провадження №2-с/367/12/2018

УХВАЛА

Іменем України

03 вересня 2018 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Оладько С.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №367/3444/18 від 07.06.2018 за заявою університету державної фіскальної служби України до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року боржник, ОСОБА_1, звернулась до суду із заявою, в якій просила суд: скасувати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги у розмірі 31691,03 грн. за № 367/3444/18 виданий Ірпінським міським судом Київської області 07 червня 2018 року а також судовий збір в розмірі 176,2 грн.

В обґрунтування своїх вимог боржник посилається на те, що 07 червня 2018 року Ірпінським міським судом Київської області було видано судовий наказ № 367/3444/18 про стягнення з неї на користь національного університету державної фіскальної служби України заборгованості у розмірі 31691 грн. 03 коп., судовий збір в розмірі 176 грн.20 коп.

Заявлені Стягувачем вимоги вважає необґрунтованими та спірними з наступних підстав:

Багатоквартирний житловий будинок за зазначеною адресою знаходиться на балансі Національного університету державної фіскальної служби України.

Постачання електричної енергії до цього житлового будинку здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії за № 0962, укладеного 13.01.2012 року між Університетом та енергопостачальником.

Позивачем не доведено, що житловий будинок № 79Б по вул. Північна в м. Ірпінь знаходиться на його балансі, та що він є управителем цього будинку; не доведено, що він надавав ОСОБА_1, а вона отримувала послуги з центрального опалення, з прибирання прибудинкової території, сходових клітин, обслуговування ліфтів, диспетчеризації, електроенергії для ліфтів, обслуговування внутрішньо-побутових мереж, дератизації та дезінсекції, обслуговування димовентиляційних каналів, підготовки до осінньо-зимового періоду, освітлення місць загального користування; не доведено, що сума заборгованості, яка зазначена в Заяві, відповідає тарифам на житлово-комунальні послуги, що затверджені в установленому законом порядку.

Оплату за спожиту електричну енергію на підставі виставлених Стягувачем рахунків за показанням приладу обліку електричної енергії за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року проводились регулярно та встановленні строки що підтверджується квитанціями, які додано до заяви про скасування судового наказу.

Заявником не були долучені належний документ на підтвердження права власності на квартиру №38, форму №3 по даній квартирі, договори про надання житлово-комунальних послуг або інші письмові докази, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг.

Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору про користування електричною енергією.

Втім, чому саме така різниця в об'ємах між місяцями при зберіганні інших умов, наприклад таких, як кількість чоловік, яка впродовж цього часу залишалась на рівні 2 чоловіка, Стягувач не обґрунтував.

Ще одним необгрунтованим показником, який Стягувач наводить в якості обґрунтування своїх вимог, є тариф.

Так, в тій же „Довідка розрахунок відшкодування витрат по електроенергії", яку Стягувач додав до Заяви на видачу судового наказу в якості обґрунтування суми своїх вимог, Стягувач не вказує в графі тарифи вартість розрахована з ПДВ чи без урахування ПДВ.

За період з січня 2015 року по березень 2015 року Стягувач вказав тариф 0,4194, за період з квітня 2015 року по серпень 2015 роки - 0,63, за період з вересня 2015 по березень 2016 року-0,789, за період з квітня 2016 по серпень 2016 року -0.99, за період з вересня 2016 по лютий 2017 року -1.29, за період з березня 2017 по грудень 2017 року -1.68. Втім, як і у вище приведеному випадку з необгрунтованим показником об'єму, Стягувач не обґрунтував вказаної різниці у тарифах між роками, не надав доказів, на підставі чого він вказав саме такі тарифи, а не інші.

Більш того, Стягувач у Заяві про видачу судового наказу та в додатках до неї зовсім не надав доказів, на підставі яких саме правових нормативних актів і норм він нарахував саме таку суму своїх вимог, яку він вимагає з Боржника, а не іншу.

Доказом необґрунтованості вищевказаних показників, які Стягувач надає у якості підґрунтя своїх вимог, є відсутність доказів їх обґрунтованості у матеріалах справи.

Належного розрахунку заявленої до стягнення з ОСОБА_1 заборгованості Стягувачем до позову надано не було.

У якості розрахунку боргу до Стягувачем таблиці під назвою «Довідка розрахунок відшкодування витрат по електроенергії» підписані ОСОБА_2, проте ніяких підтверджень повноважень (довіреності та статуту) вказаної посадової особи на підписання фінансових та бухгалтерських документів позивачем не надано.

За відсутності договірних відносин між Стягувачем та Боржником за відсутності узгодженого сторонами тарифу за житлово-комунальні послуги Стягувач не надав суду первинних документів бухгалтерського обліку, які б підтвердили понесені Стягувачем витрати на надання житлово-комунальних послуг в сумі стягуваного боргу.

Тобто Стягувач, звернувся до суду з вимогою стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, вказав суму, яка не відповідає її фактичному розміру.

У Заяві вказаний період виникнення заборгованості вказаний з 01.01.2015 р. по 01.12.2017 р., а у доданих до Заяви «Довідка розрахунок відшкодування витрат по електроенергії» вказаний період залишок на 01.01.2017 р. в сумі 25294,44 грн., і «Довідка розрахунок відшкодування витрат по електроенергії» вказаний період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р., тобто порушена ст.257 ЦКУ - загальний строк позовної давності встановлено тривалістю 3 роки.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 07 червня 2018 року Ірпінським міським судом Київської області було видано судовий наказ № 367/3444/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь національного університету державної фіскальної служби України заборгованості у розмірі 31691 грн. 03 коп., судовий збір в розмірі 176 грн.20 коп.

Відповідно до ч.3 ст. 172 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Клопотання боржником про поворот виконання судового наказу не заявлено.

Враховуючи наведене, оскільки як із заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу №367/3444/18 від 07.06.2018 року вбачається спір про право, суд вважає за необхідне скасувати судовий наказ та роз’яснити університету державної фіскальної служби України, що стягувач має право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-172, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Скасувати судовий наказ виданий Ірпінським міським судом Київської області 07.06.2018 року по справі №367/3444/18 за заявою університету державної фіскальної служби України до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яким: стягнуто із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь університету державної фіскальної служби України заборгованість за комунальні послуги у розмірі 31691,03 грн. та судовий збір в розмірі 176,2 грн.

Роз’яснити стягувачу його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.І. Оладько