Ухвала суду № 76295448, 03.09.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №272/969/18 Головуючий у 1-й інст. Палазюк В.М.

Категорія ст.170 КПК України Доповідач Слісарчук Я. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого – судді Слісарчука Я.А.

суддів: Зав’язуна С.М., Широкопояса Ю.В.,

секретаря Дем'янчук Н.Д.

за участю : прокурора Кравчук Н.Є.

представника

власника майна ОСОБА_1

власника майна ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Андрушівського районного суду Житомирської області від 16.08.2018 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого Андрушівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4, погоджене з прокурором Бердичівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно ОСОБА_2, яке було вилучене 09.08.2018 року під час обшуку його житла за адресою : Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, вул. Центральна 6 (13), кв.19 , а саме : ноутбука марки ASUS в корпусі чорного кольору модель : K53V C7NOAS33428/293.

Слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з огляду на те, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, може мати значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді представник власника майна ОСОБА_3подав апеляційну скаргу в якій ухвалу просить скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною та постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що слідчим не доведена можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні та розумність і співмірність обмеження права власності володільця. Крім того, вказує, що вказане майно не відповідає критеріям, зазначеним у ст.170 КПК України.

Заслухавши доповідача, представника власника майна ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про задоволення поданої представником апеляційної скарги, прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною і обгрунтованою, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Так, слідчим Андрушівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018061340000062 від 07 червня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Андрушівського районного суду Житомирської області від надано дозвіл на проведення обшуку житла за адресою : Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, вул. Центральна 6 (13), кв.19, де проживає ОСОБА_2

На виконання вказаної ухвали 09.08.2018 року було проведено обшук житла за вказаною адресою та вилучено ноутбук марки ASUS в корпусі чорного кольору модель : K53V C7NOAS33428/293.

Постановою слідчого Андрушівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області від 09.08.2018 року вказаний ноутбук визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Звертаючись з клопотанням про арешт вказаного майна слідчий зазначив, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є проведення судових експертиз.

Розглядаючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя, встановивши вище зазначені обставини, дослідивши доводи клопотання і матеріали, які були надані прокурором на обґрунтування своїх вимог, та всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для його задоволення та накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що прокурором доведена необхідність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих суду матеріалів ноутбук марки ASUS постановою слідчого визнаний речовим доказом по кримінальному провадженні.

Таким чином, висновки слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту на вилучене майно з тих підстав, що воно може мати значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами провадження.

Враховуючи все вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є арешт майна.

Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Андрушівського районного суду Житомирської області від 16.08.2018 року про накладення арешту на майно без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: