Рішення № 76295065, 22.08.2018, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2463/16-ц

Провадження №2/278/237/17

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.

секретаря с/з – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ОСОБА_2 обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 районної державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки , -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 місцева прокуратура, діючи в інтересах держави, в порядку, передбаченому ст.45 ЦПК України, звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 06.07.2004 року №315 «Про надання ОСОБА_3 дозволу на встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, з метою передачі її в оренду для культурно-оздоровчих цілей»;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 23.11.2004 року №607 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки водного фонду для культурно-оздоровчих цілей ОСОБА_4 на території Новогуйвинської селищної ради»;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 09.12.2004 року між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Житомирської області та ОСОБА_3, зареєстрований у ОСОБА_2 районному відділі ОСОБА_2 регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» під №040420900002 від 15.12.2004 року, щодо передачі в оренду строком на 20 років для культурно-оздоровчих цілей земельну ділянку водного фонду із земель Новогуйвинської селищної ради загальною площею 3,7422 га., у тому числі під водою - 2,2801 га., під лісами - 0,5967 га., під чагарниками - 0,2047 га., під дорогами - 0,0675 га., під спорудами - 0,0722 га., під іншими угіддями - 0,5210 га., із кадастровим номером 1822055600:01:000:0025;

- зобов’язати ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, м.Житомир, вул.Кармелюка, 102/2, паспорт громадянина України серія ВМ №007824, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути до земель запасу Новогуйвинської селищної ради земельну ділянку водного фонду загальною площею 3,7422 га., надану для культурно-оздоровчих цілей на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області з кадастровим номером 1822055600:01:000:0025.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 09.07.2004 року №315 ОСОБА_4 надано дозвіл на встановлення меж земельної ділянки водного фонду орієнтовною площею 9,0 га. (на місцевості), з метою передачі її в оренду для культурно-оздоровчих цілей на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району.

У подальшому, розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 23.11.2004 року №607 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки водного фонду ОСОБА_4, для культурно-оздоровчих цілей на території Новогуйвнської селищної ради Житомирського району та передано в оренду останній строком на 20 років земельну ділянку водного фонду площею 3,7422 га. для культурно-оздоровчих цілей за рахунок земель водного фонду Новогуйвинської селищної ради, шляхом укладення договору оренди.

09.12.2004 року між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією та ОСОБА_5 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,7422 га., у тому числі під водою - 2,2801 га., під лісами - 0,5967 га., під чагарниками - 0,2047 га., під дорогами - 0,0675 г.а, під спорудами - 0,0722 га., під іншими угіддями - 0,5210 га., який зареєстрований у ОСОБА_2 районному відділі ОСОБА_2 регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та 15.12.2004 року внесені відомості у Державний реєстр земель за № 040420900002.

Позивач вважає, що розпорядження голови райдержадміністрації від 09.07.2004 року №315 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_2 районною державною адміністрацією проігноровано вимоги чинного законодавства, шляхом надання дозволу на встановлення меж земельної ділянки, а не дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, який підлягає обов’язковій державній експертизі. Окрім того підлягає скасуванню розпорядження голови райдержадміністрації від 23.11.2004 року №607, оскільки голова ОСОБА_2 РДА при його винесенні вийшов за межі повноважень щодо розпорядження землями державної власності та за їх відсутності уклав договір оренди, фактично передавши у користування земельну ділянку водного фонду для культурно-оздоровчих цілей, розпоряджатися якою мала право виключно ОСОБА_2 обласна державна адміністрація, зважаючи на приписи ч.5 ст.122 Земельного кодексу України.

Позивач також звертає увагу в позові на те, що користувачем спірної земельної ділянки водного фонду, що знаходиться за межами Новогуйвинської селищної ради Житомирського району, загальною площею 3,7422 га., кадастровий номер 1822055600:01:000:0025, є ОСОБА_3, паспорт громадянина України серія ВМ №007824, ІПН НОМЕР_1, при цьому розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 23.11.2004 року №607 в оренду строком на 20 років надано земельну ділянку ОСОБА_6, це при тому, що дозвіл на встановлення меж земельної ділянки, згідно розпорядження від 09.07.2004 року №315 надано ОСОБА_4. При цьому, договір оренди від 09.12.2004 року укладено між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією та ОСОБА_5. Вказані факти свідчать про передачу права користування земельною ділянкою на умовах оренди особі, рішення про передачу якій, ОСОБА_2 районною державною адміністрацією, не приймалось.

Позивач просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, з підстави недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме те що при передачі земельної ділянки в оренду, нормативна грошова оцінка земельної ділянки суб’єктом оціночної діяльності у сфері оцінки земель, перелік яких визначений ст.6 Закону України «Про оцінку земель», проведена не була та договір був укладений між сторонами на підставі незаконних розпоряджень голови ОСОБА_2 РДА від 09.07.2004 року №315 та від 23.11.2004 року №607.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі та пояснив, що ОСОБА_2 місцевій прокуратурі про порушення вимог земельного законодавства стало відомо з листа Державної екологічної інспекції в Житомирській області від 20.05.2016 року за результатами розгляду звернення депутат ОСОБА_2 районної ради ОСОБА_7, у зв’язку з чим строки позовної давності прокурором не порушено. Голова ОСОБА_2 РДА при винесенні спірних розпоряджень вийшов за межі своїх повноважень щодо розпорядження землями державної власності та за їх відсутності уклав договір оренди з відповідачем, що призвело до порушення чинного земельного законодавства.

Представник ОСОБА_2 обласної державної адміністрації подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, позов прокурора не підтримав, оскільки відповідно до положень Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про місцеві державні адміністрації» її права не порушено (а.с.63-65 том 1).

Представник відповідача ОСОБА_4 за угодою ОСОБА_8 заперечив проти задоволення позовних вимог, подав заяву про застосування позовної давності. Зазначав, що позов є необґрунтований та позивачем не доведено факт порушення ОСОБА_2 РДА прав та інтересів держави в особі ОСОБА_2 ОДА.

Представник відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації позов не визнала, посилаючись на те, що розпорядження голови ОСОБА_2 РДА були винесені з дотриманням чинного законодавства.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 09.07.2004 року №315 ОСОБА_4 надано дозвіл на встановлення меж земельної ділянки водного фонду орієнтовною площею 9,0 га. (на місцевості), з метою передачі її в оренду для культурно-оздоровчих цілей на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району.

У подальшому, розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 23.11.2004 року №607 затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо передачі в оренду земельної ділянки за рахунок земель водного фонду ОСОБА_4, для культурно-оздоровчих цілей на території Новогуйвинської селищної ради Житомирського району та одночасно передано в оренду останній строком на 20 років земельну ділянку площею 3,7422 га. для культурно-оздоровчих цілей за рахунок земель водного фонду Новогуйвинської селищної ради, шляхом укладення договору оренди.

Договір оренди спірної земельної ділянки було укладено 09.12.2004 року зареєстровано у ОСОБА_2 регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 19.12.2004 року про що внесені відомості у Державний реєстр земель за № 040420900002.

Статтею 17 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, серед інших, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; підготовка висновків надання або вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно статті 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природо охоронного, заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико культурного призначення; е) землі лісового фонду; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення.

Як встановлено частиною 1 статті 58 ЗК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами іншими водними об’єктами, болотами, а також островами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; в) гідротехнічними іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.

Частиною 4 ст.59 ЗК України та ч.3 ст.85 Водного кодексу України визначено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних ( смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних ці проведення науково-дослідних робіт тощо.

Частиною 3 ст.122 ЗК України встановлено, що районні державні адміністрації надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, і для потреб водного господарства та будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району.

Водночас, обласні державні адміністрації, як це визначено ч.4 ст.122 ЗК України, надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного Значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Як зазначено в частині 1 статті 123 ЗК України, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Згідно вимог частин 3, 5, 6 статті 123 ЗК України, юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної ; державної адміністрації; відповідна районна державна адміністрація розглядає 'клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки; проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об’єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації ..., яка розглядає його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймає рішення про надання земельної ділянки.

Відповідно до положень п. “в” частини 1 статті 186 ЗК України, проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки.

Частиною 5 статті 149 ЗК України визначено, що районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім, випадків, визначених частиною дев’ятою цієї статті; в) будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Частиною 1 статті 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно п. “в” частини 1 статті 186 ЗК України, проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки.

Відповідно до положень п. 12 розділу X “Перехідні положення” ЗК України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Також, як зазначено в пунктах 1, 5 Порядку користування землями водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №502 від 13.05.1996 року, цей Порядок визначає механізм користування землями водного фонду, виконання комплексу водоохоронних заходів і проведенні експлуатаційних робіт для створення сприятливих умов утримання цих земель! Право користування земельною ділянкою на землях водного фонду виникає після встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержанні відповідного документа, що посвідчує це право. Право тимчасового користування земельними ділянками на землях водного фонду оформляється договором оренди.

При цьому суд зазначає, що прийняттю розпорядження №607 від 23.11.2004 року передували розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розпорядження №315 від 06.07.2004 року про надання дозволу на встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості), ОСОБА_8 обстеження земельної ділянки уповноваженою комісією від 15.07.2004 року, рішення 15 сесії IV скликання Новогуйвинської селищної ради від 23.07.2004 року про затвердження ОСОБА_8 обстеження, висновки районного відділу земельних ресурсів, екологічної інспекції, містобудування та архітектури, районної СЕС. Розпорядження ОСОБА_2 РДА не містять рішень про зміну цільового призначення земель при передачі їх в оренду (а.с.12 - 39).

Згідно положень ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної ради Автономної республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

До матеріалів справи долучено акт передачі земельних ділянок Міністерства оборони України по Житомирському району в народне господарство від 14 грудня 2014 року відповідно до якого, земельна ділянка яка була передана в оренду ОСОБА_4 була передана в розпорядження місцевих рад Житомирського району та перебувала в її комунальній власності (а.с.43, 66).

Таким чином, голова РДА при винесенні розпоряджень № 315 від 06.07.2004 року та № 607 від 23.11.2004 року діяв у межах своїх повноважень.

Відповідно до вимог ст.18 Договору оренди, укладеного між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією та ОСОБА_4 - передача земельної ділянки водного фонду в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення;

Згідно до ч.4 ст.16 ЗУ «Про оренду земель», в редакції чинній на день укладення договору оренди та розпоряджень,- передача земельних ділянок, межі яких не визначено в натурі в оренду, без зміни їх цільового призначення, здійснюється без розроблення проекту їх відведення. Крім того, відповідно до абз.1 п.2 «Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою КМ України від 26 травня 2004 р. № 677, - проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі коли земельна ділянка, межі якої визначено в натурі, надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.

Таким чином розроблення проекту відведення земельної ділянки не вимагається у разі наявності наступних обставин у їх сукупності це визначення меж земельної ділянки та відсутність зміни її цільового призначення.

Окрім того суд зазначає, що на момент укладення договору оренди та прийняття розпоряджень, межі земельної ділянки були визначені в натурі та закріплені довгостроковими межовими знаками встановленого зразку, що підтверджується наступними доказами: розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 09.07.2004 року №315 «Про надання ОСОБА_4 дозволу на встановлення меж земельної ділянки водного фонду (на місцевості) на території Новогуйвинської селищної ради з метою передачі її в оренду для культурно-оздоровчих цілей, розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 23.11.2004 року №607 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки водного фонду для культурно-оздоровчого фонду для культурно-оздорочих цілей гр.ОСОБА_4 на території Новогуйвинської селищної ради», а також технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для складання договору оренди її,протоколом погодження меж ділянки; актом про передачу земельної ділянки та договірних межових знаків встановленого зразку; кадастровим планом земельної ділянки з описом.

Посилання прокурора на той факт, що про порушення вимог природоохоронного законодавства на території Новогуйвинської селищної ради стало відомо з листа Державної екологічної інспекції у Житомирський області суд вважає неспроможними, оскільки в даному листі відсутні посилання на конкретні норми природоохоронного законодавства, які спірної земельної ділянки в оренду. були порушенні при наданні.

Окрім того зазначений лист містить відомості, що не узгоджуються з матеріалами справи, а саме, про відсутність відомостей про передачу з оперативного віддання (користування)МО України цієї території до земель запасу (акт передачі земельних ділянок Міністерства оборони України по Житомирському району в народне господарство від 14 грудня 1994 року. (а.с.43, 46).

Суд не погоджується з доводами позивача про відсутність таких істотних умов договору про оренду землі, як орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її несення і перегляду та відповідальності за її несплату, так як таки відомості містяться в розділі 9 договору «Орендна плата», а посилання на порушення ст.6 Закону України «Про оцінку землі» ґрунтується на припущеннях.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, суд не може ґрунтувати рішення на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.118 п.2 ЗК України, для укладення договору оренди, заявник повинен виготовити «… технічні матеріали та документа, що підтверджують розмір земельної ділянки». і виготовив «Технічну документацію» на земельну ділянку, яку він бажав орендувати в якій і зазначено розмір її та межі.

Згідно ЗУ «Про державну експертизу землевпорядної документації» від 17 червня 2004 р., ст.ст. 8-11, у випадку коли визначено межі земельної ділянки, проведення експертного дослідження технічної документації е не обов'язковим. Одночасно суд звертає увагу, що вказаний нормативний акт набув чинності 15.07.2004 року після прийняття Райдержадміністрацією оскаржуваного розпорядження.

Крім того ст.9 вказаного закону (редакції чинної на момент прийняття спірних розпоряджень) взагалі не містить вимогу про проведення державної експертизи землевпорядної документації відносно земель водного фонду.

Крім того, суд звертає увагу і на вимоги представників відповідачів про те, що для подачі позову витекли строки позовної давності. Щорічно РДА надає дані ОДА, прокуратурі району, іншим інстанціям про те, які водоймища перебувають в оренді і на яких підставах. Документи неодноразово перевірялися і ні у кого, до 2016 р., не виникало сумніву щодо законності укладення відповідачами договору оренди землі.

Крім того, суд бере до уваги і Постанови Пленуму ВС України з аналогічних питань в яких було неодноразово зазначено про те, що при вирішенні вказаних спорів суд повинен брати до уваги те, чи були суттєвими порушення вимог закону при укладанні договорів оренди земель. В судовому засіданні взагалі не встановлено порушень вимог закону відповідачами. Договір оренди, розпорядження голови РДА відповідали дійсним намірам сторін. Розпорядженнями та укладенням договору оренди не завдано будь якої шкоди державі. Якщо на думку позивача шкода і є, то в суді не доведено того, в чому вона полягає та на яку суму.

Відтак, передбачені законом підстави для визнання незаконними оскаржуваних розпоряджень - відсутні.

Оскільки договір оренди від 09.12.2004 року земельної ділянки водного фонду укладено між ОСОБА_2 РДА та ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови РДА, яке видано відповідно до вимог закону, то не вбачається і підстав для визнання вказаного договору оренди недійсним. Тому, відсутні і підстави для задоволення позову про повернення переданої в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки водного фонду загальною площею 3,7422 га.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 59, 51, 118, 123, 149 ЗК України, який діяв на час укладення договору оренди, ст.16 ЗУ від 6 жовтня 1998 р. «Про оренду земель», п.2 «Порядку розроблення проектів землеустрою щодо виділення земельних ділянок», затвердженого постановою КМ України від 26 травня 2004 р. № 677, Водним кодексом України, ст.ст.4, 12, 82, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 місцевій прокуратурі відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: І. В. Зубчук