Ухвала суду № 76294596, 06.09.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/13417/18 Провадження №11-сс/773/421/18 Головуючий у 1 інстанції:Артиш Я.Д. Категорія:в порядку КПК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Борсука П.П.,

суддів – Клока О.М., Осіпука В.В.,

з участю секретаря – Лінік Т.В.,

прокурора – Матюка А.М.,

володільця майна – ОСОБА_1,

представника володільця майна – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою директора ПП «Лімекс Інвест» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 серпня 2018 року про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Волинської області звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене у ході обшуку 02.03.2018 року в приміщеннях, що використовує у господарській діяльності ПП «Лімекс Інвест» (код ЄДРПОУ 33170459) за адресою: Волинська область, Рожищенський район, м. Рожище, вул. Мазепи, 31, а саме, журнал обліку інвентарних засобів ПП «Лімекс Інвест»; журнал «Касова книга», в якій містяться чорнові записи; чорнові записи на 5 арк.; зошит з написом «Журнал обліку електроенергії», в якому на двох аркушах містяться записи; касова книга з 19.03.2018р. по 11.05.2018р.; касова книга на 2018 рік; блокнот оранжевого кольору, в якому містяться записи; блокнот зеленого кольору, в якому містяться записи; аркуш формату А4, на якому містяться реквізити ПП «Лімекс Інвест»; копія договору оренди нерухомого майна №6 від 08 лютого 2017 року на 3-ох арк.; копія акту приймання-передачі до договору оренди нерухомого майна №6 від 08 лютого 2017 року від 21 лютого 2017 року на 1–му арк.; пластикова тара об’ємом 1л; кожна в кількості 25 277шт.; корок до пластикових пляшок об’ємом 1л в кількості 25 000 шт.; пластикова тара об’ємом 5л; кожна в кількості 755 шт. та кришки до цієї тари в кількості 755 шт.; картонні ящики різних розмірів в кількості 2185 шт.; етикетка з написом «Sunflower oil» в кількості 1350 шт.; етикетка з написом «ОСОБА_2 соняшникова», «Мелодія смаку» в кількості 40 400 шт.; лінія для розливу олії в пляшки; ємність (бочка) для зберігання олії та подальшої подачі її до лінії розливу олії, з позбавленням права на відчуження, розпорядження, користування.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 серпня 2018 року вказане клопотання задоволено.

Своє рішення суд мотивував тим, що з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження та збереження речових доказів, які зберегли на собі сліди та містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, а також наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі, предмети та документи дійсно відповідають критеріям, зазначеним у ст.ст. 98, 167 КПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, володілець майна – директор ПП «Лімекс Інвест» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вважає рішення суду незаконним, винесеним з порушенням вимог ст. 370 КПК України. Зазначає, що в ухвалі слідчий суддя не перевірив та не встановив наявність належних підстав для арешту майна, відсутність доказів, що вказують на вчинення ПП «Лімекс Інвест» кримінального правопорушення. Вказує, що не встановлено розміру шкоди, накладено арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні. Посилається на те, що контролюючими органами не проводилася податкова перевірка ПП «Лімекс Інвест».

Заслухавши думку володільця майна та його представника, які підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі, прокурора, який апеляцію заперечив, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Апеляційний суд доходить висновку, що слідчим суддею при винесенні рішення вказаних вимог закону дотримано.

Матеріалами провадження стверджено, що 13 липня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості № 32018030000000030 за ч. 1 ст. 212 КК України.

В силу ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність достатніх підстав вважати, що вилучене під час обшуку майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98, ч. 1 ст. 170 КПК України.

На думку апеляційного суду, вказане майно зберегло на собі сліди злочину, використовувалося як засоби (знаряддя) його вчинення, та наявні ризики приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування чи передачі вказаних речей.

Твердження апелянта про незаконність накладення арешту на вищевказані речі безпідставні та не є такими, що тягнуть за собою скасування ухвали слідчого судді.

Нових доказів під час апеляційного розгляду провадження скаржником надано не було.

З огляду на вищенаведене, істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування рішення суду, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 170-173, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу володільця майна – директора ПП «Лімекс Інвест» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 серпня 2018 року.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді