Ухвала суду № 76294530, 07.09.2018, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/893/18

п/с 1-кс/164/365/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 вересня 2018 року смт. Маневичі

Слідчий суддя Маневицького районного суду Волинської області Невар О.В., з участю секретаря судового засідання Оліферчук І.В., прокурора Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018030160000205 від 14 червня 2018 року, захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованому в ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 7 Любарського району Житомирської області, жителю ІНФОРМАЦІЯ_4, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_5, одруженому, має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючому, раніше не судимому, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Клопотання надійшло до суду 5 вересня 2018 року.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників кримінального провадження - прокурора Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

Захисник ОСОБА_3 звернувся в суд в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 з клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018030160000205 від 14 червня 2018 року. Свої вимоги обґрунтував тим, що ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 16 червня 2018 року до підозрюваного ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 13 серпня 2018 року включно. Ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 10 серпня 2018 року запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою було продовжено до 16 вересня 2018 року включно. На даний час, на думку захисника, немає підстав для продовження застосування такого обраного судом виняткового запобіжного заходу, оскільки підозрюваний ОСОБА_2 повністю відшкодував потерпілим, які до нього на даний час не мають будь-яких претензій, завдану їм майнову та моральну шкоду, дав показання про обставини вчиненого кримінального правопорушення, в яких визнає у повному обсязі об’єктивну сторону інкримінованого йому кримінального правопорушення, з самого початку досудового розслідування активно співпрацює зі слідством. На даний час, на думку захисника, відсутні ризики, існування яких мало місце під час обрання та продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Посилаючись на зазначені обставини, просив змінити ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на заставу.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2, захисник ОСОБА_3 вимоги клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали, просили змінити ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на заставу.

Прокурор Дуднік М.М. проти вимог клопотання заперечила, вважає його необґрунтованим. Вказала, що, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та дані про особу підозрюваного, а також відсутність підстав для застосування щодо нього більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, що існують, підстав для зміни ОСОБА_2 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на заставу не вбачає, а тому в задоволенні вказаного клопотання просила відмовити.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018030160000205 від 14 червня 2018 року, підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є, зокрема, запобігання спробам підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі ,,Харченко проти України” особа може триматись під вартою протягом розумного строку, який не може оцінюватись абстрактно. Це має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей кожної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає над принципом поваги до свободи особистості.

В ході розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, санкцією статті якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна. ОСОБА_2 має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, тимчасово ніде не працює, в с. Рованці, вул. Проектна, 3 Луцького району Волинської області, де орендує будинок, постійно проживав з жовтня 2017 року, народився в смт. Любар Любарського району Житомирської області, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 7 Любарського району Житомирської області, тобто на території іншої області, що на значній відстані від територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, що фактично унеможливлює здійснення за ним контролю з боку слідчого та прокурора у разі застосування більш м’яких запобіжних заходів - у виді особистого зобов’язання, особистої поруки або домашнього арешту.

В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 повністю відшкодував потерпілим, які до нього на даний час не мають будь-яких претензій, завдану їм майнову та моральну шкоду, дав показання про обставини вчиненого кримінального правопорушення, в яких визнає у повному обсязі об’єктивну сторону інкримінованого йому кримінального правопорушення, з самого початку досудового розслідування активно співпрацює зі слідством. Показання підозрюваного не суперечать показанням потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 про обставини вчинення кримінального правопорушення, останні дали згоду на укладення угоди про визнання винуватості та просили призначити ОСОБА_2 покарання, не пов?язане з реальним позбавленням волі.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя також бере до уваги вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Згідно ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу частково змінились обставини, які слугували підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_2 найбільш суворого запобіжного заходу, та наявні підстави для визначення розміру застави у вказаному кримінальному провадженні, яка, враховуючи його майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення, відшкодування майнової та моральної шкоди потерпілим, буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи із вищевикладеного, клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018030160000205 від 14 червня 2018 року, є підставним.

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховується тяжкість злочину, у якому обвинувачується підозрюваний ОСОБА_2, його майновий стан, обставини вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з наведеного, заставу слід визначити у розмірі ста двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211440 гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України, керуючись ст.ст. 110, 131-132, 176-178, 182, 183-184, 186-187, 193-194, 196, 201, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018030160000205 від 14 червня 2018 року, задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі ста двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211440 (двісті одинадцять тисяч чотириста сорок) гривень.

Підозрюваний ОСОБА_2, інші особи як заставодавці, мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії цієї ухвали.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:

- прибувати до прокурора Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_1 та заступника начальника СВ Маневицького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 за першою вимогою;

- не відлучатися з с. Рованці, вул. Проектна, 6 Луцького району Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання, а у випадку працевлаштування - місця роботи.

Ці зобов’язання застосовуються до ОСОБА_2 на строк до 16 вересня 2018 року включно.

Попередити підозрюваного ОСОБА_2, що після внесення застави у разі невиконання покладених на нього обов’язків, застава може бути звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного продовжується до внесення застави ОСОБА_2 чи іншими особами як заставодавцями.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на заступника начальника СВ Маневицького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 та прокурора Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_1

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Маневицького районного суду

Волинської області ОСОБА_7