Постанова № 76293994, 04.09.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/475/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури - Бескровний М.О. - за посвідченням від 20.10.2016 року № 044624;

від Міністерства оборони України, м. Київ - Добров Ю.І. - за довіреністю від 20.12.2017 року № 220/456/д

від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсон - Оксенчук С.С. - за довіреністю від 29.08.2018 року № 19;

від Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області - не з'явився;

від Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, смт.Білозерка Херсонської області - не з'явився;

від ОСОБА_4, смт. Білозерка Херсонської області - ОСОБА_5 - за дорученням про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 21.07.2017 року №660-Д(Б), довіреністю від 02.08.2017 року № 610;

від ОСОБА_6, с. Садове Білозерського району Херсонської області - не з'явився;

від ОСОБА_7, с. Широка Балка Білозерського району Херсонської області - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4, смт. Білозерка Херсонської області

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.06.2018 року, м. Херсон, суддя Пригуза П.Д., повний текст складено 18.06.2018 року

у справі № 923/475/17

за позовом заступника військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсон

до відповідача-1 Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, с.Садове Білозерського району Херсонської області

до відповідача-2 Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, смт.Білозерка Херсонської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6, с. Садове Білозерського району Херсонської області, ОСОБА_7, с. Широка Балка Білозерського району Херсонської області, ОСОБА_4, смт. Білозерка Херсонської області

про визнання незаконними та скасування рішень, скасування державних актів

Короткий зміст позовних вимог і рішень суду першої інстанції

У травні 2017 року заступник військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсон до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області, с. Садове Білозерського району Херсонської області, Білозерської районної ради Херсонської області, смт. Білозерка Херсонської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6, с. Садове Білозерського району Херсонської області, ОСОБА_7, с.Широка Балка Білозерського району Херсонської області, ОСОБА_4, смт. Білозерка Херсонської області, в якій просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області від 14.04.2000 року № 77 «Про вилучення земельної ділянки військової частини А-1088 Херсонського гарнізону в запас сільської ради»; визнати незаконним та скасувати розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області від 09.08.2005 року № 664; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, зареєстрований в книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1АА002014- 010771400172, виданий на розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області від 09.08.2005 року № 664; визнати незаконним та скасувати розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області від 16.09.2008 року № 843; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, зареєстрований в книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1АА002014-010871400245, виданий на підставі розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області від 16.09.2008 року № 843; визнати незаконним та скасувати розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області від 16.09.2008 року № 843; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, зареєстрований в книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1АА002014-010771400105, виданий на підставі розпорядження Білозерської районної ради Херсонської області від 16.09.2008 року № 843.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачі неправомірно, з перевищенням повноважень, розпорядились землями оборони, що мало наслідком передачу земель оборони іншим землекористувачам.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.05.2017 року у справі №923/475/17 порушено провадження у справі та залучено до участі у справі у статусі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6, с. Садове Білозерського району Херсонської області, ОСОБА_7, с.Широка Балка Білозерського району Херсонської області, ОСОБА_4, смт. Білозерка Херсонської області.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.08.2017 року у справі №923/475/17 замінено неналежного відповідача-2 - Білозерську районну раду Херсонської області на належного відповідача - Білозерську районну державну адміністрацію Херсонської області.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.09.2017 року у справі №923/475/17 (суддя Пригуза П.Д.) позов задоволено частково, визнано недійним рішення Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області від 1404.2000 року №77 «Про вилучення земельної ділянки військової частини А-1088 Херсонського гарнізону в запас сільської ради», в іншій частині позовних вимог провадження у справі припинено.

Рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог у частині визнання недійсним рішення Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області від 1404.2000 року № 77 «Про вилучення земельної ділянки військової частини А-1088 Херсонського гарнізону в запас сільської ради» та непідвідомчістю інших позовних вимог господарському суду.

Додатковим рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.11.2017 року у справі №923/475/17 (суддя Пригуза П.Д.) повернуто з Державного бюджету України Військовій прокуратурі Південного регіону 9 600,00 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням від 16.05.2017 року № 345.

11 травня 2018 року представник ОСОБА_4, смт. Білозерка Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2017 року у справі №923/475/17 за нововиявленими обставинами, в якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2017 року у справі № 923/475/17 і прийняти нове, яким відмовити позивачам у позові.

Заява мотивована тим, що у 2013 році Квартирно-експлуатаційному відділу міста Херсона було відомо про передачу земельної ділянки із земель оборони, тому є підстави для застосування строку позовної давності до спірних правовідносин. Дізнатись про наявність листування 2013 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсон і Херсонською обласною державною адміністрацією можна було тільки після 13.02.2018 року - моменту реєстрації цієї землі у земельному кадастрі, у зв'язку з чим третя особа вважає докази пропуску позовної давності нововиявленою обставиною.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 15.06.2018 року у справі №923/475/17 (суддя Пригуза П.Д.) відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2017 року у справі № 923/475/17 за нововиявленими обставинами.

Ухвала суду мотивована тим, що заявлені третьою особою відомості не спростовують висновку суду, що земельна ділянка вибула із розпорядження власника поза його волею, про що власнику в особі Міністерства оборони стало відомо в 2016 році, тому заява ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_4, смт. Білозерка Херсонської області з ухвалою суду не погодилась, тому звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.06.2018 року у справі № 923/475/17 скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2017 року у справі № 923/475/17 і ухвалити рішення про відмову у позові.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, на думку скаржника, судом першої інстанції не надано оцінки факту пропуску строку позовної давності позивачами і не надано оцінки доказам, які підтверджують саме істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а саме те, що у листі-відповіді від 27.04.2018 року № 3347/0-18/66/13 на адвокатський запит 19.04.2018 року № 03/04 Херсонська обласна державна адміністрація надала копію розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 01.11.2013 року № 721 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок для потреб Міністерства оборони України» та копію листа Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона, датованого 15 листопада 2013 року, в якому Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона просить голову Херсонської обласної держави адміністрації надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування для потреб Міністерства оборони України земельної ділянки орієнтовною площею 11,8 га під військовим містечком № 11а (в/ч А1088) на території Садівської сільської ради Білозерського району. У цьому ж листі начальник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона чітко вказує на та той факт, що 8,49 га землі було передано до земель запасу Садівської сільської ради у 2000 році.

Крім того, скаржник зазначає в апеляційній скарзі, що наказ Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 483, на який посилається Господарський суд Херсонської області як на акт законодавства, не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, у зв'язку з чим відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 не набрав чинності, оскільки не пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України, що підтверджується відповідним листом Міністерства юстиції України від 17.05.2018 року №19553/15020-33-18/10.1.2.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

20.08.2018 року до Одеського апеляційного господарського суду від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.06.2018 року у справі № 923/475/17 залишити без змін.

У відзиві Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона зазначив, що ані Міністерство оборони України (як центральний орган виконавчої влади, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та єдиний орган за згодою або дорученням якого передаються землі оборони), ані Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона (як належний землекористувач), не приймали участь у незаконному відчуженні земель оборони та не знали до вивчення прокурором стану додержання законодавства при використанні земель оборони про факт незаконного відчуження земель оборони (шляхом відмови від частини земельної ділянки командиром військової частини А1088), а тому не могли використати свої законні права щодо захисту власних інтересів у судовому порядку.

Ототожнення військової частини А1088 (командування якої відмовилось від використання земельної ділянки площею 8,49 га) з Міністерством оборони України чи Квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсона є неприпустимим через те, що всі перелічені суб'єкти мають статус юридичної особи, а військова частина А1088, на відміну від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона, взагалі не є носієм порушеного права.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона у відзиві вказує, що заявником не було надано жодних доказів про обізнаність Міністерства оборони України (центрального органу виконавчої влади, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та єдиного органу за згодою або дорученням якого передаються землі оборони) стосовно факту відчуження зазначеної земельної ділянки або об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти, тому, на думку позивача, Господарський суд Херсонської області вірно ототожнив обізнаність Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона з часом проведення вивчення прокурором стану додержання законодавства при використанні земель оборони.

Також, заявником не надано доказів стосовно відправлення Квартирно-експлуатаційному відділу м. Херсона зазначеного листа на адресу Херсонської обласної державної адміністрації засобами поштового зв 'язку, або іншими засобами, що дозволяли б достеменно визначити дату, з якої Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона нібито дізнався про незаконне відчуження зазначеної земельної ділянки.

Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

21.08.2018 року до Одеського апеляційного господарського суду від заступника військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.06.2018 року у справі № 923/475/17 залишити без змін.

У відзиві заступник військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України посилається на те, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона та Міністерство оборони України не могли знати про обставини вилучення спірної земельної ділянки через те, що командуванням військової частини А 1088 не надавалось жодної інформації про дійсний стан речей.

Прокурор зазначає, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, тоді як листування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона, здійснене під час процедури отримання зазначеною установою дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування для потреб Міністерства оборони України земельної ділянки військового містечка № 11а, що межує зі спірною земельною ділянкою, в жодному разі не свідчить про обізнаність Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона про факт незаконного відчуження земельної ділянки площею 8,49 і можливість захистити свої права у суді.

Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

23.08.2018 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області про розгляд справи без участі представника, яке судовою колегією задоволено.

На електронну адресу суду 04.09.2018 року від представника ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона, в якій скаржник зазначає, що сумнівним є існування оригіналу Державного акту на право користування землею В № 065433 від 1983 року, оскільки за даними Державного архіву Херсонської області в архіві відсутні будь-які розпорядчі документи Білозерської районної ради (в т.ч. виконавчого комітету), на підставі яких даний Державний акт був виданий у 1983 році. При цьому позивачами не надано суду для огляду оригінал Державного акту.

Також скаржник вказує на те, що матеріали інвентаризації земель під військовою частиною № 48697 містять інформацію про належність військовій частині земельної ділянки площею 28,69 га на підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР від 02.09.1968 року №870-РС, тоді як зазначене розпорядження Ради Міністрів УРСР не містить даних про відведення військовій частині № 48697 земельної ділянки площею 28,69 га, а лише 12,0 га.

Судовою колегією відповідь на відзив долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференції, представник ОСОБА_8 підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово. Представники прокуратури та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона підтримали свої заперечення на апеляційну скаргу з мотивів, що викладені письмово. Представник Міністерства оборони України усно надав заперечення на апеляційну скаргу. Представники, Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, смт.Білозерка Херсонської області, ОСОБА_6, с. Садове Білозерського району Херсонської області, ОСОБА_7, с. Широка Балка Білозерського району Херсонської області до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомили та не скористалися своїми процесуальними правами на участь у судових засіданнях. Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду явка сторін не визнавалась обов'язковою.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви за нововиявленими обставинами є вірним, але ухвала Господарського суду Херсонської області від 15.06.2018 року у справі № 923/475/17 підлягає зміні, шляхом викладення мотивувальної частини ухвали в редакції постанови суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Заява ОСОБА_4, смт. Білозерка Херсонської області про перегляд рішення за нововиявленими обставинами обґрунтована наступним.

ОСОБА_5 (адвокат ОСОБА_4) звернувся до Херсонської обласної державної адміністрації з адвокатським запитом від 19.04.2018 року №03/04, в якому просив надати належним чином засвідчену копію розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення Квартирно-експлуатаційному відділу м. Херсона в постійне користування земельної ділянки площею 10,6076 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Білозерський район, Садівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4, а також копії документів, на підставі яких було видане дане розпорядження.

Херсонська обласна державна адміністрація, розглянувши адвокатський запит, листом від 27.04.2018 року № 3347/0-18/66/13 надала копію розпорядження голови обласної державної адміністрації від 01.11.2013 року № 721 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок для потреб Міністерства оборони України». У листі зазначено, що матеріали, на підставі яких було видано дане розпорядження, зберігаються у розробника документа - Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області. Окрім копії розпорядження, також було надано копію листа Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона, в якому останній просить голову Херсонської обласної державної адміністрації надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування для потреб Міністерства оборони України земельної ділянки орієнтовною площею 11,8 га під військовим містечком №11а (в/ч А1088) на території Садівської сільської ради Білозерського району.

Херсонське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, у відповідь на адвокатський запит, супровідним листом від 25.04.2018 року № 1/330 надало адвокату ОСОБА_5 копії документів на земельну ділянку площею 10,6076 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Білозерський район, Садівська сільська рада.

Також матеріали справи містять інші адвокатські запити та відповіді на них, які направлені на отримання документації на земельну ділянку площею 10,6076 га, що розташована за адресою: Херсонська область, Білозерський район, Садівська сільська рада.

На думку заявника, з урахуванням вказаних документів, ще у 2013 році Квартирно-експлуатаційному відділу м. Херсона було відомо про передану, а отже вилучену, на користь Садівської сільської ради земельну ділянку із земель, що були в користуванні Міністерства оборони України, що є нововиявленою обставиною і свідчить про пропуск позивачами строку позовної давності.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Істотними є обставини, вплив яких на суть справи та винесене рішення може потягнути за собою скасування рішення суду та винесення іншого рішення, тобто мають бути такими, що ставлять під сумнів або спростовують висновки суду, покладені в основу прийнятого судового рішення.

Саме істотність для справи є однією із визначальних ознак обставин, що можуть бути визнані нововиявленими у справі.

Частинами 4, 5 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених, зокрема, ч. 2 ст. 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за наявності нововиявлених обставин та за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Тобто, спочатку необхідно з'ясувати, чи є визначені заявником обставини нововиявленими, а потім переглядати рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

У даній справі підставою, визначеною заявником, є те, що позовну давність необхідно обраховувати з 2013 року, тобто з моменту, коли про неправомірне відчуження земель оборони нібито дізнався Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона.

Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення. В даному випадку суд враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 року у справі №910/6052/16 та від 07.08.2018 року у справі № 915/1708/14, яка полягає в наступному.

Верховний Суд вказав, що обставини, коли позивач або прокурор дізнались про оскаржуване розпорядження в контексті встановлення, чи мав місце пропуск строку позовної давності при зверненні з позовом у справі, не є істотними у розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, так як їх врахування не має наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте у справі, у зв'язку із чим не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у справі за нововиявленими обставинами.

Судова колегія також зазначає, що не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини.

Більше того, як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява №69529/01, пп. 27- 28, та рішення від 06.12.2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46). процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Визнання судом поважності причин пропуску строку позовної давності у даній справі не спростовує фактів, покладених в основу судового рішення у цій справі. Судова колегія погоджується з місцевим господарським судом, прокуратурою і позивачами щодо того, що питання позовної давності досліджувалось Господарським судом Херсонської області під час розгляду позовних вимог по суті, а обставини, наведені заявником, взагалі не є нововиявленими обставинами і направлені на переоцінку доказів у даній справі.

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Враховуючи вищевикладене, скасування остаточного судового рішення у даній справі було б невиправданим. (Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Желтяков проти України").

З урахуванням позиції Верховного Суду України, враховуючи викладені обставини справи, норми чинного законодавства та практику Європейського суду з прав людини, судова колегія дійшла висновку, що обґрунтування даної заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не можна взагалі вважати такими обставинами, оскільки вони не є істотними для вирішення спору, крім того, фактично вони стосуються повторного дослідження обставин, що вже були встановлені судом під час розгляду і прийняття рішення по справі, переоцінки тих доказів, які вже оцінювались господарським судом в процесі розгляду даної справи та подання нових доказів.

Місцевим господарським судом помилково було розглянуто дану обставину як нововиявлену по суті, а також невірним є посилання суду першої інстанції на Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 483, оскільки він не набрав чинності і відноситься до категорії доказів, дослідження яких можливо тільки при наявності підстав для розгляду заяви по суті, тоді як вказані заявником обставини не є нововиявленими в розумінні норм чинного процесуального законодавства України.

Доводи апеляційної скарги, що стосуються розгляду позовних вимог по суті спору, судовою колегією не розглядаються, оскільки позивачем не доведено існування в даному випадку наявності нововиявлених обставин.

Згідно з ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_4, смт. Білозерка Херсонської області на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018 року не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Херсонської області від 15.06.2018 року у справі № 923/475/17 про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини ухвали в редакції постанови суду апеляційної інстанції з залишенням без змін резолютивної частини ухвали.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, смт. Білозерка Херсонської області на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.06.2018 року у справі №923/475/17 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 15.06.2018 року у справі № 923/475/17 - змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції постанови суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Верховного Суду у випадку, передбаченому законом, протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 04.09.2018 року, повний текст постанови складено 06 вересня 2018 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська А.І. Ярош