Постанова № 76293985, 05.09.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2018 р. Справа№ 910/3788/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Тищенко О.В.

Гончарова С.А.

секретар судового засідання Денисюк І.Г.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 19.06.2018

у справі №910/3788/18 (суддя Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія"

до Київської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації)

2) ОСОБА_2

про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БуйфішХолдінгс" про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору повернуто заявнику.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі №910/3788/18 та направити справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив, що ТОВ «Буйфіш Холдінгс» до закінчення підготовчого провадження подало заяву про вступ у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у формі зустрічної позовної заяви як це вимагається статтею 49 ГПК України, а отже суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі визнав факт того, що заява про вступ у справу подана з дотриманням вимог статті 180 ГПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі №910/3788/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Гончарова С.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі №910/3788/18 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

26.07.2018 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі №910/3788/18. Роз'яснено учасникам справи, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

22.08.2018 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буйфіш Холдінгс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі №910/3788 без задоволення, а ухвалу без змін.

Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1,5,6,8,9,12,18,31,32,33,34 частини першої статті 255 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки від 27.12.2006, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" та Київською міською радою, поновленим.

15.05.2018 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БуйфішХолдінгс" надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БуйфішХолдінгс" про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору повернуто заявнику.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Тобто, вказаними нормами передбачено право особи, яка не є учасником справи, на звернення до суду із власними вимогами, які безпосередньо стосуються предмета спору.

Колегія суддів зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання договору оренди земельної ділянки від 27.12.2006, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" та Київською міською радою поновленим.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "БуйфішХолдінгс" заявлені вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки від 27.12.2006, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна будівельна компанія" та Київською міською радою припиненим та про зобов'язання Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити відповідні дії для зняття з реєстрації цього договору.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, встановлених судом першої інстанції обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" не є самостійними вимогами на предмет спору у розумінні статті 49 ГПК України, а є саме зустрічними вимогами до предмета спору у даній справі, що і вказано самим заявником в заяві.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України право на пред'явлення зустрічного позову є лише у відповідача, проте Товариство з обмеженою відповідальністю "БуйфішХолдінгс" не має статусу відповідача у даній справі.

Поряд з викладеним, колегія суддів зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" не позбавлене права подати окремий позов у встановленому законодавством порядку.

Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі №905/120/15.

Враховуючи вищевикладене судова колегія дійшла висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі №910/3788/18 прийнята судом першої інстанції у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі №910/3788/18 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс" - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 у справі №910/3788/18 - без змін.

Матеріали справи №910/3788/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 05.09.2018.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді О.В. Тищенко

С.А. Гончаров