Постанова № 76293976, 03.09.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2018 р. Справа № 914/3141/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого – судді - О.Л. Мирутенко

суддів - С.М. Бойко

- ОСОБА_1

секретаря судового засідання: К. Кострик

Розглядаючи апеляційну скаргу ПАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра»

на ухвалу господарського суду Львівської області від 15.01.2018

у справі № 914/3141/16

за заявою: ПАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра»

до: ТзОВ «Торговий дім Львівського електролампового заводу «Іскра»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2

про: перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2017 у справі №914/3141/16 за нововиявленими обставинами

за участю представників:

від апелянта – ОСОБА_3 – представник (довіреність №01/112 від 02.01.2018)

від відповідача – ОСОБА_4 – представник (довіреність №01/08 від 31.08.2018)

від третьої особи - не з’явився.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.01.2018, суддя Мазовіта А.Б., в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра” про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2017 року за нововиявленими обставинами у справі №914/3141/16 було відмовлено. Рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2017 року у справі №914/3141/16 залишено без змін.

З даною ухвалою не погодилося ПАТ “Львівський електроламповий завод “Іскра” і оскаржило її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду №521 від 03.09.2018р. у зв’язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії було призначено проведення автоматизованої заміни судді Бонк Т.Б. у справі №914/3141/16.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.09.2018р. у справі №914/3141/16 проведено заміну судді Бонк Т.Б. суддею Бойко С.М.

Розгляд справи розпочався спочатку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу господарського суду Львівської області від 15.01.2018р. у справі №914/3141/16 - скасувати, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство “Львівський електроламповий завод “Іскра” звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2017 року за нововиявленими обставинами у справі №914/3141/16 за позовом Публічного акціонерного товариства “Іскра”, м. Львів до Публічного акціонерного товариства “ВіЕс Банк”, м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м. Львів про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 01.03.2017 Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/3141/16 за позовом Публічного акціонерного товариства “Іскра” до Публічного акціонерного товариства “ВіЕс Банк”, м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м. Львів про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Вказане рішення мотивоване, зокрема, тим, що постанова Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 “Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 була чинною на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису, а тому приватний нотаріус та відповідач діяли у межах норм діючого на той час законодавства.

Проте, на думку заявника, під час винесення вказаного рішення існували обставини, які мають істотне значення для даної справи, проте не були відомі заявникові. Так, 22.02.2017 року Київський апеляційний адміністративний суд у справі №826/20084/14 виніс постанову, якою визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині щодо можливості стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Вказана постанова була оскаржена в касаційному порядку та до закінчення касаційного розгляду виконання постанови було зупинено. 01.11.2017 Вищим адміністративним судом України у справі №826/20084/14 винесено ухвалу, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року. Дана ухвала була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 13.11.2017 року.

З огляду на наведене, підзаконний нормативний документ, який передбачав можливість вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, визнано незаконним та нечинним. Таким чином, банк не мав права вчиняти виконавчий напис на кредитному договорі.

Про зазначені обставини заявник на час розгляду судом першої інстанції справи №914/3141/16 знати не міг, а тому рішення у даній справі необхідно переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати.

Суд першої інстанції відмовив заявнику в перегляді рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2017 року у справі №914/3141/16 з тих підстав, що заявником пропущено строк, передбачений ч.1.ст.321 ГПК України для подання відповідної заяви.

Однак, колегія апеляційного суду не може погодитись з таким висновком з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Львівської області від 01.03.2017 року у справі №914/3141/16 за позовом Публічного акціонерного товариства “Іскра” до Публічного акціонерного товариства “ВіЕс Банк”, м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м. Львів про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі №914/3141/16 рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2017 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.09.2017 у справі №914/3141/16 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 та рішення Господарського суду Львівської області від 01.03.2017 залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд в рішенні від 01.03.2017 у справі №914/3141/16 зазначив, що п. 1.1. та п. 1.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (в редакції, викладеній постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”) затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Як зазначено у заяві Приватного акціонерного товариства “Львівський електроламповий завод “Іскра” про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, з огляду на те, що підзаконний нормативний документ, який передбачав можливість вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, визнано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 незаконним та нечинним, банк не мав права вчиняти виконавчий напис на кредитному договорі. Про існування судового рішення заявник міг дізнатися тільки після 13.11.2017, коли в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року. Таким чином, вказана обставина є нововиявленою, яка має істотне значення та не могла бути відома заявнику на момент прийняття Господарським судом Львівської області рішення від 01.03.2017 року у справі №914/3141/16.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Як встановлено апеляційним судом, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині, а саме:

п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині “а після слів “заставлене майно” доповнити словами “(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)”;

доповнити розділ пунктом 11 такого змісту:

“ 11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов’язанням до закінчення строку виконання основного зобов’язання.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов’язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу”.

п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

“Доповнити перелік після розділу “Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами” новим розділом такого змісту:

“Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості”.

Вказана постанова була оскаржена в касаційному порядку. Ухвалою від 06.03.2017 у справі №826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.

Ухвалою від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 Вищий адміністративний суд України касаційні скарги залишив без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у даній справі - без змін. Ухвала набрала законної сили 01.11.2017 року.

Як зазначалося вище, згідно п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими може бути подано протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Суд першої інстанції зробив поспішний висновок про те, що з огляду на оприлюднення вступної та резолютивної частини ухвали ВАС України 11.2017 року у справі № 826/20084/14 в ЄДРСР 06.11.2017 року заявник міг дізнатися про вказану ухвалу з 06.11.2017 року та подати відповідну заяву про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 01.03.2017 року протягом строку, починаючи з 06.11.2017 року та до 06.12.2017 року. При цьому в судовому рішенні було зазначено, що повний текст ухвали було оприлюднено в ЄДРСР 13.11.2017 року

Згідно норми статей 256, 288 ГПК України передбачено відлік строку на апеляційне та касаційне оскарження саме з дня вручення особі повного рішення суду, а не його окремих частин.

Тому, суд першої інстанції, визначаючи момент, з якого заявник міг дізнатися про ухвалу ВАС України від 01.11.2017 року, мав брати до уваги день оприлюднення повної ухвали, а не її описової та резолютивної частин.

Оскільки повна ухвала у справі №826/20084/14 Вищого адміністративного суду України оприлюднена в ЄДРСР 13.11.2017 року, то ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра» не пропустив строк, визначений п.1 ч.І ст.321 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 15.01.2018р. по справі №914/3141/16 винесена з порушенням вказаних процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Апеляційний суд виносить нове рішення, яким заяву ПАТ “Львівський електроламповий завод “Іскра” про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 01.03.2017 року у справі №914/3141/16 за нововиявленими обставинами задовольняє повністю.

Рішення господарського суду Львівської області від 01.03.2017 у справі №914/3141/16 належить скасувати, виходячи з ухвали у справі №826/20084/14 Вищого адміністративного суду України та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у тій же справі.

Позовну заяву ПАТ «Іскра» задовольнити повністю. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3511 від 24.11.2016, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про стягнення з ПАТ «Іскра» на користь ПАТ «ВіЕс Банк» простроченої заборгованості по тілу кредиту за період з 01.03.2016 по 24.11.2016 у сумі 444499,53 доларів США, що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ станом на 24.11.2016, на дату складення розрахунку заборгованості – 11 373 684,62 грн., за кредитним договором №KU017692, укладеним 15.06.2012 року, з урахуванням внесених до нього змін та доповнень.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281, 282, 283, 320, 321 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ПАТ “Львівський електроламповий завод “Іскра” задовольнити повністю.

Ухвалу господарського суду Львівівської області від 15.01.2018 року у справі №914/3141/16 скасувати.

Постановити нове рішення.

Заяву ПАТ “Львівський електроламповий завод “Іскра” про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 01.03.2017 року у справі №914/3141/16 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Рішення господарського суду Львівської області від 01.03.2017 у справі №914/3141/16 скасувати.

Позовну заяву ПАТ «Іскра» задовольнити повністю. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3511 від 24.11.2016, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про стягнення з ПАТ «Іскра» на користь ПАТ «ВіЕс Банк» простроченої заборгованості по тілу кредиту за період з 01.03.2016 по 24.11.2016 у сумі 444499,53 доларів США, що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ станом на 24.11.2016, на дату складення розрахунку заборгованості – 11 373 684,62 грн., за кредитним договором №KU017692, укладеним 15.06.2012 року, з урахуванням внесених до нього змін та доповнень.

Постанова набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена сторонами в касаційному порядку до Верховного Суду.

ОСОБА_5 Мирутенко

Судді: С.М. Бойко

ОСОБА_1

“Повний текст постанови виготовлено 06.09.2018”